- •Навчально-методичний комплекс дисципліни “Історія економіки та економічної думки”
- •6.030508 “Фінанси і кредит“
- •6.030504 “Економіка підлриємства“
- •6.030503 “Міжнародна економіка”
- •Завідувач кафедри і. А. Максименко, к. Ф. Н., доцент
- •Реєстраційний № ___
- •Передмова
- •Робоча навчальна програма Опис навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Тематичний план (для заочної форми навчання).
- •Зміст навчальної дисципліни за змістовними модулями Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Наукова періодизація історії економіки
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Літературні джерела
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •1. Великі географічні відкриття, їх історико-економічне значення.
- •2. Мануфактурне виробництво, як основний аспект генези індустріального суспільства.
- •3. Перша хвиля буржуазних революцій та їх економічне значення.
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекта)
- •3. Мануфактурний період української промисловості. Літературні джерела
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •План семінарського заняття по темах
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Літературні джерела
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •План семінарського заняття по темі
- •В провідних країнах світу”
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Літературні джерела
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 6. 1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх т.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
- •План семінарського заняття по темах
- •(Друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •План семінарського заняття по темі
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються”
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •1. “Нові індустріальні держави” (п. Корея, Тайланд, Японія, Сінгапур, Індія, Бразилія).
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •План семінарського заняття по темі “Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи”
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні
- •План семінарського заняття по темі
- •Шкала оцінок по тестах:
- •Оцінювання знань студентів здійснюється за наступною шкалою:
- •Розрахунок максимальної кількості балів із врахуванням здачі екзаменів, напрямів підготовки 6.030504 “Економіка підприємства“ :
- •Шкала переведення кількості балів за кмспф у традиційну систему оцінювання:
- •Розподіл балів при рейтинговй системі
- •Розподіл балів при рейтинговй системі
- •Форми і методи контролю оцінювання знань (для заочної форми навчання)
- •Шкала оцінок по тестах:
- •Тематика науково - дослідних робіт.
- •Завдання до виконання реферативних робіт для студентів денної форми навчання та контрольних робіт для студентів заочної форми навчання.
- •2. Християнство, як чинник господарського розвитку розвитку та капіталізації економічних відносин Європейської цивілізації.
- •Контрольні питання з навчальної дисципліни
- •Опорний конспект лекцій Розділ і (зм 1) Господарські форми економіки та особливості економічної думки Стародавнього світу
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки. Наукова періодизація історії економіки
- •Предмет і завдання історії економіки та економічної думки.
- •Наукова періодизація економічної історії
- •4) Античний (від с. І тис. До н. Е. До с. V ст.).
- •7) Утвердження індустріального суспільства (від поч. До к. Хіх ст.).
- •8) Період утвердження монополістичного капіталізму (п. Хх ст. – с. Хх ст. ).
- •9) Постіндустріального суспільства (від с. Хх ст.).
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Історико-економічне значення неолітичної революції.
- •Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
- •Месопотамія
- •Особливості східного рабства:
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій
- •Господарство античної Греції.
- •Висновки.
- •Економічні фактори піднесення та занепаду Риму.
- •Фінансова та податкова система стародавнього світу.
- •Християнство.
- •Розділ іі (зм 2) Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
- •Формування і розвиток феодальних відносин у Зах. Європі (на прикладі Франції, Англії, Німецьких земель)
- •Франція
- •Німеччина
- •Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля.
- •Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.
- •Економічна думка на Україні доби середньовіччя
- •Основні терміни і поняття
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.)
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •Великі географічні відкриття, їхнє історико-економічне значення
- •Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •Теологічне обгрунтування протестантизмом (Кальвін) економічних змін у першій половині
- •Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (в. Стаффорд, в. Петті, п. Буагільбер, економічна таблиця ф. Кене)
- •Фізіократія
- •Учення про природний порядок
- •Учення фізіократів про капітал
- •Висновки
- •Економічна думка в Україні у xvіі–xvііі ст.
