- •Розділ 1 організація торгівлі як галузь знань
- •1.1. Поняття організації торгівлі Поняття організації
- •Організація торгівлі
- •1.2. Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція Етапи дисципліни
- •Необхідність вивчення дисципліни
- •1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі" Функції, завдання дисципліни
- •1.4. Зв'язок з іншими дисциплінами Зв'язок з іншими дисциплінами
- •1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі" Функції, завдання дисципліни
- •1.4. Зв'язок з іншими дисциплінами Зв'язок з іншими дисциплінами
- •2.2. Зміст організації торгівлі
- •2.3. Синергетика та організація торгівлі
- •Синергічний ефект
- •Умови і механізми синергізму
- •2.4. Закони організації
- •2.5. Основні принципи організації в торгівлі
- •Загальносистемні принципи
- •Принципи організаційної побудови
- •Принципи організації процесів
- •Розділ 3 організаційні моделі в системі торгівлі
- •3.1. Загальна характеристика торгівлі як системи
- •Функції торгівлі
- •Ресурси системи
- •Елементи системи
- •Інтегративність системи
- •3.2. Види суб'єктів торговельної діяльності Види суб'єктів
- •Суб'єкти системи
- •Розділ 4 структурна перебудова торгівлі
- •4.1. Перебудова соціальної структури торгівлі
- •Державна форма торгівлі
- •Колективна форма власності
- •Приватна форма торгівлі
- •4.2. Перебудова функціональної структури Функціональна структура торгівлі
- •4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі
- •Розділ 5 організація оптової торгівлі
- •5.1. Поняття оптового ринку як місця і сфери здійснення оптової торговельної діяльності
- •Суть оптового ринку матеріальних благ
- •Оптовий ринок як сукупність його об'єктів і суб'єктів
- •Об'єкти оптового ринку
- •Основний контингент суб'єктів оптового ринку
- •Характеристика сучасного оптового ринку
- •5.2. Суть і завдання оптової торгівлі — основного складового елементу оптового ринку
- •Сутність оптової торгівлі
- •Види оптової торгівлі
- •Допоміжні функції оптової торгівлі
- •Фактори, що впливають на оптову торгівлю
- •Роль оптової торгівлі
- •Значення оптової торгівлі
- •5.3. Структура та інфраструктура оптової торгівлі
- •Структура оптової торгівлі
- •Інфраструктура оптової торгівлі
- •5.4. Види оптових підприємств та їх класифікація Поняття оптового торговельного підприємства
- •Класифікація оптових підприємств
- •Функції оптових торговельних підприємств
- •5.5. Структура і побудова апарату оптового підприємства Структурна побудова оптового торговельного підприємства
- •5.6. Складське господарство оптового підприємства
- •5.6.1. Суть, роль, завдання організації складського господарства Поняття складського господарства
- •Завдання розвитку складського господарства
- •5.6.2. Класифікація товарних складів Ознаки класифікації товарних складів
- •5.6.3. Вимоги до будови та влаштування складів Основні ознаки класифікації складських будівель
- •Переваги одноповерхових складів
- •Вимоги до будови складів
- •5.6.4. Будова і технологічне планування загально-товарних складів Основні групи складських приміщень
- •Конструктивні елементи складських споруд
- •5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів Види спеціальних складів
- •Оперативно-складські приміщення холодильника
- •5.6.6. Розрахунок потреби в складській площі і місткості Елементи загальної площі складу
- •Розрахунок потреби в складах за показником "місткість складів у кубічних метрах"
- •5.6.7. Техніко-економічні показники використання складів Техніко-економічні показники роботи складів
- •Розмір вантажообігу складу
- •Пропускна спроможність складу
- •Раціональне використання загальної площі складу
- •Коефіцієнт використання об'єму складу
- •Собівартість переробки 1 т вантажу в грн.
