7. Солеподібні бінарні сполуки

Солеподібні бінарні сполуки — це сполуки, що складаються з двох елементів різної електронегативності і виявляють деякі типові ознаки солей: здатність гідролізувати, подібність кристалічних ґраток до ґраток солей тощо.

До солеподібних бінарних сполук належать сполуки металів з неметалами, зокрема, активних металів з Гідрогеном, Нітрогеном, Карбоном, Фосфором, Силіцієм, наприклад: LіН — гідрид літію, СаН₂ — гідрид кальцію, Мg₃N₂ — нітрид магнію, МgSі — силіцид магнію, СаС₂ — карбід кальцію, Мg₃Р₂ — фосфід магнію. У воді ці сполуки не розчиняються, але розщеплюються водою або кислотами.

8. Галоген- і тіоангідриди

Галоген- і тіоангідриди — це сполуки, що виявляють властивості ангідридів.

Галогенангідриди одночасно є ангідридами двох кислот: оксигеновмісної та безоксигенної. Наприклад, галогенангідрид РОС1₃ під час взаємодії з водою утворює дві кислоти:

РОСl + ЗН₂0 = ЗНС1 + Н₃Р0₄,

а з лугом — дві солі:

РОСl₃ + 6NaОН = ЗNaСІ + Na₃Р0₄ + ЗН₂0.

Галогенангідриди можна уявити як похідні ангідридів, у яких Оксиген повністю або частково заміщений на галоген: РС1₅ — хлорид фосфору(V), РОСl₃ — хлорид оксофосфору(V), РС1₃ — хлорид фосфору(Ш), NO₂С1 — хлорид діоксонітрогену(V), N0Cl — хлорид оксонітрогену(Ш).

Тіоангідриди — це сполуки Сульфуру з різними елементами, які за властивостями подібні до неметалів, а також з деякими металами в їхніх найвищих ступенях окиснення. У тіоангідридах зв'язок між елементами значною мірою ковалентний. Тіоангідриди погано розчиняються у воді, розчиняються у лугах та реагують з сульфідами лужних і лужноземельних металів з утворенням солей тіокислот:

3SпS₂ + 6КОН = 2К₂SпS₃ + К₂Sп0₃ + ЗН₂0;

Тіостанат Станат

калію калію

Аs₂S₅ + ЗNа₂S = 2Na₃АsS₄;

Тіоарсенат натрію

2Аl₂S₃ + 4NаОН = ЗNаАsS₂ + NаАsО₂+ 2Н₂0. Тіоарсеніт Арсеніт натрію натрію

Назви тіоангідридів утворюють аналогічно назвам галогенангідридів, наприклад: Аs₂S₃ — сульфід арсену(Ш), Аs₂S₅ — сульфід арсену(V), СS₂ — сульфід карбону(ІV), SпS₂ — сульфід стануму(ІV), С0S — сульфід оксокарбону(ІV).

9. Металіди (інтерметаліди)

Сполуки, що утворюються під час взаємодії одного металу з іншим, називаються металідами. Найкраще взаємодіють між собою метали, що за своїми хімічними властивостями відрізняються один від одного. До металідів належать також сполуки металів з деякими неметалами (металоподібні бориди, карбіди, нітриди тощо).

Металіди виявляють металічні властивості: металічний блиск, електро- і теплопровідність тощо. Стійкість металідів визначається хімічною природою складових елементів. Чим більше відрізняються відповідні метали за електронегативностями, тим стійкіші металіди. Стійкі металіди мають високу температуру плавлення, велику теплоту утворення, підвищену електронну густину в певних місцях кристалічних ґраток тощо. Металіди здебільшого не підлягають правилам валентності, наприклад: Си₅Zп₈, А1₆Мп, ТаВ₁₂. Міжатомний зв'язок у металідах переважно металічний.

За своїми властивостями металіди подібні до металів, але їх тепло-, електропровідність, блиск значно нижчі, ніж у справжніх металів. За складом вони поділяються на два види: дальтоніди і бертоліди.

Сполуки із сталим складом називаються дальтонідами. До дальтонідів належать Мg₂Sп, NiSЬ, МgСиА1₂ тощо. Бертоліди — це сполуки із змінним складом: FеSЬ, NаРЬ₃ тощо.

Номенклатура металідів своєрідна. Наприклад, WС називається монокарбідом вольфраму, Fе₃С— субкарбідом феруму, FеSЬ — моностибідом феруму, NaРЬз — триплюмбідом натрію, LаВ₆ — гексаборидом лантану.

Назви деяких металідів складаються з назв окремих металів у називному відмінку: Мg₂Си — магній-купрум (2 : 1), МgZп₅ — магній-цинк (1 : 5), NiСо₄— нікол-кобальт (1 : 4), МgСиА1₂ — магній-купрум-алюміній (1:1: 2), МgСи₂ — магній-купрум (1 : 2).

Запитання для самоконтролю

Як поділяють кислоти за їх окиснювальною здатністю, за складом та за силою?
Наведіть приклади рівнянь реакцій, які підтверджують слабкі кислотні властивості таких амфотерних гідроксидів: Ве(ОН)₂, А1(ОН)₃, Zп(ОН)₂, Сг(ОН)₃.
Доведіть, що кислі солі виявляють деякі властивості кислот, а основні солі — деякі властивості основ.
Перелічіть способи добування подвійних та змішаних солей.