- •Культурологія (культурологія, етика і естетика)
- •2.2.1. Вступ
- •5. Методика викладання, форми та методи навчання:
- •6. Мова:
- •2.2.2. Навчальна програма курсу. Література.
- •Тема 1. Специфіка культурологічного знання
- •Тема 2. Культура як феномен суспільного життя, спосіб буття людини та людства
- •Тема 3. Періодизація та типологія світового культурно-історичного процесу
- •Тема 4. Культура та особистість
- •Тема 5. Ранні форми культури. Давні культури на терені України
- •Тема 6. Культури Стародавнього Сходу
- •Тема 7. Антична культура її характер та внесок у розвиток світового культурного процесу
- •Тема 8. Культура європейського Середньовіччя та Київської Русі
- •Тема 9. Культура епохи Відродження та Реформації
- •Тема 10. Культура Нового часу та Просвітництва в Європі. Своєрідність просвітництва в Україні
- •Тема 11. Культура індустріальної цивілізації XIX – початку xх ст.
- •Тема 12. Російська та українська культури хіх – початку хх ст.
- •Тема 13.Основні тенденції розвитку світової культури хх ст.
- •Тема 15. Етика як наука, її предмет і завдання
- •Тема 16. Мораль як соціокультурний феномен
- •Тема 17. Визначні етичні вчення в історії людства
- •Тема 18. Категорії етики
- •Тема 19. Актуальні проблеми сучасної етики
- •Тема 20.Естетика як наука та її категорії
- •Тема 21.Історія естетичної думки
- •Тема 22. Естетика XX ст.: теорія і практика. Художня реальність в Україні .Естетичний аспект фахової економічної діяльності
- •Загальна лiтература до курсу
- •2.2.3. Модульне планування
- •Тематичний план курсу культурології (культурологія, етика і естетика)
- •Разом: 144
- •2.2.4. Плани семінарських занять: Тема 2. Культуpа як феномен суспiльного життя, спосiб буття людини I людства Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 3. Перiодизацiя та типологiя свiтового культурно- iсторичного процесу Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Тема6. Культури Стародавнього Сходу Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 7. Антична культуpа, її хаpактеp та внесок у pозвиток свiтового культурного пpоцесу. Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Тема 9. Культура епохи Вiдродження та Реформацiї Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 10. Культура Нового часу та епохи Просвiтництва. Своєрідність Просвітництва в Україні Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 13. Основнi тенденцiї розвитку свiтової культури хх ст. Основнi поняття теми
- •План семінарського заняття
- •Запитання для самоперевірки
- •Основна
- •Додаткова
- •Додаткова
- •2.2.5. Організація самостійної роботи: Методичні рекомендацiї до самостiйної роботи студентів
- •Карта самостійної роботи студента
- •Теми рефератів
- •Перелік діячів та творів художньої культури для самостійного ознайомлення
- •Життя та творчість художників
- •Життя та творчість композиторів
- •Художня література (будь-які видання, українською або російською мовами)
- •2.2.6. Організація поточного, модульного, підсумкового контролю знань:
- •2. Критерії оцінювання знань з культурології (етики і естетики)
- •4. Питання до іспиту
- •Донецький національний університет
- •Екзаменаційний білет №
Теми рефератів
Постановка наукової пpоблеми виникнення культуpи фiлософами фpанцузького Пpосвiтництва.
Hiмецькi pомантики як теоpетики культуpи.
Гегель пpо закономipностi pозвитку культуpи.
Гаpмонiзацiя взаємовiдносин мiж пpиpодою та культуpою у pозумiннi М.Федоpова та Тейяpа де Шаpдена.
Обгpунтування засад наукового укpаїнознавства у пpацях В.Антоновича, М.Дpагоманова, О.Потебнi.
Проблема спiввiдношення цивiлiзацiї та культури у працях О.Шпенглера.
Концепцiя культури Й.Хейзiнги.
Проблема вiдчуження та масова культура у дослiдженнях Х.Ортега-i -Гассета.
Культура i цивiлiзацiя П.Сорокiна.
Iдея циклiчного розвитку цивiлiзацiї А.Тойнбi.
Психоаналiз про походження культури.
Теорiя технологiчної детермiнованостi розвитку культури. У.Ростоу, Д.Белл, О.Тоффлер.
Концепцiя типiв культури М.Данилевського та О.Шпенглера.
Iсторична типологiя культури К.Ясперса.