- •Продуктивність праці працівників складу
- •Рівень механізації складських робіт
- •5.7. Розміщення та оптимальні розміри оптових підприємств Розміщення оптових підприємств
- •Оптимальні розміри оптових підприємств
- •Розділ 6 організація оптових закупівель товарів та їх документальне оформлення
- •6.1. Господарські зв'язки як основа організації оптових закупівель товарів Поняття господарських зв'язків
- •Класифікація господарських зв'язків
- •6.2. Суть оптових закупівель, їх види. Планування закупівельної роботи Суть оптових закупівель
- •Організація оптових закупівель
- •6.3. Маркетингове забезпечення оптових закупівель товарів Завдання і структура маркетингового дослідження ринку
- •Вибір постачальників товарів
- •План оптових закупівель
- •6.4. Форми і методи закупівель товарів у вітчизняного виробництва Закупівлі товарів за прямими зв'язками
- •Закупівлі товарів на ярмарках
- •Закупівлі товарів на біржах
- •6.5. Порядок укладання договорів Етапи укладення договору
- •Укладання договорів способом електронного обміну даними
- •Правила укладення договору
- •6.6. Зміст договору поставки товарів і обґрунтування його умов Суть і структура договору поставки
- •Зміст умов договору
- •6.7. Закупівля товарів за державні кошти Форми закупівель
- •Організація відкритих торгів
- •Тендерна документація
- •Тендерна пропозиція
- •Розгляд пропозицій
- •Торги з обмеженою участю
- •Двоступеневі торги
- •Запит цінових пропозицій
- •Закупівлі товарів у одного постачальника
- •Права і обов'язки сторін
- •6.8. Особливості закупівель товарів у іноземних фірм Організація закупівель товарів у інофірм
- •Підготовка до укладення контракту
- •Укладення зовнішньоторговельного контракту
- •Зміст зовнішньоторговельного контракту
- •Організація виконання контракту
- •14. Яке значення мають господарські зв'язки торгівлі з промисловістю для економіки держави? розділ 7 організація торгово-технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі
- •7.1. Зміст, принципи організації торгово-технологічного процесу і складу та фактори, які впливають на його побудову Зміст торгово-технологічного процесу складу і принципи його раціональної організації
- •7.2. Технологія розвантажування і внутрішньо-складського переміщування товарів Загальні засади організації розвантажування транспортних засобів
- •Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів
- •7.3. Організація і технологія приймання товарів на складі Загальні засади приймання товарів за кількістю та якістю
- •Організація приймання товарів за кількістю
- •Організація приймання товарів за якістю
- •Особливості приймання товарів за участі експертів тпп
- •7.4. Організація і технологія розміщування та зберігання товарів на складах Загальні основи організації зберігання товарів
- •Організація розміщування товарів на складі
- •Технологія укладання товарів на зберігання
- •Заходи зі збереження товарів на складах
- •7.5. Організація і технологія відбору та відпуску товарів зі складу Загальні основи організації відбору та відпуску товарів
- •Організація і технологія відпуску товарів зі складу
- •7.6. Механізація й автоматизація технологічного процесу на підприємствах оптової торгівлі Поняття механізації технологічного процесу
- •Комплексна механізація
- •Автоматизація складських процесів
- •Проблеми механізації в опті
- •Поняття системи машин
- •7.7. Управління торгово-технологічним процесом і наукова організація праці на складі Завдання управління торгово-технологічними процесами на складах
- •Організація управління операціями торгово-технологічного на складі
- •Організація праці на складі
- •7.8. Організація оперативного обліку і контролю за рухом товарів на складі Загальні засади організації обліку руху товарів на складах
- •Розділ 8 організація оптового продажу товарів
- •8.1. Форми оптового продажу і види оптового обороту Суть оптового продажу
- •Види оптового обігу
- •8.2. Організація продажу товарів зі складу Методи Оптового продажу
- •Продаж з особистим відбиранням
- •Продаж за телефонними замовленнями
- •Метод стандартного постачання
- •8.3. Організація транзитної поставки товарів Види транзитного обігу
