- •Навчально-методичний комплекс дисципліни “Історія економіки та економічної думки”
- •6.030508 “Фінанси і кредит“
- •6.030504 “Економіка підлриємства“
- •6.030503 “Міжнародна економіка”
- •Завідувач кафедри і. А. Максименко, к. Ф. Н., доцент
- •Реєстраційний № ___
- •Передмова
- •Робоча навчальна програма Опис навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Структура навчальної дисципліни
- •Тематичний план (для заочної форми навчання).
- •Зміст навчальної дисципліни за змістовними модулями Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Наукова періодизація історії економіки
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Літературні джерела
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •1. Великі географічні відкриття, їх історико-економічне значення.
- •2. Мануфактурне виробництво, як основний аспект генези індустріального суспільства.
- •3. Перша хвиля буржуазних революцій та їх економічне значення.
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді розширеного конспекта)
- •3. Мануфактурний період української промисловості. Літературні джерела
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •План семінарського заняття по темах
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •План семінарського заняття по темі
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Літературні джерела
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •План семінарського заняття по темі
- •В провідних країнах світу”
- •Перелік питань до самостійної роботи студентів (самостійна робота у вигляді конспекта)
- •Літературні джерела
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 6. 1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх т.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
- •План семінарського заняття по темах
- •(Друга половина хіх ст. – початок хх ст.)”
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •План семінарського заняття по темі
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються”
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •План семінарського заняття по темі
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •1. “Нові індустріальні держави” (п. Корея, Тайланд, Японія, Сінгапур, Індія, Бразилія).
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •План семінарського заняття по темі “Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи”
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні
- •План семінарського заняття по темі
- •Шкала оцінок по тестах:
- •Оцінювання знань студентів здійснюється за наступною шкалою:
- •Розрахунок максимальної кількості балів із врахуванням здачі екзаменів, напрямів підготовки 6.030504 “Економіка підприємства“ :
- •Шкала переведення кількості балів за кмспф у традиційну систему оцінювання:
- •Розподіл балів при рейтинговй системі
- •Розподіл балів при рейтинговй системі
- •Форми і методи контролю оцінювання знань (для заочної форми навчання)
- •Шкала оцінок по тестах:
- •Тематика науково - дослідних робіт.
- •Завдання до виконання реферативних робіт для студентів денної форми навчання та контрольних робіт для студентів заочної форми навчання.
- •2. Християнство, як чинник господарського розвитку розвитку та капіталізації економічних відносин Європейської цивілізації.
- •Контрольні питання з навчальної дисципліни
- •Опорний конспект лекцій Розділ і (зм 1) Господарські форми економіки та особливості економічної думки Стародавнього світу
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки. Наукова періодизація історії економіки
- •Предмет і завдання історії економіки та економічної думки.
- •Наукова періодизація економічної історії
- •4) Античний (від с. І тис. До н. Е. До с. V ст.).
- •7) Утвердження індустріального суспільства (від поч. До к. Хіх ст.).
- •8) Період утвердження монополістичного капіталізму (п. Хх ст. – с. Хх ст. ).
- •9) Постіндустріального суспільства (від с. Хх ст.).
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Історико-економічне значення неолітичної революції.
- •Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
- •Месопотамія
- •Особливості східного рабства:
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій
- •Господарство античної Греції.
- •Висновки.
- •Економічні фактори піднесення та занепаду Риму.
- •Фінансова та податкова система стародавнього світу.
- •Християнство.
- •Розділ іі (зм 2) Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
- •Формування і розвиток феодальних відносин у Зах. Європі (на прикладі Франції, Англії, Німецьких земель)
- •Франція
- •Німеччина
- •Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля.
- •Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.
- •Економічна думка на Україні доби середньовіччя
- •Основні терміни і поняття
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.)
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •Великі географічні відкриття, їхнє історико-економічне значення
- •Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •Теологічне обгрунтування протестантизмом (Кальвін) економічних змін у першій половині
- •Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії (в. Стаффорд, в. Петті, п. Буагільбер, економічна таблиця ф. Кене)
- •Фізіократія
- •Учення про природний порядок
- •Учення фізіократів про капітал
- •Висновки
- •Економічна думка в Україні у xvіі–xvііі ст.