- •Основні терміни і поняття
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Перетворення Англії у “майстерню світу”
- •Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша Промисловий переворот у Франції
- •Промисловий переворот у Німеччині
- •Промисловий переворот у сша
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Економічні погляди а. Сміта та д. Рікардо
- •Д. Рікардо (1772–1823)
- •Економічні погляди на принципи оподаткування
- •Жан Батист Сей.
- •Жан Батист Сей
- •Історична школа Німеччини
- •Історична школа цього періду представлена Фрідріхом Лістом, Вільгельмом Рошером, Бруно Гільденбрандтом, Карлом Кнісом, Густавом Шмоллером, Карлом Бюхером та ін.
- •Марксистська економічна теорія
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму в провідних країнах світу
- •Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
- •Особливості процесу індустріалізації у провідних країнах світу (сша, Німеччина, Англія, Франція, Японія)
- •Франція
- •Німеччина
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Виникнення та сутність маржиналізму
- •Тема 6. 1. Господарство України у другій половині
- •Столипінська аграрна реформа в українських землях
- •Промислове піднесення в Україні напередодні Першої світової війни. Господарство України в 1914–1920 рр.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Школа класичної політичної економії – в. Каразин, т. Степанов, й. Ланг, і. Вернадський, а. Антонович.
- •Ліберально-дворянська течія – а. О. Скальковський, д. П. Журавський, д. М. Струков.
- •Михайло п. Драгоманов
- •Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності – Миколи Зібера, с. Подолинського, Михайла Туган-Барановського, Євгенія Слуцького
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
- •Німеччина
- •Великобританія
- •Франція
- •Характерні риси розвитку господарств країн світу
- •Франція
- •Німеччина
- •Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи.
- •Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Економічна теорія монополістичної конкуренції – Едвара Хейстінгса Чемберліна
- •Економічна теорія недосконалої конкуренції – Джоан Вайолет Робінсон
- •Економічні погляди Дж. М. Кейнса.
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Господарство провідних країн світу в роки Другої світової війни
- •Німеччина
- •Франція
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу – сша, Великобританія, Японія, Франція, Німеччина.
- •Великобританія
- •1951 Року на парламентських виборах до влади прийшов консервативний уряд у. Черчиля, який:
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Повоєнне неокейнсіанство - Рой Харрод, Алвін Хансен, Пол Семюелсон, Джоан Робінсон.
- •Повоєнний неолібералізм - Фрідріх Хайєк, Вальтер Ойкен.
- •Неокласичне відродження
- •Основні напрямки інституціоналізму:
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Особливості міжнародних економічних зв’язків.
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються.
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Мілтон Фрідмен – основоположник монетаризму.
- •Трансформаційні та глобалізаційні теорії (Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, д. Белл).
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •Господарство України в умовах ”сталінщини”
- •Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •Податки за часів непу
- •Економіка України в 40 - 90 рр. Хх ст. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •Формування господарства технотронного характеру
- •Економічна думка першої половини хх ст. (о. В. Чаянов, м. Д. Кондратьєв) та складання радянської політичної економії.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках хх ст.
- •Проголошення політичної та економічної незалежності України. Проблеми і труднощі економічного розвитку України в умовах незалежності та переходу до ринкової економіки.
- •Проблеми податкової реформи.
- •Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
- •Пояснення за розділами та темами Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.).
- •Розділ іі (зм 2). Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.).
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.).
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства.
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.).
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.).
- •Розділ vі (зм 6). Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.).
- •Тема 6. 1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.).
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період.
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ).
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Розділ х (зм 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні
- •Тематика завдань для поглибленого вивчення курсу
- •Викладення теоретичних питань навчальної дисципліни. Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу.
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки. Наукова періодизація історії економіки.
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Сутність християнства, буддизму та ісламу.
