
- •Методичні вказівки
- •Навчальне видання
- •Укладач: Сташкевич Олена Борисівна
- •Рекомендована література
- •Техніка безпеки при проведенні
- •3. Тематика, зміст та
- •3.1. Модуль 2
- •3.1.1. Статі тіла
- •3.1.2. Вади та недоліки екстер’єру
- •3.1.3. Проміри, індекси та жива маса
- •3.1.4. Особливості тілобудови коней
- •3.1.5. Оцінка екстер’єру та
- •3.2. Модуль 3
- •3.2.1. Масті, відмітини та прикмети
- •3.2.2. Оцінка стану ротової
- •3.2.3.Алюри, їх коротка характеристика
- •3.2.4. Організація та проведення виводки
3.1.3. Проміри, індекси та жива маса
Мета:
оволодіти буде
сприяти виконання завдань в умовах
виробництва. никнення всіх вказаних
вад та недоліків.
та методами визначення їх живої маси, а також методиками використання результатів вимірювань для різних зоотехнічних аналізів.
Зміст теми
При вимірювані коня до нього слід підходити з лівого боку. Це буде зручним для людини, що вимірює, та звичним для коней, яких сідлають та запрягають саме зліва.
Для взяття промірів кінь повинен стояти на рівному місті, таким чином, щоб кінь спирався на всі чотири ноги. Голова повинна находитися в нормальному положенні, а ні занадто піднятою, ні опущеною. При записуванні значень промірів рекомендується відмічати дату проведення, вік та вгодованість. Для вимірювань коней використовують мірну палицю Лидтина (або спрощену мірну трость), циркуль Вилькенса, мірну стрічку.
Взагалі в конярстві використовують більш 40 промірів, але найбільш поширеними в практиці галузі є 10. В документах первинного зоотехнічного та племінного обліку використовують лише чотири з них (висота в холці, коса довжина тулуба, обхват грудей та обхват п’ястка). Основні проміри коней наведено в таблиці 3.
Важливішим проміром для коня вважають висоту в холці. Відповідно до його значення розрізняють коней: дуже крупних – вищих 170 см, крупних – 160-170 см, середніх – 150-159 см, дрібних – 140-149 см, дуже дрібних – нижче 140 см, в тому числі поні (біля 100 см). У Німеччині карликовими кіньми, або поні, вважають коней з висотою в
Таблиця 3
Основні проміри коней
Проміри |
Інструмент |
Точки вимірювання |
Висота в холці |
Мірна палиця |
Від землі до вищої точки холки по вертикалі |
Висота в крижах |
Мірна палиця |
Від землі до найвищої точки крижів по вертикалі |
Висота ноги в лікті |
Мірна палиця або стрічка |
Від землі до вищої крайньої задньої точки ліктьового відростку по вертикалі |
Довжина тулуба |
Мірна палиця або стрічка |
Від переднього виступу плечолопаткового суглоба до задньої точки сідничного бугра |
Глибина грудей |
Мірна палиця |
Від вищої точки холки до нижньої поверхні грудей |
Ширина грудей |
Циркуль |
Між зовнішніми виступами плечолопаткових суглобів |
Ширина крупу |
Циркуль |
В крайніх зовнішніх виступах маклаків |
Довжина крупу |
Циркуль |
Від крайньої передньої точки маклака до крайнього заднього виступу сідничного бугра |
Обхват грудей |
Мірна стрічка |
По вертикалі по дотичній до заднього кута лопатки |
Обхват п’ястка |
Мірна стрічка |
В нижньої частині верхньої третини п’ястка (в най вузькому місті) |
холці нижче 120 см, дрібними – коней з висотою в холці 120-147,5 см. У США коней з висотою в холці нижче 142 см відносять до поні. В Англії до цієї групи відносіть коней висотою в холці до 147,3 см.Німецькі іпологи І.Є Фляде та К.І. Глас у списки поні включили 75 порід коней світу, які мають зріст від 50 до 150 см. Серед них є породи коней України (гуцульська) та країн СНД (алтайська, башкирська, казахська, якутська). Однак вітчизняні спеціалісти і вчені коней місцевих порід до категорії поні не відносять на тій підставі, що загальновизнаний зріст поні 90-110 см. Карликові коні сучасного типу вперше виведені в Аргентині, згодом з’явилися в іниших країнах. Їх зріст 38-70 см. Виведені шліхом відбору та розведення низькорослих особин шетлендських поні.
При вимірюванні висоти в холці підкованих коней з одержаного значення віднімають товщину підкови з шипами (1-2 см). Обхват п’ястка у коней вимірюють з точністю 0,5 або 0,25 см. Всі інші проміри беруть з точністю до 1 см.
За висотою в холці роблять висновок про величину коня. Слід розрізняти високорослість та високоногість. Верхові коні високоногі, ваговози низьконогі, але вони можуть мати однакову висоту в холці. Занадто високоногі коні звичайно вузько тілі, слабкі на нестійкі. Коні на коротких ногах з масивним широким тулубом добре використовують корм та зберігають вгодованість, але відрізняються повільними рухами.
За обхватом грудей судять про масивність коня. У крупних верхових коней обхват грудей до 170 см вважається малим, від 171 до 180 см – середнім, вище 180 см – великим. У ваговозів обхват грудей буває 190-200 см і більше. Звичайно обхват грудей перевищує висоту в холці у легких коней на 20-25 см, у ваговозів – на 25-30 см.
Про розвиток кістяка коней можна судити по значенню обхвату п’ястка. У верхових коней він дорівнює 18-20 см, у ваговозів – 23-25 см. Обхват п’ястка за проф. Е. Сасимовським у верхових коней складає 1/8, у ваговозів 1/7 від їх висоти в холці.
