1. Рекомендована література

Основна

1. Гопка Б.М., Павленко П.М., Калантар О.А., Клок В.М. Конярство.-К.: Урожай, 1991.

2. Гопка Б.М., Хоменко М.П., Павленко П.М. Конярство.- К.: Вища освіта, 2004

3. Книга о лошади /под ред. С.М. Буденного.- М.: Госсельхозиздат, 1952.- т.1, т.3.

4. Красников А.С. Экстерьер лошади.- Сельхозгиз, 1957.

5. Красников А.С. Коневодство. - М.: Колос, 1973.

6. Красников А.С. Практикум по коневодству. - М.: Колос, 1977.

7. Пономаренко Н.Н. Черный Н.В. Коневодство.- Харьков: Эспада, 2001.

8. Свечин К.Б., Бобылев И.Ф., Гопка Б.М. Коневодство.- М.: Колос, 1992.

9. Біологія коня. Робочий зошит для виконання лабораторно-практичних занять студентами денної форми навчання із застосуванням структурно-модульної системи вивчення дисципліни та рейтингового контролю знань (спеціальність 7.130201 – „Зооінженерія”, спеціалізація „Конярство”.- Миколаїв, МДАУ, 2002.

10. Методичні вказівки для самостійної роботи з дисципліни „Біологія коня” (спеціальність 7.130201- “Зооінженерія”, спеціалізація „Конярство”). Модуль 1. Походження та інтер’єр коней”.- Миколаїв, МДАУ, 2005.

Додаткова

1. Гопка Б.М., Костенко В.І. І назвали тварин домашніми./- К.: Урожай, 1990.

2. Моисеенко Н.А. Служит людям добрый конь./- М.: Агропромиздат, 1988.

3. Зеленевский Н.В., Соколов В.И. Клиническая анатомия лошади.- Санкт-Петербург, Фиорд, 2001.

4. Климов В.В. Лошадь Пржевальского./- М.: Агропромиздат, 1992.

5. Кожевников Е.В, Гуревич Д.Я. Отечественное коневодство: история, современность, проблемы. – М.: Агропромиздат, 1990. - 224с.

6. Ливанова Т.К. Ветеринарные консультации для владельцев лошадей.- М.: Аквариум, 2001.

2. Техніка безпеки при проведенні

ЗАНЯТЬ В СТАЙНІ

Певну частину лабораторних занять планується до проведення в умовах виробництва. Тому перед початком вивчення дисципліни студенти повинні чітко усвідомлювати та володіти безпечними прийомами поводження з кіньми.

Коні – лякливі тварини, а невірне поводження з ними може привести до травми. Тому необхідно дотримуватися таких вимог до правил техніки безпеки.

1. Поводитися з конем слід завжди спокійно та лагідно, але вимогливо.

2. Не бігати по коридору стайні, на порушувати тишу галасом, сміхом, різкими вигуками.

3. Забороняється просовувати руки крізь грати денників, дратувати та бити коней.

4. При підході до коня або заходячи у денник необхідно попередити тварину голосом, назвати кличку, щоб вона звернула на вас увагу та повернулася головою до вас.

5. Не крастися, коли підходите до коня ззаду, не бити раптово по його тілу, не зчиняти різких вигуків – кінь може злякатися і травмувати вас.

6. Виводячи коня з денника чи стайні, слід його вести позаду себе, а не пускати вперед, тримаючи за повід. Це дуже небезпечно!

7. Вести коня слід тільки „в поводі”, йти поряд з ним з лівого боку і тримати правою рукою під вузду, а лівою – за кінець поводу.

8. Якщо кінь злякався і різко осаджується або встає дибки – „віддайте” йому повід до кінця: так легше його тримати.

9. Категорично забороняється намотувати повід чи чумбур на руку.

10. Щупати коней при вивченні статей екстер’єру, описувати статі тілобудови, масті та відмітини, вимірювати коней та оглядати їх ротову порожнину дозволяється тільки тоді, коли на коней одягнута вузда чи недовуздок.

11. Не допускати, щоб під час занять жеребці контактували, жеребець та кобила знаходилися поруч чи водночас виводилися зі стайні.

12. При огляді зубів під час визначення віку коня необхідно стояти ліворуч від його голови, праву руку через беззубий край ввести в ротову порожнину, взяти язика та відвести його в сторону (до себе), а лівою – „зняти” нижню губу з зубів. Язика треба тримати міцно, але не тягнути: його можна травмувати.

13. При вимірюванні коней не можна робити раптових клацань мірною палицею чи циркулем: це може налякати коня. Місця торкання палицею чи циркулем з тілом коня необхідно попередньо оглянути.

14. Щупати вим’я та сім’яники слід таким чином, щоб кінь бачив. Для цього необхідно зайти з лівого боку коня, правою рукою погладити послідовно в нижній частині грудей, черева, паху, після чого оглянути вказані статі. Під час цього ліва рука повинна впиратися в корпус коня.

15. При огляді копит необхідно передню кінцівку тримати руками чи стегном, примусивши коня своїм корпусом перенести вагу тіла на вільну ногу. Задня кінцівка при огляді копита кладеться на стегно.

16. Сідати на коня в стайні, виїжджати та в’їжджати в неї вершки забороняється.

17. Особливо небезпечні коні, які б’ються задніми кінцівками. Свою агресію вони проявляють прикладанням вух до потилиці, різким маханням хвоста, насторожливим та злобливим поглядом.

18. При заведенні до денника вузду або недовуздок необхідно знімати тільки тоді, коли коня буде повернуто головою до дверей.

19. Студентам категорично забороняється знаходитися в стайні без викладача та застосовувати самовільні дії відносно коней.