- •Організація транзитного обігу
- •8.4. Особливості дрібнооптового продажу товарів Організація дрібнооптового продажу товарів у магазинах-складах
- •Дрібнооптовий продаж на оптових ринках
- •Дрібнооптова посилкова торгівля
- •8.5. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів Активізація оптового продажу
- •Стимулювання оптового продажу
- •Розділ 9 організація товаропостачання і доставки товарів оптовим покупцям
- •9.1. Суть товаропостачання, зміст і основні вимоги до його організації Суть товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- •Вимоги і принципи організації товаропостачання
- •9.2. Джерела товаропостачання та їх вибір Джерела товаропостачання
- •Методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- •9.3. Визначення потреби в товарах, точки замовлення і порядок оформлення замовлення Визначення потреби в товарах
- •Визначення точки замовлення
- •Оформлення замовлення на завезення товарів
- •9.4. Організація централізованого завезення товарів Суть і зміст централізованого методу товаропостачання
- •Оптимізація маршрутів завезення товарів
- •9.5. Технологічні аспекти організації процесу товаропостачання Завдання і напрями проектування технології товаропостачання
- •Індустріальні технології товаропостачання роздрібної торговельної мережі
- •Управління товаропостачанням роздрібної торговельної мережі
- •Розділ 10 транспортне, тарне та технічне забезпечення технологічних процесів у оптовій торгівлі
- •10.1. Транспортні засоби та їх вибір для забезпечення транспортно-експедиційних операцій в оптовій торгівлі Види і роль транспорту у сфері торгівлі
- •Основні види транспортних засобів для перевезень вантажів
- •Організація перевезень вантажів залізничним транспортом
- •Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •10.2. Роль тари та упаковки в організації торгово-технологічних процесів, основні вимоги, види, якість тари Роль і функції тари та упаковки
- •Основи класифікації тари
- •Вимоги та якість тари
- •10.3. Організація тарних операцій у торговельних підприємствах Порядок організації обігу тари в торгівлі
- •Технологія операцій з тарою на підприємствах торгівлі
- •10.4. Обладнання для пакетування і зберігання товарів на оптових підприємствах
- •Поняття пакетування вантажів
- •Види обладнання для зберігання товарів
- •Стелажі
- •Роботосистеми
- •Підтоварники
- •Піддони
- •10.5. Підйомно-транспортне обладнання складів та його використання для механізації складських операцій
- •10.5.1. Класифікація підйомно-транспортного обладнання Призначення підйомно-транспортного обладнання
- •10.5.2. Технічні характеристики та будова основних видів підйомно-транспортного обладнання Види вантажопідйомних машин
- •Транспортувальні машини і механізми
- •10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому
- •Добір підйомно-транспортного обладнання
- •Продуктивність обладнання
- •10.5.4. Експлуатація підйомно-транспортного обладнання Експлуатація обладнання
- •10.6. Обладнання для фасування та пакування товарів
- •Ознаки класифікації обладнання
- •Розділ 11 поняття, склад і структура суб'єктів системи роздрібної торгівлі
- •11.1. Види роздрібних торговців та їх характеристика
- •Поняття роздрібного торговця
- •11.2. Фази і порядок створення роздрібного торговельного підприємства
- •Розроблення комерційної стратеги торговельного підприємства
- •Реєстрація суб'єктів роздрібної торгівлі
- •11.3. Організаційна побудова роздрібних торговців
- •Характеристика основних організаційно-правових форм роздрібних торговців
- •Організаційна структура роздрібних торговців
- •Розділ 12 організаційна побудова і розвиток роздрібної торговельної мережі
- •12.1. Суть, принципи і завдання організації роздрібної мережі
- •Поняття роздрібної торговельної мережі
- •Соціально-економічно значення роздрібної торговельної мережі
- •Принципи та вимоги до організації мережі роздрібних торговців
- •12.2. Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торговців Види роздрібних торговців
- •Типи роздрібних торговців
- •Поняття формату роздрібного торговця
- •Перспективні типи і формати роздрібних торговців
- •12.3. Концентрація і спеціалізація роздрібної мережі