- •Основні терміни і поняття
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Перетворення Англії у “майстерню світу”
- •Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша Промисловий переворот у Франції
- •Промисловий переворот у Німеччині
- •Промисловий переворот у сша
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половині хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Економічні погляди а. Сміта та д. Рікардо
- •Д. Рікардо (1772–1823)
- •Економічні погляди на принципи оподаткування
- •Жан Батист Сей.
- •Жан Батист Сей
- •Історична школа Німеччини
- •Історична школа цього періду представлена Фрідріхом Лістом, Вільгельмом Рошером, Бруно Гільденбрандтом, Карлом Кнісом, Густавом Шмоллером, Карлом Бюхером та ін.
- •Марксистська економічна теорія
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму в провідних країнах світу
- •Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
- •Особливості процесу індустріалізації у провідних країнах світу (сша, Німеччина, Англія, Франція, Японія)
- •Франція
- •Німеччина
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Виникнення та сутність маржиналізму
- •Тема 6. 1. Господарство України у другій половині
- •Столипінська аграрна реформа в українських землях
- •Промислове піднесення в Україні напередодні Першої світової війни. Господарство України в 1914–1920 рр.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Школа класичної політичної економії – в. Каразин, т. Степанов, й. Ланг, і. Вернадський, а. Антонович.
- •Ліберально-дворянська течія – а. О. Скальковський, д. П. Журавський, д. М. Струков.
- •Михайло п. Драгоманов
- •Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності – Миколи Зібера, с. Подолинського, Михайла Туган-Барановського, Євгенія Слуцького
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
- •Німеччина
- •Великобританія
- •Франція
- •Характерні риси розвитку господарств країн світу
- •Франція
- •Німеччина
- •Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи.
- •Великобританія
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Економічна теорія монополістичної конкуренції – Едвара Хейстінгса Чемберліна
- •Економічна теорія недосконалої конкуренції – Джоан Вайолет Робінсон
- •Економічні погляди Дж. М. Кейнса.
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Господарство провідних країн світу в роки Другої світової війни
- •Німеччина
- •Франція
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
- •Особливості та закономірності розвитку країн світу – сша, Великобританія, Японія, Франція, Німеччина.
- •Великобританія
- •1951 Року на парламентських виборах до влади прийшов консервативний уряд у. Черчиля, який:
- •Франція
- •Німеччина
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Повоєнне неокейнсіанство - Рой Харрод, Алвін Хансен, Пол Семюелсон, Джоан Робінсон.
- •Повоєнний неолібералізм - Фрідріх Хайєк, Вальтер Ойкен.
- •Неокласичне відродження
- •Основні напрямки інституціоналізму:
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Особливості міжнародних економічних зв’язків.
- •Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються.
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Мілтон Фрідмен – основоположник монетаризму.
- •Трансформаційні та глобалізаційні теорії (Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, д. Белл).
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •Господарство України в умовах ”сталінщини”
- •Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
- •Податки за часів непу
- •Економіка України в 40 - 90 рр. Хх ст. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •Формування господарства технотронного характеру
- •Економічна думка першої половини хх ст. (о. В. Чаянов, м. Д. Кондратьєв) та складання радянської політичної економії.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках хх ст.
- •Проголошення політичної та економічної незалежності України. Проблеми і труднощі економічного розвитку України в умовах незалежності та переходу до ринкової економіки.
- •Проблеми податкової реформи.
- •Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
- •Пояснення за розділами та темами Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.).
- •Розділ іі (зм 2). Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.).
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.).
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства.
- •Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.).
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. – початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.).
- •Розділ vі (зм 6). Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.).
- •Тема 6. 1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх ст. – початок хх ст.).
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період.
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ).
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.).
- •Розділ х (зм 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Украіні
- •Тематика завдань для поглибленого вивчення курсу
- •Викладення теоретичних питань навчальної дисципліни. Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу.
- •Тема 1.1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки. Наукова періодизація історії економіки.
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Сутність християнства, буддизму та ісламу.
- •Історико-економічне значення Трипільської культури.
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)
- •Зародження елліністичних полемічних шкіл – стоїки, софісти, гностики, піфагорійці, демагоги, як основа філософії наступних віків.
- •Економічні погляди Цицерона (ідеологія латифундистської аристократії).
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •Податкова система середньовіччя.
- •Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.)
- •Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
- •Фінансовий та грошовий обіг, податки та кредит у мануфактурний період.