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)
- •Зародження елліністичних полемічних шкіл – стоїки, софісти, гностики, піфагорійці, демагоги, як основа філософії наступних віків.
- •Економічні погляди Цицерона (ідеологія латифундистської аристократії).
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •Податкова система середньовіччя.
- •Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.)
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •Фінансовий та грошовий обіг, податки та кредит у мануфактурний період.
- •Місце капіталізму в світовій історії, його періодизація та основні риси.
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •Податки козацької доби.
- •Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
- •Розвиток сільського господарства у хvі-хvііі ст.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.)
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Індустріально технологічна революція останньої третини хіх ст. Та її вплив на світове господарство.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини першої світової війни.
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 6. 1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Господарство України в 1914 - 1920 рр.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
- •Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.
- •Причини Другої світової війни.
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Розділ х (зм 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Україні у 90-их роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •Господарство України в роки іі світової війни.
- •Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні
- •Ііі. Методичні рекомендації до проведення індивідуально-консультаційної роботи студентів
- •Зміст індивідуальної роботи студентів Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)
- •Розділ іі (зм 2). Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.)
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.)
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Розділ х (зм 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках хх ст.
- •Термінологія, яку повинен засвоїти студент при вивченні навчальної дисципліни
- •Контрольні питання до семінарських занять
- •Варіанти тестів для поточного і підсумкового контролю знань
- •Екзаменаційні питання
- •Перелік рекомендованої літератури до навчальної дисципліни Основна література
- •Додаткова література
Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
План
1. Теологічне обгрунтування протестантизмом (Кальвін) економічних змін у першій половині ХVІ ст.
Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (В. Стаффорд, В. Петті, П. Буагільбер, економічна таблиця Ф. Кене).
3. Економічна думка в Україні у XVІІ–XVІІІ ст.
Теологічне обгрунтування протестантизмом (Кальвін) економічних змін у першій половині
ХVІ ст.
Завершення довготривалого періоду існування традиційного господарства, активний розвиток промисловості та підприємницької діяльності сприяли також і розвиткові економічної думки.
На початку XVІ ст. у Північно-Західній Європі поширювався реформаційний рух. Видатним представником протестантського руху був Ж. Кальвін (1509–1546 рр.). Незважаючи на релігійну форму, погляди Кальвіна мали чіткий економічний зміст. Світом править Бог, тому одній людині передбачено блаженство, іншій – вічні муки, але кожна людина повинна думати, що саме вона обрана Богом, і підтверджувати це своєю діяльністю. Доводить це грошовий успіх. Людина повинна бути бережливою, діяльною, чесною, уміти все розрахувати, це є моральним обов’язком перед Богом.
Позичковий процент вважався Ж. Кальвіном нормальним явищем, а потяг людей до збагачення – природним. Приватна власність та життя людини є священним і недоторканним.
Замість тези “не обдуриш – не продаси” поступово приходить усвідомлення того, що обман створює перешкоди для системної торгівлі. Протестанство було гарантією точного виконання контрактів і сприяло моральному виправданню процента. Широкого застосування набуває “венеціанський рахунок”, тобто бухгалтерський облік доходів та витрат. Це сприяло розвитку кредиту та банківської справи.
Християнство — ключовий елемент європейської цивілізації. Криза християнства в особі Лютера, Кальвіна привела до появи протестантизму та пуританізму, вихідна теза яких — заперечення догматів християнства про працю як кару Господню і визнання працюючої людини уособленням доброчесності, ощадливості, чесності, високої моральності.
Протестантизм з його догмою про те, що праця є служінням Всевишньому, оцінює працю як радість. Працею ти наближаєшся до Всевишнього, а це і є найвищою метою, єднанням з Богом.
Водночас саме протестантські економісти Д. Кларк, В. Джевонс, А. Маршалл створили концепцію вартості, цінності, що визначається межовою тяжкістю праці. А отже, ця концепція є наслідком кризи християнських догм про працю як покарання Всевишнім людини за її первородний гріх.