- •Концентрація торговельної мережі
- •Спеціалізація роздрібних торговців
- •12.4. Територіальне розміщення роздрібної мережі
- •Розміщення роздрібних торговельних підприємств
- •Перспективні принципи розташування роздрібних торговельних підприємств
- •Вибір місця розташування роздрібного торговця
- •Фактори, що впливають на регіон і область діяльності торговельного підприємства
- •12.5. Ефективність функціонування роздрібної мережі
- •Визначення точки беззбитковості мінімальної рентабельності
- •Оптимізація розмірів підприємств
- •Загальні показники ефективності функціонування торговельної мережі
- •Розділ 13 будова, улаштування і проектування роздрібних торговельних підприємств
- •13.1. Будова і технологічне планування магазинів Приміщення магазину
- •Розміщення приміщень магазину
- •13.2. Улаштування і планування торговельних приміщень Вимоги до планувань торговельних залів
- •Зона входу-виходу
- •Зона викладки товарів
- •Вузол розрахунку
- •Улаштування кафетеріїв
- •Відділи замовлень
- •13.3. Улаштування і планування неторговельних приміщень
- •Зона приймання товарів
- •Зона зберігання і підготовки товарів до продажу
- •Допоміжні приміщення
- •13.4. Дизайн та імідж магазину
- •Дизайн магазину
- •Зовнішнє оформлення магазину
- •Інтер'єр магазину
- •Розділ 14 організація торгово-технологічного процесу в магазині
- •14.1. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині Суть і принципи організації торгово-технологічного процесу магазину
- •14.2. Технологія приймання і зберігання товарів у магазинах Розвантаження і внутрішньо-магазинне переміщування товарів
- •Організація приймання товарів у магазині за кількістю та якістю
- •Організація і технологія зберігання товарів у магазинах
- •Особливості зберігання окремих товарів
- •Підготовка товарів до продажу
- •14.3. Розміщування і викладання товарів Суть і принципи організації розміщування товарів у торговому залі
- •Суть і принципи організації викладання товарів
- •14.4. Ефективність використання торгових площ магазинів Суть та система показників ефективності в торгівлі
- •Показники ефективності використання торгової площі магазину
- •Вимоги до торгових меблів
- •15.1.2. Типізація, уніфікація і стандартизація немеханічного обладнання Значення типізації, уніфікації та стандартизації обладнання
- •15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів Види немеханічного обладнання
- •15.1.4. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів Визначення потреби в торгових меблях
- •15.2. Реєстратори розрахункових операцій і правила їх експлуатації
- •15.2.1. Необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій
- •Види рро
- •15.2.2. Вимоги до електронних контрольно-касових апаратів Державний реєстр рро
- •15.2.3. Принципи будови екка
- •Основні вузли екка
- •15.2.4. Порядок реєстрації екка
- •Реєстрація екка
- •15.2.5. Правила експлуатації екка
- •Визначення результату роботи
- •15.3. Характеристика і правила експлуатації вимірювального обладнання
- •15.3.1. Класифікація ваговимірювального обладнання та вимоги до нього
- •Ознаки класифікації вагів
- •Вимоги до вагів
- •15.3.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів
- •15.3.3. Гирі: класифікація і вимоги до них Класи гир
- •15.3.4. Добір і правила експлуатації ваговимірювального обладнання
- •Правила користування звт
- •15.3.5. Міри довжини та об'єму, характеристика та правила експлуатації
- •15.4. Холодильне обладнання
- •15.4.1. Значення холоду в торгівлі та оснащення її холодильним обладнанням
- •Сутність охолодження
- •15.4.2. Основи машинного охолодження Сутність машинного охолодження
- •Основні вузли компресійної холодильної машини
- •15.4.3. Класифікація та характеристика торговельного холодильного обладнання Класифікація торговельного холодильного обладнання
- •15.4.4. Розрахунок потреби, принципи добору і правила експлуатації холодильного обладнання Вибір холодильного обладнання
- •Нормальний режим роботи холодильної машини
- •15.5. Інвентар роздрібного торгового підприємства
- •Види торгового інвентарю
- •Розділ 16 формування асортименту та управління ним у магазині
