
- •Культурологія (культурологія, етика і естетика)
- •2.2.1. Вступ
- •5. Методика викладання, форми та методи навчання:
- •6. Мова:
- •2.2.2. Навчальна програма курсу. Література.
- •Тема 1. Специфіка культурологічного знання
- •Тема 2. Культура як феномен суспільного життя, спосіб буття людини та людства
- •Тема 3. Періодизація та типологія світового культурно-історичного процесу
- •Тема 4. Культура та особистість
- •Тема 5. Ранні форми культури. Давні культури на терені України
- •Тема 6. Культури Стародавнього Сходу
- •Тема 7. Антична культура її характер та внесок у розвиток світового культурного процесу
- •Тема 8. Культура європейського Середньовіччя та Київської Русі
- •Тема 9. Культура епохи Відродження та Реформації
- •Тема 10. Культура Нового часу та Просвітництва в Європі. Своєрідність просвітництва в Україні
- •Тема 11. Культура індустріальної цивілізації XIX – початку xх ст.
- •Тема 12. Російська та українська культури хіх – початку хх ст.
- •Тема 13.Основні тенденції розвитку світової культури хх ст.
- •Тема 15. Етика як наука, її предмет і завдання
- •Тема 16. Мораль як соціокультурний феномен
- •Тема 17. Визначні етичні вчення в історії людства
- •Тема 18. Категорії етики
- •Тема 19. Актуальні проблеми сучасної етики
- •Тема 20.Естетика як наука та її категорії
- •Тема 21.Історія естетичної думки
- •Тема 22. Естетика XX ст.: теорія і практика. Художня реальність в Україні .Естетичний аспект фахової економічної діяльності
- •Загальна лiтература до курсу
- •2.2.3. Модульне планування
- •Тематичний план курсу культурології (культурологія, етика і естетика)
- •Разом: 144
- •2.2.4. Плани семінарських занять: Тема 2. Культуpа як феномен суспiльного життя, спосiб буття людини I людства Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 3. Перiодизацiя та типологiя свiтового культурно- iсторичного процесу Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Тема6. Культури Стародавнього Сходу Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 7. Антична культуpа, її хаpактеp та внесок у pозвиток свiтового культурного пpоцесу. Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Тема 9. Культура епохи Вiдродження та Реформацiї Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 10. Культура Нового часу та епохи Просвiтництва. Своєрідність Просвітництва в Україні Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 13. Основнi тенденцiї розвитку свiтової культури хх ст. Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Додаткова
- •2.2.5. Організація самостійної роботи: Методичні рекомендацiї до самостiйної роботи студентів
- •Карта самостійної роботи студента
- •Теми рефератів
- •Перелік діячів та творів художньої культури для самостійного ознайомлення
- •Життя та творчість художників
- •Життя та творчість композиторів
- •Художня література (будь-які видання, українською або російською мовами)
- •2.2.6. Організація поточного, модульного, підсумкового контролю знань:
- •2. Критерії оцінювання знань з культурології (етики і естетики)
- •4. Питання до іспиту
- •Донецький національний університет
- •Екзаменаційний білет №
Тема 4. Культура та особистість
Поняття “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”. Проблема особистості у психології, соціології, філософії, культурології. Особистісне буття людини в культурі. Особистість як соціокультурний феномен. Культурно-історичний процес як процес становлення особистості. Історичні типи особистості. Особистісні виміри культурного життя. Особистість як свідоме самоздійснення людини в культурному світі. Поняття та проблеми культурної ідентифікації.
Елементи внутрішньої культури особистості (світогляд, моральна, політична, професійна та культура побуту).
Світоглядна культура особистості. Проблема сенсу життя. Необхідність та свобода вибору особистості. Проблема морального самовизначення особи. Регулятивна цінність культури.
Мораль, моральність та право як регулятиви поведінки особи, її свідомо-вольової діяльності. Моральність як сфера реалізації найважливішого культурного принципу – самовизначення особистості. Етичні категорії як параметри оволодіння культурною реальністю.
