3. Основні частини машини постійного струму

.

мал.5 мал.6 мал.7

мал.8 мал.9 мал.10

Зовнішній вигляд машини постійного струму показано на мал.5. Машина у розібрано

му вигляді показана на мал.6.

Станина машини виконується із ливарної сталі або чавуна. На внутрішній циліндрич-

ній поверхні її закріплено полюси або полюсні сердечники (мал.7), розширені кінці яких утворюють полюсні наконечники. Вони виготовляються із листової сталі. Інколи полюсні сердечники виготовляють окремо від полюсних наконечників із ливарної ста-

лі. Сердечник якоря набирають із листової сталі. Листи сталі якоря, як і полюсних на-

конечників, ізолюються одна від одної лаком або тонким папером для зменшення втрат для вихрових струмів.

На поверхні круглих якірних листів (мал.8) штампуються впадини, а в центрі – отвір для валу або шпонки. Ці листи набирають на вал машини пакетами, між якими зали-

шаються невеликі проміжки (мал.9) для циркуляції повітря, що охолоджує якір.

Штамповані в листах впадини утворюють пази у сердечнику якоря, в які вкладають провідники обмотки. Провідники закріплюють за допомогою дерев’яних клинків (мал.10), для чого пази штампують більш складної форми, або бандажу із стальної проволки. Якір закріплюють на стальному валу машини, кінці якого розміщують у підшипнику. Підшипник монтується у підшипникових щитах (мал.6 е), які кріпляться болтами до торця станіни.

Колектор (мал.6, мал.9, мал.11) складається із клиноподібних мідних пластин л, ізо-

льованих одна від одної міканітовими прокладками. Пластини колектора закріплюють на втулці за допомогою нажимної гайки к, яка в свою чергу кріпиться за допомогою гайки н або болта. В прорізи виступаючих частин колекторних частин, які носять назву «петушков» п, впаюються кінці окремих частин обмотки (секцій).

Після монтажу колектор обточується і шлі-

фується, завдяки чому зовнішня поверхня йо-

го набуває циліндричної форми.

Щітки машини являють собою вугільні або графітові призми, які закладено у обойми

мал.11 мал.12 щіткотримачів (мал.12).

Закладена у щіткотримач щітка щ може переміщатись вздовж своєї осі. Вона прижимається до колектора пружиною р. За допомогою хомутика х щіткотримач зак-

ріплюють на пальці щіткової траверзи (мал.6 ж) або рами, від якої він ізольований. Щіткову раму або траверзу закріплюють на одному із підшипникових щитів.

4. Обмотка якоря.

Розглянемо будову обмотки якоря, яку зображено схематично на мал.13, де активні провідники обмотки якоря розміщено в пазах у два шари.

мал..13 мал.14

Колекторна пластина 1 на передній торцевій стороні якоря з'єднана із проводом 1', який укладено у верхньому шарі першого паза. На задній торцевій стороні провідник 1' з’єднано із провідником 5'', розміщеному у нижньому шарі 5-го паза. На передній

торцевій стороні провідник 5'' з’єднано із колекторною пластиною 2 (показано суціль-

ною лінією).

Частина обмотки якоря, яка розміщена між двома колекторними пластинами, що слідують одна за одною при обході обмотки, названо секцією обмотки. Таким чином, перша секція складається із провідників 1' - 5'', яка приєднана до колекторних пластин 1 та 2. Друга секція, що складається із провідників 2' - 6'', приєднана до колекторних пластин 2 – 3. Наступні секції обмотки, як видно із мал.. 13, а також мал..2 утворюють-

ся провідниками 3' - 7'', 4' - 8'', 5' - 1'', 6' - 2'', 7' - 3'' та 8' - 4''. Провідник 4'' на передній торцевій стороні приєднано до колекторної пластини1. Таким чином, послідовно з’єднані секції обмотки утворюють замкнутий контур. При відключенні зовнішнього кола струм в обмотці якоря буде рівний нулю.

Наклавши на колекторну пластину 8 одну щітку, а на пластину 4 – другу, приєднає-

мо до них зовнішнє коло. Тоді струм пройде від щітки 4 (позитивний,+) через зовнішнє коло до щітки 8 (від`ємний,–). Обмотка якоря розділяється на дві паралельні вітки, в кожній із яких буде проходити струм, що рівний половині струму зовнішнього кола.

При обертанні машини кожна щітка періодично доторкається то з однією то з двома колекторними пластинами, тому кожна щітка замикає накоротко одну із секцій обмот-

ки якоря, яка виключається із паралельної вітки обмотки і не приймає участі у створенні ЕРС машини.

Секції обмотки можуть складатись із одного або декількох витків. На мал..14 показано секцію, що складається із трьох витків.

Секції обмоток виготовляють за спеціальними шаблонами і вже в готовому вигляді вкладають в пази якоря.