М. Вебер уперше вказав на те, що капіталістичний дух зобов’язаний своїм походженням протестантизму. Пуританізм охопив Англію, певною мірою деякі райони Франції, Нідерландів та Німеччини; однак, на Іспанію та Португалію мав обмежений вплив.
Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (в. Стаффорд, в. Петті, п. Буагільбер, економічна таблиця ф. Кене)
Ринкова економіка в найбільш чіткій формі виступає в торгівлі. Торгові центри розташовувалися на торгових шляхах. Торгові шляхи Схід—Захід ішли з основного для того часу центру багатств — Індії, держав островів Індійського океану. Тут є прянощі, коштовності (камені, перли), розкішні тканини. Вони малі за обсягом, їх транспортування не потребує великих витрат. Найдешевший шлях — морський. На ці заморські товари завжди є покупці: королі, сеньйори, вища духовна знать, купецтво.
Розвитку торгівлі сприяло створення великих централізованих держав у формі монархій, що привело до відносної стабільності в правовій, соціальній, економічній галузях. Закон охороняв соціальну безпеку, економічно впорядковував справи митниці, транспорту, організаційну сферу. Міста нагромаджують економічний потенціал і на цій підставі набувають значної свободи дій. У містах Італії, Німеччини, Нідерландів, Англії, Іспанії, Португалії з’являються купці, які мають зв’язки не тільки з внутрішнім національним ринком, а й з міжнаціональним.
Якщо в торгівлі з континентальною Європою і Росією існували умови формальних партнерів, то з Індією або колоніями в Америці, Африці, Австралії, Новій Зеландії панували монополії Англії, створені за допомогою держави. Тут немає конкурентів, тут світ свавілля, найжорсткішої боротьби між державами за ці монополії.
Отже, джерелом багатства є зовнішня торгівля. Розквітають компанії цілеспрямованої діяльності. Компанії купців-авантюристів засновуються для відкриття нових країн: Московська компанія (1554 р.), Східна компанія (Норвегія, Швеція, Польща, Фінляндія), Ост-Індійська компанія (1600 p.). He член компанії не мав права торгувати в даному просторі. Ці компанії-монополісти приносили казкові прибутки. Так, якщо ціна перцю за фунт в Індії складала два пенси, то в Англії— 20. Ост-Індійська компанія не тільки монополізувала торгівлю з Індією, але практично стала панувати політично. До монополії слід віднести і Навігаційний акт (1651p.), що монополізував панування англійського судноплавства на Атлантиці.
Отже, джерелом багатства держави стала зовнішня торгівля.
Тому меркантилізм тільки відобразив у своїй концепції реальний процес: джерело багатства нації — зовнішня торгівля.
Це положення, безумовно, для XIX і XX ст. є вузьким, проте для XVII ст. зовнішня торгівля створює робочі місця та сприяє активному платіжному балансу, добробуту нації, що торгує.
Меркантилізм (пох. від італійського mercante – купець). Теорія меркантилізму ґрунтувалася на тезі, що багатство – це гроші, а гроші – це золото і срібло. Джерело багатства – зовнішня торгівля. Після ряду географічних відкриттів ранні меркантилісти, зокрема Вільям Стаффорд (1554–1612 рр.) в Англії та Гаспар Скаруффі в Італії, почали вважати, що чим більша різниця між вартістю вивезених та ввезених товарів (активний торговельний баланс), тим багатша держава. Як економічний суб’єкт, держава повинна витрачати менше, ніж отримує, тоді багатство буде накопичуватися.
“Інші нації жертвують торговими інтересами, — пише Монтеск’є, — заради політичних інтересів. Англія завжди жертвувала своїми інтересами заради своєї торгівлі. Цей народ краще за всі народи світу зумів скористатися трьома елементами: релігією, торгівлею, свободою”.