Роль виховання й освіти в процесі становлення особистості. Системи освіти в сучасній культурі. Сциєнтизм та антисциєнтизм, їх прояви в сучасних концепціях виховання й освіти.
Обрання галузі професійної діяльності як спосіб вільного самовизначення особистості. Соціально-історична зумовленість культури професійної діяльності.
Основні аспекти культури професійної діяльності. Єдність культури поведінки, мови та зовнішнього вигляду як умова культури спілкування та професійної діяльності. Єдність змісту та форми культури професійної діяльності.
Тактовність та людська гідність як елементи моральної культури. Специфіка вимог до моральних почуттів та моральних якостей фахівців економічної галузей діяльності. Смак як основа естетичної культури особистості. Формування смаку як умова розвитку естетичної культури. Діловий етикет як форма морально-етичної культури. Залучення до багатоманіття загальнолюдських цінностей як умова вдосконалення загальної та професійної культури майбутнього фахівця економічної та підприємницької діяльності. Мистецтво та його роль у формуванні культури почуттів і моральних якостей особистості.
Тема 5. Ранні форми культури. Давні культури на терені України
Поняття “матеріальна культура” в археології. Періодизація первісного суспільства на підставі матеріалів та техніки виготовлення знарядь праці – палеоліт, мезоліт, неоліт.
Культура збирання й полювання – найбільш тривалий етап у розвитку людства. Вивчення реліктових суспільств, археологічні та етнографічні дослідження як джерело інформації про культуру збирання й полювання.
Общинно-родовий лад – соціально-економічна основа культури первісного суспільства. Еволюція общини.
Форми спілкування й норми поведінки у первісному суспільстві. Первісний колективізм, єдність індивіда та общини. Жест і мова. Позамовні знаково-символічні засоби спілкування. Танок.
Привласнююче та продуктивне господарства. Неолітична революція. Міграції на початкових стадіях землеробської культури. Збільшення населення Землі. Перший суспільний розподіл праці.
Синкретизм як найважливіша характеристика первісної культури. Традиціоналізм первісної культури. Обрядова та ритуальна практика, її культурний зміст. Гуманізація ритуалів та культів як відбиток прогресу культури. Магія та магічна практика.
Міф як перша форма самосвідомості людини. Первинні форми релігії. Сюжети первісного мистецтва. Наскельний живопис. Перші спроби храмової архітектури. Культові статуетки (палеолітичні Венери). Кераміка. Опанування формою, лінією та кольором у прикладному мистецтві.
Етнічні спільності первісної доби. Плем’я як перехідна форма до політичної організації суспільства. Міграція племен. Найдавніші центри землеробської культури.
Археологічні знахідки залишків культур палеоліту в Україні. Людина неандертальського типу в Україні. Найдавніші пам’ятки пізньопалеолітичного мистецтва в Україні.
Трипільська культура V-III тис. до н.е. Житла й поселення. Знаряддя праці. Культи. Поховання. Кераміка. Пластика малих форм. Мотиви й символіка прикрас.
Культури кочовиків на території України: кіммерійці, скіфи, сармати, їх вплив на культуру землеробських племен.
Археологічні свідоцтва про племена, що мешкали на території Україні у I-II ст. н.е. Поселення міського типу III-V ст. Картина світу, релігійні та міфологічні уявлення стародавніх слов’ян.
Праслов’янське коріння української культури. Міграційна та автохтонна теорії етногенезу слов’ян. Гіпотези та дослідження М.П.Драгоманова, М.С.Грушевського, В.В.Хвойки та ін.
Слов’янська міфологія та її прояви в сучасній українській демонології та фольклорі. Картина світу стародавніх слов’ян. Традиційна архітектура й живопис. Вишиванки й писанки. Символіка кольору. Усна народна творчість. Звичаї й свята.
Зростання соціальної диференціації, виділення військової верхівки й посилення її влади. Утворення союзів племен.
Значення культури докласового суспільства у визначенні змісту та регіональних особливостей культурно-історичного процесу.