Тема 6. Культури Стародавнього Сходу

Рабовласницький спосіб виробництва та його вплив на культуру. Розклад родового ладу й формування держав у країнах Стародавнього Сходу: Єгипет, Месопотамія, Середня Азія, Кавказ, Індія, Китай. Патриархальні та державні форми рабства. Релігія й жерці у структурі державної й духовної влади. Традиціоналізм як тип культури.

Сільськогосподарське виробництво, ремісництво, торгівля. Досягнення технічної думки: винайдення плуга, колеса, гончарного колеса. Виплавка заліза. Торгівля: від натурального обміну (товарообміну) до грошового. Охорона власності й закони. Розповсюдження писемності та освіти. Синкретизм наукового знання й релігійних культів. Виникнення художньої культури, її комплексний характер (архітектура, живопис, музика, усна творчість). Перехід від міфу до релігії. Розвиток писемності (ієрогліфічної, фонетичної, клинопису та ін.). Релігійно-міфологічні та епічні пам’ятки ранньокласових культур Індії, Китаю, Вавілону, Іудеї, Ірану та ін. Історико-культурні центри та найвидатніші пам’ятки мистецтва й архітектури країн Стародавнього Сходу. Взаємодія та взаємовплив культур Стародавнього Сходу.

Основні досягнення культури Стародавньої Месопотамії. Шумер, Аккад, Вавілонське царство, Асірія – держави Стародавньої Месопотамії. Іригаційні споруди, монументальна архітектура (храми – зіккурати, царські палаци). Біблійна розповідь про Вавілонську вежу. “Висячі сади” цариці Семіраміди. Писемність (піктографія, клинописні системи). Перша бібліотека у Ніневії. Наукові знання у Межиріччі. Закони Хаммурапі.

Особливості культурного розвитку Стародавнього Єгипту. Культура епох Стародавнього, Середнього та Нового царств. Релігія як основна форма ідеології у Стародавньому Єгипті. Культ тварин. Фетишизм. Роль фараона у Єгипетському суспільстві. Релігійна реформа Ехнатона. Мова, ієрогліфічна писемність, система навчання у Стародавньому Єгипті. Досягнення науки та медицини. Ідея постійності та вічності у мистецтві й архітектурі.

Культура Стародавньої Індії. Періодизація. Харапська цивілізація. Арійські закони. Ведична література. Брахманізм. Епічні поеми “Махабхарата” та “Рамаяна”. Поява нових вірувань – джайнізму і буддизму. Формування кастової системи на основі варн у І ст. н.е. Толерантність релігії індуїзму. Архітектурні пам’ятники правління династії Маур’їв, часів Кушанської імперії. Гандхарське та гуптське мистецтво.

Своєрідність культури Стародавнього Китаю. Основні епохи: Шан (Інь), Чжоу і Чжанго, Цінь, Хань. Значна роль релігії у житті китайського суспільства. Небо як верховне божество. Піднебесна або Серединне царство – відображення релігійного світогляду у назві країни. Бурхливий розвиток наукових знань (математика, астрономія, медицина). Формування філософії даосизму та конфуціанства. Об’єднання Китаю у період правління династії Цінь. Зведення Великої Китайської стіни.

Розквіт культури з утвердженням династії Хань. Створення компаса, небесного глобуса. Масштабні гідротехнічні роботи. Образотворче мистецтво: скульптурні рельєфи з Шаньдуна і Сичуані. Винаход папіру в І ст. н.е. Музична Палата при імператорському дворі. “Історичні записки” Сими Цянь. Проникнення буддизму до Китаю.

Взаємодія та взаємовплив культур Стародавнього Сходу. Значення культур найдавніших цивілізацій Сходу для розвитку світової культури.

Загальне та особливе у розвитку цивілізацій доколумбової Америки.