- •Місце капіталізму в світовій історії, його періодизація та основні риси.
- •Мануфактурний період української промисловості.
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •Податки козацької доби.
- •Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
- •Розвиток сільського господарства у хvі-хvііі ст.
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.)
- •Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 5.1. Становлення та розвиток монополістичного капіталізму
- •Індустріально технологічна революція останньої третини хіх ст. Та її вплив на світове господарство.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини першої світової війни.
- •Тема 5.2. Економічна думка в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Тема 6. 1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Господарство України в 1914 - 1920 рр.
- •Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
- •Розділ vіі (зм 7). Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Тема 7. 1. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
- •Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.
- •Причини Другої світової війни.
- •Тема 7. 2. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині хх ст.
- •Тема 8.2. Економічна думка у другій половині хх ст.
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9.1. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Тема 9. 2. Основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Розділ х (зм 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Україні у 90-их роках хх ст.
- •Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи
- •Господарство України в роки іі світової війни.
- •Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.
- •Тема 10.2. Формування засад ринкового господарства в Україні
- •Ііі. Методичні рекомендації до проведення індивідуально-консультаційної роботи студентів
- •Зміст індивідуальної роботи студентів Розділ і (зм 1). Господарські форми економіки та особливості економічної думки стародавньог світу
- •Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н. Е. – V ст.)
- •Розділ іі (зм 2). Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період середньовіччя (V – хv ст.)
- •Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
- •Розділ ііі (зм 3). Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvі – перша половина хvііі ст.)
- •Тема 3. 2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства
- •Розділ IV (зм 4). Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина хvііі ст. - перша половина хіх ст.)
- •Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина хvііі ст. - першій половині хіх ст.
- •Розділ V (зм 5). Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх ст. - початок хх ст.)
- •Розділ vііі (зм 8). Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх )
- •Розділ іх (зм 9). Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх ст. - початок ххі ст.)
- •Розділ х (зм 10). Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Украіні у 90-их роках хх ст.
- •Термінологія, яку повинен засвоїти студент при вивченні навчальної дисципліни
- •Контрольні питання до семінарських занять
- •Варіанти тестів для поточного і підсумкового контролю знань
- •Екзаменаційні питання
- •Перелік рекомендованої літератури до навчальної дисципліни Основна література
- •Додаткова література
Тема 6. 1. Господарство України у другій половині хіх – на початку хх ст.
Перелік питань до самостійної роботи студентів
(самостійна робота у вигляді конспекту)
1. Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р.
2. Господарство України в 1914 - 1920 рр.
3. Економіка західноукраїнських земель. Колоніальний характер галузевої структури західноукраїнської промисловості.
Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р.
Кріпосницькі відносини в Росії існували значно довше, ніж в інших країнах Європи. Вони несли в собі надзвичайно жорстокі і потворні риси рабського примусу і насилля. Питання про відміну кріпосного права в Росії піднімалося російськими просвітителями М. Новиковим і О. Радищевим іще у XVIII ст. Декабристи, а також члени Кирило-Мефодіївського товариства в своїх програмних документах підкреслювали необхідність відміни кріпосного права. Але лише в середині XIX ст. постала проблема щодо впорядкування відносин між селянами і поміщиками.
Весною 1856 р. Олександр II, приймаючи представників дворянства, вперше заявив про необхідність проведення селянської реформи. Він висловив думку про те, що кріпацтво слід скасовувати поступово, але це слід зробити негайно, бо краще його скасувати зверху, ніж очікувати того небезпечного дня, коли воно почне ліквідовуватись знизу.
Причини реформ, як і кожний переломний момент в історії, стали об'єктом гострих наукових
суперечок. Більшість західних вчених стверджує, що вирішальним мотивом у проведенні реформ були економічні чинники, оскільки відкриття чорноморських портів, участь російських землевласників у світовій торгівлі зробили ще очевиднішими недоліки кріпацької праці. Ще одним з аргументів зарубіжних вчених є той, що реформу спричинено насамперед прагненням модернізації царської армії, подолання відставання Росії від Заходу. Дехто у здійсненні реформи вбачає важливу роль інтелігенції, котра в своїх працях піддавала кріпацтво нищівній критиці. Радянські історики наполягали на тому, що масові селянські заворушення створили “революційну ситуацію” і, побоюючись її, цар та дворяни змушені були піти на поступки.