- •16.1. Завдання і методи вивчення попиту населення на роздрібних підприємствах Завдання вивчення попиту
- •Методи вивчення попиту
- •16.2. Спеціалізація підприємств і планування товарного асортименту
- •Стратегії формування асортименту
- •Межі спеціалізації магазинів
- •16.3. Формування асортименту товарів у магазинах Принципи формування асортименту
- •Етапи формування асортименту
- •Формування асортименту у продовольчих магазинах
- •Формування асортименту в непродовольчих магазинах
- •Асортиментні переліки для магазинів
- •Оцінка асортименту товарів
- •Розділ 17 організація продажу товарів у магазинах
- •17.1. Класифікація форм і методів роздрібного продажу товарів Суть форм і методів продажу
- •Магазинна форма продажу
- •Позамагазинні форми продажу
- •Особливі форми продажу
- •17.2. Магазинні методи продажу товарів: зміст, організація, ефективність
- •Продаж товарів через прилавок обслуговування
- •Інші методи продажу товарів у магазинах
- •17.3. Психологічні аспекти процесу продажу товарів Суть психології торгівлі
- •Етапи продажу
- •Зустріч покупця
- •Виявлення потреби
- •Мотиви купівель
- •Вислуховування покупця
- •Аргументація товару
- •Демонстрування товару
- •Відповідь на заперечення
- •Укладення угоди
- •17.4. Дослідження поведінки покупців Основи дослідження
- •Типи темпераменту
- •Причини конфліктів
- •Запобігання конфлікту
- •Розвиток конфлікту
- •Подолання конфлікту
- •17.5. Методи активізації продажу товарів Суть активних методів продажу
- •Виставки-продажі
- •Сезонний розпродаж товарів
- •Продаж товарів зі знижкою ціни
- •Продаж з використанням бізнес-лотереї
- •Послідовний продаж товарів
- •Продаж товарів з дегустацією
- •Продаж через пошту чи за телефоном
- •Розділ 18 мерчендайзинг
- •18.1. Зміст та завдання мерчандайзингу Визначення терміну
- •Актуальність мерчендайзингу
- •8.2. Комплекс мерчендайзингу як загальний процес управління продажем товарів
- •18.3. Методологічні основи впровадження технологій мерчендайзингу Прибутковість товару як основа рішень
- •Формування асортименту товарів
- •Організацій внутрішнього простору магазину
- •Методи управління потоками покупців
- •Візуальна презентація товарів
- •Ефективність використання площі та обладнання
- •18.4. Рекламно-інформаційна робота в магазині як елемент мерчендайзингу Просування товарів у роздрібній торгівлі
- •Атмосфера та імідж магазину
- •18.5. Управління комплексом мерчендайзингу Контроль комплексу мерчендайзингу
- •Проблеми застосування мерчендайзингу
- •Суть, зміст і порядок розробки Стандартів мерчендайзингу
- •Розділ 19 позамагазинні форми продажу товарів
- •19.1. Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі Характеристика підприємств дрібнороздрібної торгівлі
- •Організація роботи підприємств дрібнороздрібної торговельної мережі
- •Організація продажу товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі
- •Особливості продажу товарів через торговельні автомати
- •19.2. Організація пересувної торгівлі Характеристика засобів пересувної торгівлі
- •Організація роботи автомагазинів
- •Загальні засади організації продажу товарів за замовленнями та вдома у покупців
- •Порядок продажу товарів на замовлення покупців
- •Порядок продажу товарів удома в покупців
- •19.3. Ярмарково-базарна торгівля Поняття та види ярмарків, основи їх організації
- •Поняття, види базарів, основи їх організації
- •19.4. Нові форми позамагазинного продажу товарів
- •Розділ 20 особливі форми продажу товарів
- •20.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів Суть договору комісії
- •Приймання товарів на комісію
- •Організація продажу і повернення товарів
- •20.2. Продаж товарів у розстрочку Суть продажу товарів у розстрочку
- •Правила продажу товарів у розстрочку
- •20.3. Роздрібні аукціони Суть і види аукціонів
- •Етапи проведення аукціону
- •20.4. Продаж товарів поштою Види торгівлі поштою
- •Організація виконання замовлень
- •Розділ 21 електронна торгівля
- •21.1. Сутність і зміст електронної торгівлі Поняття електронної торгівлі
- •Особливості електронної торгівлі
- •21.2. Системи і форми електронної торгівлі Системи електронної торгівлі
- •Форми електронної торгівлі
- •21.3. Організація Інтернет-магазину