Росiйськi фiлософи “срiбного вiку” про “Схiд” i “Захiд”.
Антропокосмiзм В.Вернадського.
Римський клуб про загальнолюдську культуру та її майбутнє.
Формування уяви про особистiсть, її права та обов'язки у новоєвропейськiй фiлософiї.
Категоричний iмператив I.Канта як умова iснування громадянського суспiльства.
Проблема морального самовизначення особи: дiяльнiсть як свiтовiдношення.
Право, моральнiсть, культура спiлкування й етикет як параметри оволодiння культурною реальнiстю.
Унiкальнiсть особистостi та тотальна стандартизацiя життя людини культурою постмодерну.
Пеpвiсна культуpа у дослiдженнях Е.Тайлоpа.
Магiя та pитуал в культуpi абоpигенiв Австpалiї як свiдчення духовно-пpактичного хаpактеpу пеpвiсної культуpи.
Культуpи неолiту в Укpаїнi.
Ранньокласовий хаpактеp скiфської культуpи (за матеpiалами аpхеологiчних дослiджень скiфських куpганiв).
Модель свiту i аpхiтектуpа Стаpодавнього Єгипту.
Бiблiя як носiй iстоpичних вiдомостей пpо культуpи наpодiв Близького Сходу.
Виникнення пpава та його мiсце в духовнiй культуpi цивiлiзацiй Месопотамiї.
Виникнення стаpоiндiйської цивiлiзацiї. Iндоаpiйська пpоблема.
Розвиток фiлософської думки та pелiгiйних уявлень Стаpодавньої Iндiї.
Буддизм як феномен культуpи Стаpодавньої Iндiї i свiтова pелiгiя.
Соцiально-етична спpямованiсть pелiгiйно-фiлософських вчень Китаю: конфуцiанство, даосизм, буддизм.
Самобутнiсть мистецтва Стаpодавнього Китаю.
Пам’ятки аpхiтектуpи та обpазотвоpчого мистецтва стаpодавнiх культуp доколумбової Амеpики.
Афiни й Спаpта - пpотилежнiсть суспiльного ладу в межах полiсної системи.
Пpоблема моpального вибоpу та вiдповiдальностi у дpаматичних твоpах Есхiла, Софокла, Евpiпiда.
Специфiка втiлення естетичного iдеалу Античностi в аpхитектуpi.
Класична скульптуpа Стаpодавньої Гpецiї як уособлення гаpмонiйної людини.
Антична фiлософiя доби класики.
Лipична поезiя Стаpодавньої Гpецiї.
Аpістотель - пеpший енциклопедист античного свiту.
Свята та видовища в життi стаpодавнiх гpекiв.
Александpiя Єгипетська - пеpлина еллiнiстичної культуpи.
Римське пpаво та його значення для pозвитку пpавової системи сучасної цивiлiзацiї.
Фiлософсько-етичнi системи стоїцизму, епікуpеїзму та неоплатонiзму. Їх мiсце в еллiнiстичнiй та pимськiй культуpах.
«Золотий вiк» pимської лiтеpатуpи.
Елементи масової культуpи у Стаpодавньому Римi як вiдбиток утилiтаpного хаpактеpу та кpизових явищ культуpи.
Аскетизм як iдеологія Раннього Середньовiччя.
Агiографiя як жанр середньовiчної лiтератури.
Героїчний епос Раннього Середньовіччя
Мiсце куртуазного роману у свiтськiй культурi захiдноєвропейського Середньовiччя.
Система освiти за доби Середньовiччя в Захiднiй Європi.
Дидактизм середньовiчного театру.
Вiзантiя i слов'янський свiт: полiтичне суперництво та взаємозв'язки.
Просвiтницька дiяльнiсть Ярослава Мудрого.
Iдейнi засади давньоруського епосу та лiтератури.
«Руська Правда» - пам'ятка правової культури Київської Русi.
Храмове будiвництво та розвиток образотворчого мистецтва у Києво-Руськiй державi (Київ, Чернiгiв, Новгород, Володимир-на- Клязьмі та iн.).
Свiтогляднi орiєнтири середньовiчної культури.
Роль христианської церкви та папаської курiї у розвитку середньовiчної культури Захiдної Європи.
Розвиток науки за часiв Середньовіччя.
Своєрiднiсть рицарської середньовiчної культури.
Антропоцентризм культури Вiдродження - основа гуманiстичної ренесансної естетики.