З метою вивчення настрою на місцях в усіх губерніях Російської імперії у 1857 р. були засновані дворянські комітети. Документи, що були підготовлені до 1860 р., були результатом компромісу між різними групами дворян і уряду. Вони враховували об'єктивні вимоги економічного і політичного розвитку країни.
19 лютого 1861 р. Олександр II підписав “Положення про селян, що вийшли із кріпосницької залежності”. “Положення” включало в себе 17 законодавчих актів і отримувало силу закону. В той же день цар підписав Маніфест про звільнення селян. У відповідності з Маніфестом всі кріпоені селяни отримували особисту свободу і громадянські права.
Весь процес звільнення селян включав в себе наступні процедури. Згідно з законом за поміщиками визнавалося право власності на всю землю в їх маєтках, в тому числі і на селянську, яку останні обробляли як свої наділи. Селяни отримували наділи не у власність, а в користування, взамін на відробіток повинностей, до повного викупу землі у поміщика. Селяни не мали права відмовлятися від наділу, але викуп землі міг здійснюватись тільки “за згодою сторін”, тобто за бажанням поміщика.
Вся територія Європейської частини Росії була поділена на три природно-економічні зони - нечорноземну, чорноземну і степову, В чорноземній і нечорноземній зонах були встановлені “вища” і “нижча” норми: на чорноземах — від 3 до 4,5 десятин, в нечорноземах — від 3,25 до 8, в степовій зоні - від 6,5 до 12 десятин на ревізьку душу (1 десятина = 1,096 га).
Поряд із встановленням правил про норми земельних наділів, які відкривали поміщикам безліч лазівок для скорочення селянського землеволодіння, зберігався невизначений строк феодальної експлуатації. На весь період тимчасово зобов’язаного стану закріплювалось виконання селянами панщини і оброку. На Півдні України і в частині повітів Харквської та Чернігівської губерній сума оброку за вищий наділ становила 9 крб., на Лівобережній і Правобережній Україні за десятину садибної землі - 5,1 крб., польового наділу — від 1,4 до 2,8 крб. За кожну десятину польового наділу селянин мусив щороку відробляти від 12 до 29 днів панщини.
На Правобережній Україні у зв'язку з польським повстанням 1863 р. селяни були переведені на обов’язковий викуп, земельні наділі збільшено, а викупна плата зменшена на 20 %.
Характерною особливістю реформ у Російській імперії було виділення двох головних форм землеволодіння: приватної та общинної. На відміну від Росії, де понад 95 % селян перебувало в общині, в Україні общинні володіння були рідкістю. Понад 80 % селян Правобережжя й близько 70 % Лівобережжя вели одноосібне господарство. Внаслідок цього більшість українських селянських сімей отримувала індивідуальне право на землю й несла особисту відповідальність за сплату за неї боргу. Це сприяло зміцненню прив’язаності селянства до приватної власності, що й відрізняло українських селян від російських.
Безумовно, реформа не могла не торкнутися селян удільних і державних селян. Законом 1863 р. удільні переводилися до розряду селян-власників, отримавши право на викуп землі. До них були застосовані ті ж принципи влаштування, що й до кріпосних. Таких в Україні налічувалось понад 40 % від усього селянства і поділялися вони щонайбільше на 30 різних груп. Реформа 1861 р., і зокрема закон 1866 р. звільнили державних селян швидше й на більш вигідних умовах, ніж кріпаків. Разом із свободою в більшості українських губерній державні селяни одержали наділи майже вдвоє більші від середнього, а платежі визначалися для них порівняно менші. Розподіл наділів був нерівномірний. Наприклад, на Харківщині він коливався в межах від 0,5 до 5 десятин, у Херсонській губернії - від 2,2 до 24,3 десятини. Частина державних селян була обезземелена.
У цілому селяни були невдоволені реформою і способом її проведення. Обурення селянства викликало те, що основні масиви землі залишилися в руках поміщиків, а колишні кріпаки були змушені ще два роки після оголошення Маніфесту виконувати феодальні повинності й платити великий викуп за наділи.