- •21.4. Функціонування Інтернет-магазину
- •Розділ 22 організація торгівлі на ринках
- •22.1. Торгівля на ринках як особлива форма торговельно-сервісного обслуговування Сутність торгівлі на ринках
- •Роль і значення торгівлі на ринках
- •22.2. Характеристика ринкового господарства і його структурних елементів Поняття ринкового господарства
- •Класифікація підприємств ринків
- •Організаційно-економічний статус підприємств ринків
- •Структурні елементи підприємства ринків
- •22.3. Організація системи послуг у торгівлі на ринках Система послуг у торгівлі на ринках
- •22.4. Особливості організації роботи продовольчих і непродовольчих ринків Загальні вимоги до організації роботи підприємств ринків
- •Особливості організації роботи продовольчих ринків
- •Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- •Особливості організації роботи непродовольчих ринків
- •Основні види послуг у торгівлі
- •23.2. Стратегія створення і надання системи послуг у підприємствах торгівлі
- •Система послуг у галузі торгівлі
- •Стратегія суб'єктів торгівлі у створенні системи послуг
- •23.3. Організація надання окремих видів послуг
- •Установлення переліку послуг, що можуть надаватися торговельними підприємствами
- •Поняття якості послуг
- •Організація окремих видів торговельних послуг
- •Розділ 24 формування системи торговельного обслуговування на ринку товарів та послуг
- •24.1. Система торговельного обслуговування: суть, зміст, принципи організації
- •Особливості організації системи торговельного обслуговування
- •Напрями вдосконалення системи торговельного обслуговування
- •24.2. Характеристика складових системи торговельного обслуговування
- •Поняття роздрібного торговця
- •24.3. Культура торгівлі та показники її рівня
- •Поняття культури торгівлі
- •Складові елементи культури торгівлі
- •Культура обслуговування покупців
- •24.4. Якість обслуговування та її оцінка
- •Поняття якості торговельного обслуговування
- •Принципи державного регулювання сфери торгівлі
- •Права споживачів
- •25.1.2. Органи захисту прав споживачів
- •Основні права Держспоживстандарту України
- •Місцеві органи Держспоживстандарту України
- •Органи державної податкової служби України
- •Державна служба боротьби з економічними злочинами
- •Міністерство охорони здоров'я України
- •Держцінінспекція
- •Органи місцевого самоврядування
- •Громадські організації споживачів
- •25.1.3. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
- •25.2. Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування
- •25.2.1. Проведення відбору зразків товарів для перевірки їхньої якості Мета відбору зразків товарів
- •Зміст акта відбору зразків товарів
- •25.2.2. Контрольні перевірки правильності розрахунків зі споживачами
- •Основні вимоги до контрольної перевірки правильності розрахунку зі споживачами
- •Послідовність контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами
- •Особливості перевірки фактичної кількості, міри, маси й обсягу товарів
- •25.2.3. Перевірка суб'єктів підприємництва працівниками Держцінінспекції Зміст посвідчення, виданого на перевірку цін
- •Зміст акта, складеного за результатами перевірки цін
- •25.2.4. Перевірка ведення Книги відгуків і пропозицій Книга відгуків і пропозицій
- •25.3. Контроль за додержання правил користування засобами вимірювальної техніки
- •Вимоги до звт під час перевірки
- •25.5. Тимчасове припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування та послуг Мета тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі
- •Підстава для рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання
- •25.6. Упровадження Журналу реєстрації перевірок Мета впровадження Журналу реєстрації перевірок
- •Література
5.6.5. Будова і технологічне планування спеціальних складів Види спеціальних складів
Специфічні фізико-хімічні властивості деяких товарів і відповідний режим їх зберігання обумовлюють особливості містко-планувальних і конструктивних рішень складських будівель і споруд, призначених для їх зберігання і технологічної обробки. До спеціальних складів відносять холодильники, плодоовочесховища, сховища для олії, солі, склади лісових і будівельних матеріалів.
