3.1.4. Особливості тілобудови коней

РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Мета: навчитися проводити порівняльну характеристику

екстер’єру коней різних порід або типів, засвоїти

особливості їх тілобудови.

Зміст теми

Різниця екстер’єру коней обумовлюється породою, що визначає виробничу або господарську спеціалізацію. Знання назви окремих статей тіла коня, їх анатомічної основи та місцеположення допоможуть знайти різницю у розвитку статей представників крайніх типів (між ваговозом та верховим конем). Як приклад, слід розглянути вказані особливості у представників північного та південного типу (табл. 5).

Таблиця 5

Характеристика статей коней різних типів

Статі тіла, алюри, конституція	Північний тип (радянський ваговоз)	Південний тип (арабська порода)
1	2	3
Голова	Велика, важка, м’ясиста; лобна частина слабко розвинена, лицева частина дуже виражена, профіль частіше горбатий, іноді прямий. Довжина складає 40-43% від висоти в холці.	Відносно невелика і легка. Профіль частіше прямий, іноді увігнутий. Довжина голови дорівнює 36-37% від висоти в холці.
Очі	Порівняно невеликі, сидять глибоко, часто мають повздовжній розріз та м’ясисті товсті повіки.	Великі, добре виступають, круглі, жваві; повіки тонкі з довгими віями.
Носові отвори	Маленькі, більш продо-вгуваті. Ніздрі товсті, м’які, м’ясисті. Слизова оболонка блідо-рожева, або має темний пігмент.	Великі та округлі. Ніздрі тонкі, пружні. Слизова оболонка світло-червона (яскраво-рожева).
Шия	Коротка, на 1,5-2 см більше довжини голови, іноді дорівнює або, навіть, коротше голови. З верхнього краю товста, м’ясиста, у жеребців із жировим гребнем, іноді він звисає в сторону (свиняча шия). Непомітно переходить в холку, передня половина холки вкрита пишними м’язами шиї.	Довга, на 10-12 см більша за довжину голови. По верхньому краю вузька. Гребінь тонкий, перехід до холки чітко виражений, іноді має незначну впадину. Форма шиї найчастіше пряма, але буває оленячою (ахалтекінські коні), лебединою (російські верхові коні).
Вихід шиї	Середній, іноді низький.	Середній, часто високий

Продовження табл. 5

1	2	3
Тулуб	В цілому довгий, іноді розтягнутий, коса довжи-на більша за висоту в холці на 5-8%.	Короткий, зімкнутий, тобто часто коса довжина менша за висоту в холці.
Спина	Більш-менш увігнута, м’яка або сідлувата з жолобом.	Близька до прямої, але буває м’якою.
Поперек	Довгий, частіше склада-ється з 6 хребців.	Короткий, його основу складають 5 хребців.
Круп	Звислий, округлий, роздвоєний.	Близький до прямого, овальний, буває трохи зпущений
Лопатка	Часто круто поставлена. Ліктьовий відросток короткий.	Більш похила. Ліктьовий відросток довгий.
Кінцівки	Не уявляються широкими та повними зверху, погано виражені сухожилки нижче зап’ястка та скакального суглоба. Суглоби порівняно вузькі. Путова область з дуже розвиненими щітками або фризами.	До зап’ястка та скакального суглоба широка та повна, з добре розвиненими сухожилками. Суглоби кінцівок широкі і міцні. Путова область суха, щітки малі або зовсім відсутні.
Бабки	Короткі, часто круті.	Довгі, похилі.
Копита	Конічної форми з плоскою підошвою і часто слабким рогом.	Частіше циліндричні, з увігнутою підошвою, з міцним копитним рогом.
Кістяк	Грубий, масивний.	Тонкий, легкий.
Мускулатура	Рихла, багато сполучної тканини.	Тверда, щільна, мало сполучної тканини.
Шкіра	Товста, багато підшкірної клітковини, яка приховує контури м’язів, кісток та сухожилків. Кровоносні судини або їх сітка не виражені.	Тонка, щільно прилягає до тіла. Відносно чітко помітні під шкірою м’язи, виступи кісток, сухожилки та великі кровоносні судни (вени). Сітка кровоносних судин вира-жена дуже чітко.

Продовження табл. 5

1	2	3
Волосся	Довге, оброслість захисного волосся значна.	Коротке, гладеньке.Оброс-лість мала, волосся тонке.
Алюри	Часто незграбні, ход низький, важкий. Низька пристосованість до швидких алюрів.	Легкі, широкі, просторі.
Консти-туція	Частіше груба, рихла.	Суха, міцна, іноді ніжна.

Людина створила різноманітні типи та породи коней, яких утримують та використовують залежно від їх призначення. Господарський тип коней визначається за характером їх використання та має чітке відображення в екстер'єрі.

Верхові коні використовуються на швидких алюрах. Мають дихальний тип конституції. Системи органів кровообігу, дихання та теплорегуляція добре розвинені. Конституція щільна суха. Темперамент жвавий. Голова легка з довгою потилицею. Холка висока, довга, спина й поперек короткі, міцні. Круп подовжений, середньої ширини з низько опущеною на гомілку мускулатурою. Грудна клітина середньої ширини, але глибока та об'ємна. Лопатка довга, похила, з добре розвиненою мускулатурою. Передпліччя довге, мускулисте; бабки довгі, еластичні з кутом нахилу в 45^о. Копита невеликі. Кінцівки довгі, сухожилки і суглоби добре розвинені. Шкіра тонка, оброслість мала. Рухи легкі, галоп та рись продуктивні, плавні.