Розвиток сільського господарства в пореформений період значною мірою був зумовлений характером самої реформи. Вона хоч і залишила цілу низку пережитків кріпосництва, але й призвела до Істотних зрушень в аграрному устрої країни, насамперед відбувалися корінні зміни в розподілі земельної власності. При збереженні поміщицьких прав на володіння землею йшло активне витіснення дворянського землеволодіння буржуазним. Земля дворян переходила до рук купців, заможних селян та представників інших станів. Тоді ж спостерігався посилений процес товаризації поміщицьких та заможних селянських господарств, чіткішою ставала спеціалізація окремих районів України, що продукувала на ринок. Зокрема, на Правобережжі зростають посіви цукрових буряків, на Лівобережжі - картоплі, тютюну, конопель, на Півдні йде інтенсивне виштовхування скотарства торговим зерновим господарством.
У бажанні збільшити прибутки поміщики використовували декілька форм землекористування. Однією з них була оренда: поміщик здавав селянинові в обробіток землю за гроші або “з копи”, тобто за частину врожаю. Певна частина поміщиків вела власне господарство. Саме в таких маєтках створювалися умови для раціоналізації виробництва, застосування техніки, найманої праці - всього того, що є властивим капіталістичній системі господарювання. Наприкінці XIX ст. у капіталізованих поміщицьких та куркульських господарствах застосовувалась праця 425 тис. постійних сільськогосподарських робітників. Разом із строковими і поденниками у сільському господарстві було зайнято 1,5-1,8 млн. найманих робітників.
Запровадження машин у землеробстві, використання вільнонайманої праці, поліпшення структури посівів - усе це сприяло підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. Разом із розширенням посівних площ це зумовило збільшення збору зерна. У 1896 - 1900 рр. на Україні в середньому збиралося по 88,8 млн. чвертей зерна, в тому числі в поміщицьких економіях — 40,2 млн., у селянських господарствах - 48,6 млн. Значна частина зерна реалізувалася на ринках. За неповними даними у 1898 р. на внутрішньому ринку було продано зерна і борошна на 380 млн. крб., на зовнішньому - майже на 350 млн.
Капіталістичні перетворення в сільському господарстві взагалі проходили двома шляхами — прусським і американським. Прусський характеризується тим, що кріпосницькі відносини в аграрному секторі зникають не одразу — їх існування зумовлюється збереженням чисельних напівфеодальних рис господарювання. Щодо американського шляху, то при ньому дрібні селянські господарства по-революційному усувають із суспільного організму кріпосницькі латифундії та вільно розвиваються у напрямі капіталістичного фермерства.
На Україні, як і у всій Росії, капіталізм в сільському господарстві розвивався цими двома шляхами одночасно. Так, у Чернігівській губернії панувала відробіткова система, у Полтавській та Харківській - змішана, на Правобережжі та у південних губерніях - капіталістична, але й тут мали місце відробітки. Отже, абсолютно чистих форм економічної організації господарства в пореформену добу не існувало. Поєднувалися риси як панщинної, тобто відробіткової, так і капіталістичної систем, їх переплетення було характерною особливістю економічного розвитку сільського господарства в пореформений час.
Після реформи 1861 р. помітним явищем стала соціальна диференціація селянства. І це цілком закономірно, оскільки ставлення до праці не могло бути в усіх однаковим. Попри загальне несприятливе становище селян, деякі з них, як правило, господарювали краще, інші - гірше, а частина з певних причин зовсім не бажала працювати на землі. В цілому людей можна поділити на три групи: вищу, середню та нижчу, що по суті збігається з соціально-економічною структурою українського села. Українське селянство поступово стало складатись з відносно заможніших, яких називали куркулями; господарів середнього достатку; бідних селян, тобто бідняків.
Завдяки поєднанню землеробського хисту, сумлінної праці, ініціативності, підприємливості з використанням найманої праці односельців, близько 15 - 20 % селян вдалося збільшити розміри наділів і завести деякий реманент та худобу. У групі заможного селянства в 90-х роках XIX ст. на один двір припадало майже 22 десятини землі, кілька коней, овець, одна-дві корови та незначна сільськогосподарська техніка. Господар разом зі своєю, як правило багатодітною, родиною обробляв землю, збирав врожай. Проте в напружені дні, особливо під час весняно-посівних робіт і зокрема в жнива, селянська сім’я не встигала власними силами вчасно впоратися з комплексом сільськогосподарських робіт і наймала бідніших селян на допомогу.