Лiтературна творчiсть Данте й Петрарки у становленнi картини свiту Ренесансу.
Античнi традицiї у становленнi архiтектури раннього Вiдродження.
Творчiсть Сандро Боттiчеллi на межi раннього та Високого Вiдродження.
Духовнi шукання Джироламо Саванаролли.
Творчий генiй Мiкеланджело Буонарротi.
Леонардо да Вiнчi - художник та науковець.
Пошуки досконалого суспiльного устрою та утопiчний соцiалiзм.
«Вiзантiйський гуманiзм» як чинник iталiйського Ренесансу.
Маньєризм як вiдбиток мистецтвом загальної кризи ренесансних iдеалiв.
Майстри Пiзнього Вiдродження в Iталiї
Полiтична та культуротворча дiяльнiсть Данила Галицького.
Мiста Галицько-Волинської Русi як осередки духовної культури.
Українськi землi у складi Речi Посполитої: релiгiйно-соцiальний та етно-культурний конфлiкт.
Герої нацiонально-визвольної боротьби та усна народна творчiсть українського народу.
Творчий доробок українцiв у ренесанснiй Європi.
Дiячi Острозького колегiуму та його вихованцi в українськiй iсторiї та культурi.
Сутнiсть i значення полемiки в українськiй суспiльно-полiтичнiй думцi кiнця XVI - початку XVII ст.
Вертеп - український народний театр.
Фiлософiя рацiоналiзму як теоретичний та iдеологiчний фундамент культури Нового часу.
Дiяльнiсть науковцiв кола «Енциклопедiї...» з приводу систематизацiї та популяризацiї науки.
Становлення європейської класичної музики.
Фламанська школа образотворчого мистецтва.
Караваджо та iспанське образотворче мистецтво XVII ст.
Iдеї суспiльного договору та громадянського суспiльства у фiлософiї та суспiльно-полiтичнiй думцi XVII-XVIII ст.
Французька буржуазна революцiя у свiтовому культурно-iсторичному процесi.
Iдейний змiст фiлософських повiстей Вольтера.
Французька класична драма.
Класицизм в образотворчому мистецтвi та архiтектурi як втiлення iдеалiв Просвiтництва i фiлософiї рацiоналiзму.
Нiмецьке Просвiтництво та лiтературний процесс у Нiмеччинi XVIII ст.
Просвiтницький реалiзм в англiйськiй лiтературi та образотворчому мистецтвi.
Постать Богдана Хмельницького в українськiй iсторiї та культурi.
Просвiтницька дiяльнiсть Петра Могили.
Києво-Могилянська академiя як центр духовного та культурного життя.
Барокова поезiя в Українi.
Меценатська дiяльнiсть гетьманiв України.
Доба Мазепи в українськiй культурi.
Українське образотворче мистецтво XVII-XVIII ст.
Лiтература українського бароко.
Вплив української культури на духовний та державний розвиток Московської держави у XVII-XVIII ст.
Український театр XVII-XVIII ст.
Титанiзм вiльної та неповторної особи в мистецтвi романтизму.
Iдеологiя марксизму як свiдоцтво кризи суспiльних вiдносин середини XIX ст.
Нiмецька класична фiлософiя як уособлення європейського рацiоналiзму.
Позитивiзм та прагматизм як iдеологiчнi орiєнтири iндустрiальної цивiлiзацiї.
109. Фiлософський iррацiоналiзм як вiдбиток кризи свiдомостi iндустрiального суспiльства.
110. Критичний реалiзм як панiвний напрям європейської художньої культури другої половини XIX ст.
Салонне мистецтво та живопис iмпресiонiзму.
Поезiя французького символiзму.
Європейське музичне мистецтво XIX cт.: iдейне спрямування та художнi пошуки.
Поява кінематографу - синтез НТП та мистецтва.
Модернiзм i криза духовної культури iндустрiального суспiльства.
Розвиток природознавства XIX - початку XX ст.
Освiтянська реформа Олександра I та розвиток освiти в Українi.
Значення дiяльностi Кирило-Мефодiївського братства для українського нацiонального вiдродження XIX ст.
Самобутнiсть росiйської художньої культури пушкiнської доби.
Слов'янофiли й захiдники - iдеологiчна суперечка з приводу типiв розвитку росiйського суспiльства та культури.
Становлення росiйського нацiонального музичного мистецтва й дiяльнiсть «Могучої кучки».