Для характеристики типу будови тіла коней проводять розрахунки індексів тілобудови, які являють собою співвіднесення промірів між собою. Найбільш поширеними в конярстві є індекси, які надано в таблиці 4.
Індекс формату змінюється з віком коня. Якщо у новонародженого лошати його значення може дорівнювати 80%, то у дорослого коня від може досягати 110%.
Деякі високоногі та недорозвинені коні у дорослому стані мають індекс формату менш 100%, або формат „стоячого прямокутника”. Дорослі арабські або чистокровні верхові коні зберігають індекс формату 100%, або мають формат квадрата. Дорослі ваговози мають індекс формату 106-108%, або формат „лежачого прямокутника” (рис. 2).
Зміни пропорцій та індексів у коней в процесі їх індивідуального розвитку залежать від умов вирощування, годівлі, утримання, віку, статі, генотипових факторів, породи та типу будови тіла.
Зважування та визначення живої маси коней. Зважують коней на возових вагах або на спеціальних вагах для зважування тварин. Зважувати коней слід в один й той самий час, вранці, до годівлі та напування.
При відсутності вагів та необхідності орієнтовно визначити масу коня рекомендовано декілька способів розрахунку їх маси з використанням значення проміру обхвату грудей, оскільки між живою масою та обхватом грудей існує позитивний корелятивний зв’язок.
Таблиця 4
Індекси тілобудови коней
Назва індексуудови 0%, то у дорослого коня від може досягати 110%.
ей та обхват п’ястка). лузі є 10.збарігають
|
Співвідношення промірів (см) та живої маси (кг) |
Формату, % |
Коса довжина тулуба ----------------------------- х 100 Висота в холці |
Масивності,% |
Обхват грудей ------------------------ х 100 Висота в холці |
Компактності,% |
Глибина грудей ---------------------- х 100 Висота в холці |
Глибини грудей, % |
Глибина грудей ---------------------- х 100 Висота в холці |
Довгоногості, % |
Висота ноги в лікті -------------------------- х 100 Висота в холці |
Костистості, % |
Обхват п’ястка --------------------- х 100 Висота в холці |
Щільності ( в одиницях) |
Маса --------------------- Висота в холці |
Маси ( в одиницях) |
Маса -------------------- Обхват грудей |
Навантаження на п’ясток ( в одиницях) к |
Маса -------------------- Обхват п’ястка |
Незалежно від типу коней можна використовувати формулу О.М. Маторіна:
Y = 6X – 620,
де Y – маса коня (кг),
Х – обхват грудей (см).
Тип тілобудови коня враховує формула визначення живої маси за У. Дюрстом:
Р = О К,
де Р – маса коня (кг),
О – обхват грудей (см),
К – коефіцієнт, який дорівнює: для легких коней –
2,7; для середніх – 3,1; для важких – 3,5.
Проф. Е. Сасимовський, М. Будзиньський та Б. Беленя (1966) для визначення живої маси коня запропонували таку формулу:
С = О Р W,
де С – жива маса коня (кг);
О – обхват грудей ( в метрах з точністю до 0,01 м);
Р – повздовжній обхват тулуба ( в метрах з точніс-
тю до 0,01 м), який виміряють стрічкою від
плечолопаткового бугра через сідничні бугри.
Кінь повинен стояти на кінцівках, що поставле-
ні попарно та паралельно;
С
W – коефіцієнт ( --------- ).
О Р
Коней живою масою до 400 кг вважають дрібними, а 600 кг і більше – важкими (великими).
В Англії та Ірландії для напівкровних верховох порід та поні мірна стрічка градуйована так, що одночасно фіксує показник обхвату грудей і живої маси.
Методичні рекомендації
При виконанні завдань теми студенти повинні оволодіти методикою та технікою проведення вимірювань коней, розрахунків їх живої маси та індексів будови тіла. При проведенні обробки промірів слід побудувати екстер’єрний профіль відповідно індивідуальному розрахунковому завданню. При цьому проміри одної з порід, що порівнюються, приймають за 100% та розміщують на горизонтальній прямій, а відносні показники промірів коней інших груп відкладають вище або нижче відповідних значень.
Теоретичні знання підкріплюються виконанням завдання в умовах виробництва.
Завдання
1. Скласти перелік промірів коней, вказати точки вимірювання та інструмент, що використовують („Робочий зошит”, с.12).
2. Вивчити методику розрахунків індексів тілобудови коней („Робочий зошит”, с. 13).
3. Ознайомитися з методами визначення живої маси коней. („Робочий зошит”, с. 13).
4. За промірами коней різних господарських типів (надаються викладачем індивідуально) провести розрахунок індексів тілобудови та визначити живу масу. Побудувати екстер’єрний профіль („Робочий зошит”, с. 13-15).
5. При проведенні занять в умовах виробництва провести вимірювання коня, розрахувати індекси будови тіла та оцінити його проміри відносно вимог певних стандартів: порода ______________________, стать _________,
кличка ____________________________ , вік ___________ . Зробити висновок. („Робочий зошит”, с. 16).
Контрольні питання
1. Які з промірів коней мають найважливіше значення у
практичній роботі, у наукових дослідженнях?
Як вірно вимірити висоту в холці ваговозів?
На які групи поділяють коней з урахуванням їх
промірів?
Для якого типу коней визначення живої маси за фор-
мулою О.М. Маторіна дає найменшу помилку?
Література: 1, с. 53-54; 2, с. 79-80; 3, с. 39-44; 4, с. 193-210;
5, с. 74-76; 6, с. 30-39; 8, с. 46-48; 9, с. 12- 16.