Середня група селян була трохи більшою і в 90-х роках XIX ст. становила 25 – 30 % сільського населення. Середнякові належало 7 - 10 десятин землі. Цього вистачало на те, щоб прогодувати свою родину. В його господарстві були пара коней, кілька голів великої рогатої худоби, свині, кури тощо. Примітивний реманент, в основному виготовлений власними руками, був основним знаряддям праці, оскільки сільськогосподарської техніки у середняка майже не було. На відміну від селянина-заможника, середняк не користувався найманою працею, а сам працював у своєму господарстві за допомогою всієї родини.
Найчисленнішою групою виявилися селяни-бідняки, які у 90-х роках XIX ст. становили близько половини селянства України. Це були в основному малоземельні селяни, на один двір яких припадало близько чотирьох десятин землі. Поряд з ними існували і безземельні селяни, які наймалися до поміщиків, а також на сезонні роботи до селян-заможників. Причини виникнення і наявності цієї категорії селян різні: нещастя в сім’ї — втрата годувальника, хвороба, природні лиха, недбале господарювання і досить часто лінощі та пияцтво, що призводило родину до катастрофи.
З позицій сьогодення слід відзначити, що вітчизняна історіографія спотворювала причини поділу селянства на групи, погляди на їх місце та роль у суспільстві. Так, виникнення бідняків як соціальної категорії вона тлумачила відсутністю у них землі, але не розкривала причини продажу та передачі в оренду цими селянами своїх наділів. Водночас появу заможних селян пояснювала тим, що вони експлуатували чужу працю і на цьому збагачувались. Соціальні корені розшарування селянства, і особливо появу безземельних селян, слід вбачати у ставленні їх до праці на землі, вміння господарювати. Інша справа з малоземельними селянами, котрі через матеріальні труднощі мали менші наділи, ніж середняки і заможні. Проте більшість малоземельних селян не продавала і не здавала в оренду свої наділи, а навпаки, прагнула розширити їх.
Для успішного розвитку господарства необхідно було створити нову кредитну систему і запровадити тверду валюту. Характерною рисою банківської системи, що існувала до 1861 р., було те, що держава тримала в своїх руках монополію на використання грошових нагромаджень. Це не могло відповідати новим методам господарювання, які мали формуватися в пореформений час. У зв’язку з цим було вирішено одночасно із скасуванням кріпаччини ліквідувати і стару банківську систему.
У 1860 р. замість Дворянського банку було утворено Державний банк, який не тільки проводив кредитні операції, а й виконував інші важливі економічні функції. Одночасно з Міністерством фінансів Державний банк регулював діяльність усіх банків і всієї фінансової системи. Його контори були і в Україні, зокрема в Києві, Харкові, Одесі, інших містах. Після заснування у 1882 р. Селянського поземельного банку і відновлення у 1885 р. Дворянського банку, їх відділення були створені і в деяких містах України. У 60-х роках і на початку 90-х років у Російській імперії, в тому числі в Україні, виникли міські (громадські банки) - Харківський, Сумський, Миколаївський та інші, а також утворилися товариства взаємного кредиту. В Києві і Херсоні почали функціонувати філії російських акціонерних комерційних банків, де зосереджувалися значні кошти.
Для зміцнення кредиту, розміщення позики та залучення іноземних капіталів була необхідна стійка валюта. Перехід до стійкої валюти вимагав значного золотого запасу, який міг бути створений за умов ліквідації пасивності зовнішньоторгового балансу. З цією метою царський уряд скорочував імпорт фабрично-заводських товарів і одночасно збільшував експорт сільськогосподарської продукції.
Іншим джерелом формування золотого запасу була так звана бездефіцитність бюджету, що досягалась шляхом підвищення податків і доходів від вино-горілчаної монополії.
Завдяки цим заходам була підготовлена грошова реформа 1897 року, основою якої стало золото. Встановлювався вільний обмін кредитних білетів на золоті монети. Як наслідок, з проведенням грошової реформи була введена тверда валюта, що сприяло обмеженню в обігу грошової маси.
Реформа 1861 р. означала, що епоха феодалізму закінчилася, але його пережитки ще довгі роки були реаліями господарського життя країни. Це виявилось не лише в тому, що поміщики зберегли велике землеволодіння, але й у тому, що селянство довгий час залишалось в лещатах відробітків і викупних платежів поміщикам і уряду.