Висота в холці – 155-170 см, обхват п'ястка – 18-21см, жива маса – 400-500 кг (табл. 6).

Ваговозні коні масивні, широко тілі, з розвиненою мускулатурою. Мають широко поставлені короткі кінцівки. Підшкірна жирова клітковина добре розвинена та захищає м'язи коня від натискування упряжжю, забезпечує

Таблиця 6

Характеристика основних господарських типів коней за промірами, індексами та живою масою

Тип коня	Проміри, см			Індекси, %			Жива маса, кг
	висо-та в холці	обхват		фор-мату	масивності	костистості
		гру-дей	п’ястка
Верховий	155-170	175-185	18-21	99-102	115-120	12-13	400-500
Важкозапряж-ний	150-170	190-200	22-25	106-110	125-130	14-16	600-1000
Легкозапряж-ний	155-165	175-185	19-22	141-104	115-120	12-13	450-600
В’ючний	130-150	155-165	17-18	105-108	120-125	12-13	300-350

запас поживних речовин в тілі, що є необхідним для виконання важкої роботи. Тип конституції – травний.

Коні цього типу мають велику важку голову, коротку товсту шию, широкий та довгий тулуб. В них звислий, часто роздвоєний круп. Кінцівки короткі, костисті, товсті (обхват п'ястка – 23-25 см). Бабки короткі, копита великі, широкі. Шкіра товста, оброслість велика. Конституція міцна, іноді сира або груба сира. Темперамент спокійний, що сприяє рівномірному виконання роботи кроком. Мають висоту в холці 150-170 см, живу масу – 600-1000 кг.

Легкозапряжні коні за типом тілобудови мають проміжне положення між верховими та ваговозними. За масивністю – середні, кінцівки за довжиною та костистістю – середні (обхват п'ястка – 19-22 см), їх будова помірно суха. Темперамент жвавий. Висота в холці – 155-165 см, жива маса – 450-600 кг.

В'ючні коні у теперішні часи збереглися лише в гірських та лісових районах. Вони низькі на зріст (до 150 см), мають невелику живу масу (300-350 кг). Груди широкі, глибокі, довгі. Тулуб довгий з міцною спиною та попереком (їх лінія пряма). Кінцівки сухі з міцними копитами.

Коні місцевих аборигенних порід використовуються різноманітно, вираженого типу не мають та характеризуються неспеціалізованим типом тілобудови.

Коні комбінованого (верхозапряжного) більш-менш універсального типу – це коні заводських порід. За типом тілобудови наближаються до верхових, але з більш важкою головою, товстішою шкірою, масивним тулубом. Кінцівки не довгі, костисті.

Тип коней визначають за способом їх використання, а сорт – спеціальним призначенням. При визначенні сорту коней враховують всю сукупність екстер'єрних ознак. Сорт користувального коня впливає на його вартість при купівлі та продажу. Для визначення сорту користувальних коней користуються таблицею 7.

Таблиця 7

Класифікація користувальних коней

при купівлі та продажу

Тип	Сорт	Проміри, см
		висота в холці	обхват грудей	обхват п'ястка
1	2	3	4	5
Транспортний	Дрібний Середній Великий Особливо важкий	152 156 158 166	185 190 198 210	20 22 24 25
Сільськогосподарський	Дрібний Середній Великий Промисловий	135 140 145 150	- - - 165	- - - 19

Продовження табл. 7

1	2	3	4	5
Виїзний	Покращений та напівкровний Висококровний та чистопорідний	145 155	165 175	19 20
Верховий	Покращений та напівкровний Висококровний та чистопорідний	148 152	165 170	19 19

Методичні рекомендації

Для зооінженера важливо розвивати спостережливість й намагатися як можливо більше бачити добрих тварин. При відсутності досвіду важко проводити оцінку екстер’єру або описувати статі коней. В такому разі необхідно уважно оглянути всіх коней в стайні, дорослих і молодих окремо. У такому випадку є можливість спостерігати різний розвиток статей у кожної тварини, оскільки ідентичних (однакових) за екстер’єром тварин не існує, кожна особина має індивідуальність. Тому оцінці коней за екстер’єром та конституцією повинно передувати теоретичне заняття, яке допоможе професійно грамотно бачити тварин та користуватися спеціальною термінологією, прийнятою у конярстві.

При проведенні заняття слід користуватися фотографіями, кольоровими ілюстраціями, альбомами порід коней.

Завдання

1.За матеріалами попереднього заняття дати порів-няльну характеристику коней різних господарських типів за промірами, індексами тілобудови та живою масою („Робочий зошит”, с. 17).

2. За фотографіями або ілюстраціями (надаються викладачем) провести порівняльне описання статей екстер’єру представників коней протилежних типів („Робочий зошит”, с. 18).

3. За даними промірів (надаються викладачем індивідуально) визначити тип та сорт користувальних коней („Робочий зошит”, с. 19).

Контрольні питання

1. Назвіть основні риси екстер’єру швидкоалюрного та крокового коня

2. Як визначають вихід шиї коня?

3. Назвіть ознаки, за якими визначають типи конституції коней?

4. Яке співвідношення має довжина передпліччя та п’ястка верхового та ваговозного коня?

Література: 1, с. 22-41; 2, с. 52-66; 3, с. 22-30;

4, с. 210-216; 5, с. 49-50; 6, с. 40-45;

7, с. 24-30; 8, с. 33-41; 9, с.17-19.