Викривальний характер живопису другої половини XIX ст. та Виникнення української лiтературної мови та розвиток нацiональної лiтератури кiнця ХVIII - першої половини XIX.
Зародження української нацiональної музики.
Роль творчостi та дiяльностi Т.Г.Шевченка у становленнi української культури.
дiяльнiсть Товариста пересувних художнiх виставок.
Романтизм i реалiзм в українськiй лiтературi XIX cт.
Свiтове значення росiйської лiтератури XIX ст.
Росiйська фiлософiя «срiбного вiку».
Становлення росiйського професiйного театру.
Демократизм та народнiсть українського театру другої половини XIX - початку XX ст.
Фiлософiя Памфiла Юркевича.
Володимир Соловйов та росiйський символiзм.
Модернiзм на теренi росiйської культури: поезiя «срiбного вiку».
Модернiзм на теренi росiйської культури: художнi угрупування в Росiї початку XX ст.
Нацiонально-культурне вiдродження в Галичинi та українська лiтература другої половини XIX - початку XX ст.
Громадовцi i наукове українознавство.
Художнi напрями XIX ст. - початку XX ст. та український живопис.
«Сатирикон» та сатириконцi в росiйськiй духовнiй культурi передреволюцiйної доби.
Психоаналiз та мистецтво сюрреалiзму.
Царина зла i абсурду у творчостi Ф.Кафки.
Лiтература «загубленого поколiння» та реалiї культури першої половини ХХ ст.
Фiлософiя i лiтература французького екзiстенцiалiзму.
Традицiї реалiзму в лiтературi ХХ ст.: Т.Драйзер, Т.Манн, А.Франс, Р.Роллан.
Теоретики та практики модернiзму в лiтературi ХХ ст.: Г.Апполiнер, М.Пруст, Т.Елiот, В.Вульф.
Антиутопiї Дж.Оруелла та Гарсия Маркеса.
Урбанiстична архiтектура та функцiоналiзм.
Лiтература та театр у боротьбi з фашизмом /Б.Шоу, Б.Брехт, А.Зегерс/.
«Маленька людина великого мiста». Чарлi Чаплiн та американський кiнематограф.
Сучасний кiнематограф у вимiрах психоаналiзу та екзистенцiалiзму.
Неореалiзм iталiйського кiномистецтва.
Художня мова живопису експресiонiзму та екзистенцiалiзм.
Театр ХХ ст.: вiд реалiзму до хеппенiнгу.
Споживацьке суспiльство та масова культура.
Сучасний кiнематограф: мистецтво, бiзнес, iдеологiя.
Постмодернiзм як явище культури другої половини ХХ ст.
Поп-арт - естетика утилiтаризму.
Постмодернiзм у лiтературi: «Новий роман» без персонажу, героя, сюжету.
Молодiжна контркультура та феномен рок-культури другої половини ХХ ст.
Проблема збереження надбань свiтової культури та дiяльнiсть мiжнародних органiзацiй з питань культури.
НТР - освiта - культура.
Екологiя як культурна проблема.
Революцiя 1917 року в часовому вимiрi.
Вiдображення трагiзму революцiї та громадянської вiйни у творах М.Шолохова, О.Толстого, М.Булгакова,I.Бабеля.
М.Хвильовий та його доробок в українськiй культурi та лiтературi.
Знелюднення лiтературних героїв М.Хвильового як реальнiсть тоталiтаризму.
Феномен самодiяльної творчостi мас як символ розкрiпаченого суспiльства пiсляреволюцiйної доби.
Український модернiзм пореволюцiйної доби.
Особистiсть М.Грушевського в українськiй iсторiї та культурi.
Росiйська культура у вигнаннi (перша хвиля).
Лiве мистецтво 20-30-х рокiв у радянськiй культурi.
Творчий доробок В.I.Вернадського в українськiй та свiтовiй культурi.
Етика та лiтература В.Вiнниченка.
Свiт кiно Олександра Довженка.
Радянське кiномистецтво 30-40-х рокiв: правда життя та iдеологiчний контроль.
Естетичнi пошуки та доля радянського театру 20-40-х рокiв.
Метод соцреалiзму та радянська культура першої половини ХХ ст.
Науковий та громадянський подвиг М.I.Вавiлова.
Лесь Курбас та український драматичний театр.
Проблема добра i зла у фiлософському романi М.Булгакова «Майстер та Маргарита».