Холодильники — це підприємства, в яких здійснюється охолодження, заморожування і зберігання продуктів у охолодженому або замороженому стані. Холодильники споруджують у вигляді окремих одноповерхових і багатоповерхових будівель. Будівлі холодильників мають у плані прямокутну, а іноді квадратну форму. У будівлях прямокутної форми ширший фронт вантажно-розвантажувальних робіт.
Оптимальне відношення ширини холодильника до його довжини — 1:2. Сітки колон можуть бути 6 х 6,6 х 12,6 х 18 і 6 х 24 м.
Багатоповерхові холодильники із залізобетонним каркасом мають пристінні колони і безбалочні міжповерхові перекриття з допустимим навантаженням на підлогу від 1 до 2 т/м2. На одноповерхових холодильниках таке навантаження становить 4 т/м2. Будівництво одноповерхових холодильників має низку переваг перед багатоповерховими: коштує на 7—8 % дешевше, здійснюється вдвічі швидше, затрати металу і цементу на 8—10 % менші. Висота одноповерхових холодильників може бути до 7—7,5 м. На деяких сучасних одноповерхових холодильниках покрівля виконана у вигляді ванни з водою. Така конструкція покрівлі дозволяє затримувати до 90 % сонячного тепла, що знижує витрату холоду.
Оперативно-складські приміщення холодильника
До оперативно-складських приміщень холодильників відносять: експедиції для приймання і відпускання; камери для зберігання продуктів, що не потребують заморожування; камери для морожених продуктів; морозильні камери і дефростер; камеру для дефектних товарів; фасовочні; камери для зберігання фасованих товарів. Для приймання і відпускання вантажів слугують експедиції, залізничні й автомобільні платформи. Експедиції розміщують головним чином у центрі камер для зберігання товарів. На великих холодильниках улаштовують закриті залізничні і авторефрижераторні платформи (дебаркадери), які оснащують холодильним обладнанням і використовують для короткотермінового зберігання швидкопсувних продуктів і виконання операцій з приймання, сортування і відпускання товарів. Двері на холодильниках переважно стулчасті. Для створення термоізолюючого повітряного прошарку біля дверей холодильних камер роблять тамбури. У дверей камер і воріт дебаркадерів можуть улаштовуватись повітряні завіси, що створюються вентилятором з дифузором, які при відкриванні дверей автоматично включаються.
Основною частиною холодильника є холодильні камери — ізольовані приміщення без вікон, в яких установлено охолоджувальне обладнання, що підтримує певний температурний режим. Камери також обладнані стелажами, вішалами, гаками, підвісними шляхами.
При плануванні приміщень основну увагу звертають на їх правильне розташування. Виробничі і підсобні приміщення повинні блокуватися для скорочення площі будівель; зниження вартості будівництва. Блокування повинно забезпечити поточність технологічних процесів і вантажних потоків, санітарно-гігієнічні умови і виконання протипожежних вимог. Дуже важливо при поверховому розміщенні врахувати температуру кожного з приміщень. У підвальних приміщеннях з підлогами, розміщеними на ґрунті, розташовують камери для зберігання охолоджених вантажів при температурі не нижче від 0°С.
На першому поверсі (за наявності підвалу) розміщують морозильні камери, приміщення для приймання, підготовки до зберігання і видачі продуктів, а також камери для зберігання дефектних вантажів. На другому, третьому та інших поверхах розташовують камери зберігання морожених вантажів.
Дефростер — це спеціальна камера холодильника, яка має опалення і підсилену циркуляцію повітря. У дефростері відбувається повільне розморожування м'яса, риби й отеплення деяких продуктів (яєць, фруктів, ягід тощо). При повільному розморожуванні м'ясо, риба краще зберігають свою первинну якість. Отеплення продуктів перед вивантаженням з холодильника запобігає їх поверхневому зволоженню, яке виникає за різкої зміни температури навколишнього повітря.
Карантинна камера для короткотермінового зберігання дефектних товарів розміщується ізольовано.
Приміщення для фасування товарів у багатоповерхових холодильниках можуть займати підвальний, перший і другий поверхи. До них примикають камери для зберігання фасованих товарів.