Купець — головна постать ринкових відносин; він знає зовнішні ринки, він — грошовий власник. Вирізняють два періоди цієї концепції: меркантилізм епохи грошового балансу і меркантилізм торгового балансу. Як видно з історичної періодизації, меркантилізм має практичну функцію. Це більше економічна політика, що слугує інтересам розвитку ринкових відносин, оскільки феодальні вичерпали свій потенціал. Ранній меркантилізм, або монетарна система, наполягає на забороні вивезення золота і срібла, обмеженні ввезення товарів, установленні високих мит, нагляду за іноземними купцями, зниженні процента за кредит.
Меркантилізм розпочинає своє входження в історію за умов панування абсолютизму. А через це він не може не сповідувати думку про те, що держава має бути сильною. Сеньйори не могли допомогти державі, тому, що вони — носії суверенності окремих графств, князівств. До часу, поки необхідні були збройні сили на засадах сеньойріальної залежності, монархія з цим мирилася. У період регулярної найманої армії монарх вимагав грошей, грошей вимагали дворяни. Гроші були в купців, лихварів, їх приносили мануфактури, торговельні та фінансові компанії. Тут зіткнулися інтереси буржуазії, що народжувалася, — підприємців — та абсолютної монархії [60].
Меркантилізм народжується не як економічна концепція, він віддзеркалює погляди та інтереси купців, мануфактур, керівників великих компаній, відроджувані ринкові відносини в країнах Західної Європи, проте ринкові відносини вже на нових технічних, економічних та міжнаціональних засадах, коли ще слабке в економічному плані підприємництво потребує особливо сприятливих, тепличних умов — монополій на виробництво, збут, технологію, коли ще сильні позиції адептів “справедливої ціни”.
Базу концепції меркантилістів становить багатство держави. Його вимірювачем є гроші у формі золота і срібла. Підприємець-купець потребує сильної держави, в якій не сидять на скрині із золотом і сріблом, а активно спрямовують їх в обіг. Меркантилісти звинувачують людей у корисній любові до грошей. Якщо люди збирають гроші в скарбника, а не пускають їх в обіг, корисні інтереси вступають у конфлікт із суспільним благом. Люди прагнуть до ліквідності, що виправдано обставинами. Це особливо характерно для розвиненого меркантилізму, або меркантилізму торгового балансу. Якщо на ранньому етапі сальдо, тобто різниця між вивезенням і ввезенням золота і срібла, фіксувалося в їхньому збільшенні, то в більш пізньому торговому балансі — це сальдо експорту та імпорту товарів, проте сальдо у грошовій формі знімає заборону на вивезення грошей.
Визначальним є активне сальдо торговельного балансу. Необхідно заохочувати розвиток мануфактур і перш за все експортних. Основний принцип цієї політики — побільше продавати, поменше купувати. Безумовно, ці принципи не заперечували, а навпаки, передбачали втручання держави в економічне життя. Порівняно з феодальною структурою це був очевидний прогрес.
Пізній, або розвинений, меркантилізм відображає ті зміни, які відбулись у XVI—XVII ст. Англія перемогла своїх конкурентів у Європі, закріпилася на світових торговельних шляхах, створила мережу монополій, що контролювали та грабували величезну колоніальну систему. Не менш важливу роль відіграла революція 164—1660 рр. Однією з особливостей Англійської буржуазної революції було релігійне забарвлення її ідеологічної надбудови; ентузіазм релігійної боротьби часто набирав форм релігійного екстазу. У країні утверджується парламентська республіка. Вона відмовилася від догм грошового балансу і перейшла до торговельного балансу.