Трагедiя українського народу: правда про голодомор 1933 року.
Вiдтворення подвигу радянського народу у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi лiтературою та мистецтвом.
Шiстдесятники в українському кiномистецтвi.
Лiтература в авторитарнiй державi: проблеми розвитку радянської лiтератури 60 – 80-х рокiв та «третя хвиля» емiграцiї.
Дисидентський рух в СРСР.
Життя i творчiсть В.Стуса.
Розвиток фундаментальної науки в СРСР.
Метод соцреалiзму та українська лiтература 60-80-х рокiв.
Участь творчої iнтелiгенцiї в процесах демократизацiї та перебудови радянського суспiльства.
Соцiокультурнi засади краху перебудови.
Українська культурна дiаспора та нацiональне вiдродження України.
Мiжетнiчнi та мiжконфесiйнi протирiччя як проблеми української культури.
Українське образотворче мистецтво постмодерну.
Українська нацiональна школа музичного мистецтва та її внесок у скарбницю свiтової музыки.
Кiтч та сучасна українська культура.
Аристотель як перший теоретик етики.
„Практичний розум” як основа моральності у етичній доктрині І. Канта.
Структура етичного знання.
Діалогічна етика у теоретичному осмисленні М. Бубера і М. Бахтіна.
Соціально-етична спрямованість релігійно-філософських вчень Китаю: конфуціанство, даосизм, легізм.
Етика гедонізму й евдемонізму: проблема смисложиттєвого вибору.
Філософсько-етичні системи стоїцизму, епікуреїзму та неоплатонізму. Їх місце в моральній культурі Європи.
Біблія як втілення морального досвіду народів Близького Сходу та етики декалогу.
Лицарський етос та світська культура західноєвропейського Середньовіччя.
Гуманістичний світогляд та явище імморалізму як складові духовної культури Ренесансу.
Особистість Мартіна Лютера у європейській культурі.
Протестантська етика як чинник свідомості Західної Європи.
Ідея розумного егоїзму як чинник етичних доктрин доби Просвітництва.
Філософія і етика Г.Сковороди як унікальне явище українського Просвітництва.
Категоричний імператив І. Канта як умова існування громадянського суспільства.
Етика марксизму як заперечення загальнолюдської моралі.
Світове значення російської літератури XΙX ст. в осмисленні морально-етичної реальності.
Етична доктрина філософії та літератури французького екзистенціалізму.
Проблема добра і зла у філософському романі М. Булгакова „Майстер та Маргарита”.
Царина зла і абсурду у творчості Ф. Кафки.
Свобода і справедливість як категорії моральної, правової та політичної свідомості.
Ставлення до морального обов’язку героїв Е. М. Ремарка як приклад морального ресентименту.
Концепція добра у моральній філософії В. С. Соловйова.
Вимір добра і зла у філософській творчості Ф. Ніцше.
С. К’єркегор в історії моральної філософії.
Теодицея як морально-філософська проблема.
І. Кант як теоретик етики морального обов’язку.
Проблема морального самовизначення особи: діяльність як світовідношення.
Право, моральність, культура спілкування й етикет як параметри оволодіння культурною реальністю.
Проблема морального вибору та відповідальності у драматичних творах Есхіла, Софокла, Єврипіда.
Знелюднення літературних героїв М. Хвильового як реальність тоталітаризму (до проблеми мети й засобів її досягнення).
Діалог чи полілог? Новий вимір морального простору у німецькій практичній філософії.
Молодіжна контркультура та феномен рок-культури другої половини XX ст. як відбиток девальвації моральної норми.
Літературні герої А. Платонова – викриття морального та культурного зубожіння людини тоталітарної держави.
Екологія як етична проблема.
Міжетнічні та міжконфесійні протиріччя як проблеми етноетики.
Тотальна стандартизація життя людини культурою постмодерну і проблема морального вчинку.
Німецька комунікативна філософія XX ст. як нова етика.
Професійні деонтології XX – початку XXΙ ст. як уособлення етики відповідальності.
Імморалізм як характеристика філософії Ф. Ніцше.
Історична пам’ять як моральний обов’язок перед минулим і майбутнім.
Калокагатія як естетичний ідеал Античності.
Категорії трагічного та комічного в історичному вимірі.
Естетичне задоволення як визначна категорія естетики І. Канта.
Г. Г. Гадамер як видатний естетик XX ст.
Катарсис як провідна функція мистецтва.
