- •Анатолій Іванович
- •Загальна частина
- •Особлива частина
- •Глава 1. Поняття, предмет, метод, система та джерела біржового права і його місце в системі права України
- •§ 1. Поняття та зміст біржового права
- •§ 2. Предмет і метод біржового права
- •§ 3. Біржові правовідносини, їх ознаки та види
- •§ 4 Система та джерела біржового права
- •§ 5. Місце біржового права в системі права України .
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 2. Регулювання біржової діяльності
- •§ 1. Поняття, зміст і принципи регулювання біржової діяльності
- •§ 2. Державне регулювання і саморегулювання біржової діяльності
- •§ 3. Органи державного регулювання біржової діяльності
- •§ 4. Особливості регулювання біржової діяльності за кордоном
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 3. Організація біржових інститутів
- •§ 1. Еволюція біржових інститутів
- •§ 2. Створення бірж
- •§ 3. Функції біржі
- •§ 4. Видова характеристика бірж
- •§ 5. Організація біржового управління
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 4. Учасники та організація біржових торгів
- •§ 1. Учасники біржових торгів
- •§ 2. Біржовий товар
- •§ 3. Організація біржових торгів
- •§ 4. Порядок зняття товарів з біржових торгів
- •§ 4.1. Розв’язання спірних питань
- •§ 4.2. Загальні положення
- •§ 4.3. Завдання біржового арбітражу
- •§ 4.4. Правила розгляду спорів у біржовому арбітражі
- •§ 5. Біржова мова жестів та жаргон брокера
- •Мал.1. Зображення цифр з допомогою пальців
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 5. Біржові угоди
- •§ 1. Поняття й ознаки біржових угод
- •§ 2. Види біржових угод
- •§ 3. Аукціонні торги
- •§ 4. Порядок укладання біржових угод
- •§ 5. Реєстрація та оформлення біржових угод
- •§ 6. Розірвання угод
- •§ 7. Забезпечення виконання біржових угод
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 6. Правове регулювання діяльності товарних бірж
- •§ 1. Товарна біржа в системі ринкової економіки
- •§ 2. Правовий статус та функції товарної біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Характеристика біржових товарів
- •§ 5. Механізм торгівлі на вітчизняних товарних біржах
- •§ 6. Забезпечення виконання біржових зобов’язань
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 7. Правове регулювання діяльності фондових бірж
- •§ 1. Фондовий ринок і фондова біржа
- •§ 2. Учасники фондового ринку
- •Б іржовий реєстр
- •Інформація про продаж пакетів акцій, що належать державі, ват на Українській фондовій біржі та її філіях за 2006 рік
- •§ 3. Класифікаційна характеристика цінних паперів
- •§ 4. Процедура лістингу
- •§ 5. Котирування цінних паперів
- •§ 6. Види біржових угод
- •§ 6. Механізм укладання біржових угод
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 8. Правове регулювання діяльності валютних бірж
- •§ 1. Поняття валюти та валютних цінностей
- •§ 2. Суб’єкти валютного ринку
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Механізм біржової торгівлі валютою
- •§ 5. Поняття та методи валютного регулювання
- •Питання для самоконтролю:
- •Глава 9. Правове регулювання діяльності бірж праці
- •§ 1. Ринок праці: поняття, зміст і функції
- •§ 2. Суб’єкти ринку праці та їх функції
- •Питання для самоконтролю:
- •Додатки
- •Додаток 2
- •Розпорядження про об’єднання лотів у пакет на біржових торгах
- •З продажу _________________________________________________
- •Біржовий контракт №_____
- •Предмет та сума контракту
- •1 1.5. Пакування: ______________________________________________________; (найменування або посилання на стандарт, ту і т.І.)
- •2.Термін та умови поставки товару
- •3.Обов”язки сторін
- •3.1 Продавець зобов’язаний:
- •3.2.Покупець зобов’язаний:
- •4.Порядок розрахунків
- •5. Відповідальність сторін
- •6.Форс-мажор
- •7.Інші умови контракту
- •9.Реквізити сторін
- •Генеральний директор
- •Що відбудуться "___"__________200_ р.
- •Список використаної літератури:
Питання для самоконтролю:
1. Дайте характеристику правового статусу фондової біржі.
2. Юридичне визначення цінного паперу.
3. Що собою представляють прибутковість, надійність, ліквідність і курс цінних паперів ?
4. Що загального між грошима і цінними паперами?
5. Які види цінних паперів вважаються найнадійнішими і чому?
6. Цінні папери як біржовий товар.
7. Учасники фондового ринку та фінансові посередники.
8. Поясніть процедуру лістингу.
9. Види угод на фондовій біржі.
10. Поняття, порядок та умови котирування.
Глава 8. Правове регулювання діяльності валютних бірж
§ 1. Поняття валюти та валютних цінностей
До 1986 р. в колишньому СРСР існувала валютна монополія держави на здійснення операцій з іноземною валютою та іншими валютними цінностями. Становлення і розширення зовнішньоекономічної діяльності в умовах формування ринкових відносин викликало пошуку нових методів управління, що передбачали б безпосередню участь суб’єктів підприємництва із зарубіжними партнерами.
Валюта (від італ. valuta, лат. valeo – коштую) – 1) грошова одиниця країни, що становить основу її грошової системи та бере участь у міжнародному економічному обміні й інших міжнародних зв’язках, які супроводжуються грошовими розрахунками; 2) грошові знаки іноземних держав, кредитні кошти обігу та платежу, виражені в іноземних грошових одиницях.
Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено актами валютного законодавства України. Порядок увезення, переказування і пересилання з-за кордону, а також вивезення, переказування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банком України. Суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну.
Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р. поняття “валютні цінності” включає такі складові:
- валюта України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;
- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;
- іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;
- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
- банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів1.
Особливий статус серед розглядуваних валютних цінностей має валюта України – гривня. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 5 квітня 20001 р. визначає, що гривня як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами для проведення переказів2.
Однією із характеристик національної валюти, що, до певної мірі, визначає рівень розвитку економіки країни є її конвертованість, що в загальному вигляді визначається регламентованим національним і міжнародним законодавством порядком обміну національної валюти на іноземну. Відтак основу конвертованості складає постійний взаємозв’язок грошового обігу країни з грошовим обігом інших країн через механізм валютного ринку й валютного курсу1.
Відповідно до Класифікатора іноземних валют, затвердженого постановою Правління НБУ від 4 лютого 1998 р. (у редакції постанови Правління НБУ від 2 жовтня 2002 р. № 378)., розрізняють три типи конвертованості валют:
- вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу (австралійські долари, англійські фунти стерлінгів, долари США, канадські долари, євро, швейцарські франки, японські єни, золото, платина, срібло та ін.);
- вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу (білоруські рублі, леви (Болгарія), грузинські ларі, ізраїльські нові шекелі, польські злоті, російські рублі, словацькі крони, турецькі ліри та ін.);
- неконвертовані валюти (азербайджанські манати, єгипетські фунти, нові тайванські долари, таджицькі сомоні, узбецькі суми, югославські динари та всі інші валюти, що не належать до 1 та 2 груп валют)2.
Варто зауважити, що особливе місце в класифікації валют займають резервні валюти держав, у яких центральні банки інших країн і міжнародні фінансові інститути формують власні валютні резерви. До таких валют належать: англійські фунти стерлінгів, долари США, швейцарські франки, євро. Станом на 1 січня 2006 р. валютний резерв НБУ становив 19,8 млрд. доларів США.