Можна процитувати твори представників - раннього меркантилізму У. Стаффорда та розвиненого меркантилізму — Т. Мена, книжка якого “Міркування про торгівлю Англії з Ост-Індією”, що з’явилася 1609 року, згодом стає “Євангелієм” меркантилістської системи впродовж ста років. Стаффорд писав: “Англія біднішає, тому що іноземці вивозять з неї гроші”. Мен зазначав: “Споживання іноземних продуктів повинно бути менше за ту частину народного виробництва, яка відправляється за кордон. Гроші створюють торгівлю, а торгівля примножує гроші. Землероб розкидає зерна, це — божевілля. Та кінцева мета — жнива, що приносять набагато більше. Так і з грошима”. Як бачимо, різниця в позиціях кардинальна.
Карл Маркс зазначав: “Перші тлумачі сучасного світу, творці монетарної системи, проголосили золото і срібло, тобто гроші, єдиним багатством. Вони справедливо оголосили призначенням буржуазного суспільства “робити гроші”, отже, з погляду простої товарної оборотності збирати скарби, яких не їсть ані попелиця, ані іржа... Якщо монетарна і меркантилістська системи виділяли світову торгівлю й окремі галузі національної праці, безпосередньо пов’язані зі світовою торгівлею, як єдине істинне джерело багатства або грошей, то необхідно взяти до уваги, що в ту епоху більша частина національного виробництва перебувала ще у феодальних формах і служила безпосереднім джерелом існування для самих виробників”[58].
Меркантилізм є агресивним, він за втручання держави в господарські процеси. Меркантилізм угадав насамперед багато положень, характерних як для економічної теорії, так і для практики сьогодення. Сучасний монетаризм, як одна з панівних концепцій, спирається на особливі функції грошей. Вони не тільки засіб обігу, не тільки загальні платіжні засоби, вони чинять вирішальний вплив на виробництво, розподіл, обмін та споживання. Обсяг грошової маси є регулятором загальної рівноваги попиту й пропозиції, а отже, проблеми зайнятості, економічного зростання, циклічності основних економічних процесів, вплив грошової маси - поширюються на соціальні та психологічні фактори. Усе це вкорінюється в економічний спосіб мислення та приводить до виникнення в ньому вагомих економічних елементів.
Одним із перших економістів перехідного періоду від меркантилізму до класичної політекономії був англієць В. Петті (1623–1687 рр.). Він вважається засновником трудової теорії вартості. На його думку, вартість певної речі дорівнюватиме кількості щоденних пайків, спожитих тим, хто цю річ виготовив. Крім “природної ціни” (вартості), Петті виділяє ще й “політичну”, тобто ринкову ціну. Її величина визначається не лише затратами праці, але й попитом та пропозицією. Він визначає і ряд інших економічних категорій. Заробітну плату він розуміє як ціну праці, величина якої визначається вартістю засобів існування. Він прихильник мінімальної заробітної плати. Рента в Петті є продуктом праці і це різниця між вартістю сільськогосподарських продуктів та витратами виробництва. Процент Петті називає “грошовою рентою“ і визнає його як щось похідне від ренти. Його величина залежить від розмірів земельної ренти і кількості грошей в обігу.
1707 року засновник французької політичної економії П’єр Лепезан де Буагільбер видав у двох томах працю під назвою “Звинувачення Франції”. Саме його твори стали теоретично-методологічною базою розвінчання меркантилістичних ідей та формування специфічних традицій “французької школи”. Джерелом багатства країни є різноманітність благ і речей, а не тільки фізична грошова маса. Найважливішою умовою економічної рівноваги та прогресу є пропорційні, або нормальні ціни. Це ціни, що забезпечують у середньому в кожній галузі покриття витрат виробництва і певний прибуток, чистий дохід, ціни, при яких буде підтримуватися стійкий споживчий попит, ціни, при яких гроші “знають своє місце”, обслуговують платіжний обіг та не набувають тиранічної влади над людьми. По суті, це свідчить про виведення закону вартості як виразу пропорційності народного господарства. Ідеї П’єра Лепезана де Буагільбера продовжили розвивати фізіократи.