2. Лабораторна установка та її електрична схема
Установка збирається з елементів кола, рекомендований перелік яких наведено в дод. 4. Принципова схема дослідної установки для визначення параметрів кола трифазного змінного струму, споживачі в якому з’єднані зіркою, показана на рис.5.1. Розміщення вимірювальних приладів, затискачів вимикача QF трифазної напруги, реостатів активного навантаження EL1 – EL6 з вимикачами SA1 – SA6, контактних містків XS1 – XS4 з вимикачами S1 – S4, змонтованими на відповідній ділянці універсального лабораторного стола, на схемі показані умовно. Між собою елементи кола з’єднуються за допомогою жорстких перемичок (на схемі показані потовщеними лініями) і гнучких провідників. Зібрана таким чином схема (рис. 5.1) дає можливість використовувати мінімальну кількість приладів і збільшити наочність вимірювань.
Дослідженню підлягає трифазне коло з активним навантаженням, за якого використовують однофазні реостати, що з’єднані зіркою. Однофазний реостат має дві вітки активного навантаження, кожна з яких складається з ламп розжарювання (резисторів) EL і перемикача SA робоча позиція якого – «Ввімкнено». До затискачів А, В і С триполюсного вимикача QF джерела напруги реостати приєднують через контактні містки XS1 – S1, XS2 – S2 і XS3 – S3. Через такий же місток XS4 – S4 нейтральна точка n споживача приєднується до нейтралі джерела N.
Контактний місток – це розетка XS з шунтувальним перемикачем S, робоча позиція якого – «Ввімкнено». Наявність такого містка дає можливість застосувати для визначення струму і активної потужності фази вимірювальний комплект, що складається з амперметра рА1 і ватметра рW.
Для перетворення чотирипровідної мережі електропостачання (з нульовим проводом) у трипровідну (без нульового проводу), і навпаки, використовують перемикач S4. Наявність амперметра рА2 на даній ділянці нульового проводу дає можливість контролювати симетричне навантаження фаз (ІN = 0) в дослідах, коли є нульовий провід, або визначати величину струму в цьому проводі в інших режимах роботи чотирипровідного трифазного кола.
Для вимірювання спадів напруги на споживачах, ввімкнених у окремі фази (фазні напруги), та для вимірювання напруги між початками двох фаз споживача (лінійні напруги) використовують вольтметр pV зі щупами.
3. Підготовка до виконання роботи
3.1. Ознайомтеся з розміщенням на панелі лабораторного стенда вимикача QF джерела напруги, лампових (резистивних) реостатів EL1 – EL6 і перемикачів SA1 – SA6, контактних містків ХS – S. Перевірте справність приєднувальних затискачів і запам’ятайте положення «Ввімкнено» та «Вимкнено» на вимикачі QF і перемикачах SA1 – SA6 та S1 – S3.
3.2. Виберіть необхідні для дослідів прилади, визначте їх тип, систему, межі вимірювань, клас точності, встановіть їх відповідність вимогам, вказаним в описі установки та дод. 4 і заповніть таблицю приладів (див. Загальні положення, табл. 2). Зверніть увагу на розміщення генераторних і навантажувальних затискачів: «І» – послідовної та «U» – паралельної котушок ватметра.
3.3. Зберіть схему, зображену на рис. 5.1. Для цього з допомогою перемичок об’єднайте контакти ХТ4 – ХТ6 реостатів EL1 – EL6 у вузлову точку n (нейтраль). Утворену точку n через амперметр РA2 і перемикач S4 контактного містка XS4 – S4 з’єднайте з нейтраллю N мережі. Контакти ХТ1 – ХТ3 реостатів EL1 – EL6 через контактні містки XS1 – S1, XS2 – S2 і XS3 – S3 приєднайте відповідно до затискачів А, В і С вимикача QF мережі живлення.
3.4. Зберіть блок вимірювальних приладів у такій послідовності: з’єднайте навантажувальний затискач «І» ватметра pW з однією з клем амперметра pA1, а до іншої його клеми приєднайте вивід XP3 штепсельної вилки. Вивід XP4 цієї ж вилки приєднайте до заздалегідь об’єднаних між собою генераторних затискачів pW. Навантажувальний затискач «U» ватметра з’єднайте з нейтраллю споживача n. Приєднайте до клем вольтметра РV щупи з ізольованими рукоятками XP1 і XP2.