Адміністративно-побутові і підсобно-технічні приміщення розміщують в одній будівлі з оперативно-складськими. До оперативно-складських приміщень можуть примикати кімнати для експедиторів і товарознавців. У деяких холодильниках великої місткості (до 10 000 т) адміністративно-побутові приміщення розташовані в окремому корпусі.
Машинне відділення холодильника розміщують ближче до блоку охолоджувальних камер. Воно має тільки один вихід назовні з дверима, що відкриваються в бік виходу. Над приміщенням машинного відділення і холодильними камерами з безпосереднім випаровуванням аміаку, а також суміжних з ними приміщеннями не можна розташовувати кімнати, в яких перебувають люди.
Плодоовочесховища бувають стаціонарного типу (склади-будівлі) і тимчасового (бурти і траншеї). Плоди зберігають тільки в стаціонарних спорудах. Сховища стаціонарного типу для овочів і плодів класифікують за спеціалізацією, місткістю, ступенем заглиблення в землю і наявністю огороджу вальних пристроїв. До спеціалізованих складів відносять овочесховища і фруктосховища; до вузькоспеціалізованих — сховища для картоплі, капусти, цибулі тощо.
Спеціалізовані і вузькоспеціалізовані сховища можуть бути малої місткості — до 500 т, середньої місткості — від 500 до 2 тис. т, великої місткості — понад 2 тис. т. Великі плодоовочеві бази (на 40—80 тис. т), як правило, є універсальними і призначаються не тільки для зберігання картоплі, овочів, фруктів, а й для квасіння, соління овочів, маринування, фасування продуктів, виробництва різних плодоовочевих готових виробів.
Будівлі плодоовочесховищ бувають наземні і заземлені. Заземлені сховища порівняно з наземними більш зручні для підтримання необхідної температури, вологості і виконання завантажувальних операцій безпосередньо із залізничних вагонів або автомашин через люки.
Плодоовочесховища можуть бути не охолоджувані і охолоджувані (з природними або штучними джерелами холоду).
Сучасні стаціонарні сховища для овочів і плодів споруджуються зі збірного залізобетону і цегли. Сітка колон у сховищах береться 6x6 або 6 х 9 м. Для спорудження фундаментів застосовуються залізобетонні балки, стін — залізобетонні панелі з термоізоляцією, покриттів — збірний залізобетон з термоізоляцією. У сховищах з доброю теплоізоляцією забезпечується краще регулювання температури, вологості повітря і запобігається конденсації водяних парів із внутрішнього боку покрівлі.
У будівлях сховищ розміщуються оперативні і деякі обслуговуючі приміщення. Адміністративно-побутові і допоміжні приміщення розташовуються переважно в ізольованих будівлях. Перелік оперативних приміщень залежить від спеціалізації, місткості сховищ, характеру й обсягу виконуваних операцій. У великих фруктосховищах є експедиції, камери для зберігання свіжих продуктів, приміщення для охолодження, дозрівання й дефростації фруктів. У таких сховищах з одного боку будівлі передбачається критий залізничний дебаркадер, а з другого — закрита й утеплена автомобільна платформа.
До підсобно-технічних приміщень охолоджуваних сховищ належать: машинне відділення з компресорними установками, котельня, вентиляційна камера тощо. У сховищах використовується повітряне охолодження за допомогою повітроохолоджувачів і розсільно-батарейне.
Найбільш досконалою вентиляцією для зберігання є активна, або притоко-витяжна, при якій чисте повітря за допомогою електровентиляторів подається всередину сховища та продувається через товщу продукту. Попередньо це повітря може доводитися спеціальними пристроями до потрібної температури і вологості. Застосування активної вентиляції знижує втрати картоплі з 10—15 до 5—6%, дозволяє збільшити висоту завантаження від 1,4—1,6 до 3 м.
Застосування контейнерів для зберігання картоплі, овочів і плодів сприяє механізації завантаження, транспортування до місць зберігання й всередині сховищ, калібрування, сортування і подавання продуктів для навантаження на автомашини.
Для зберігання картоплі й овочів використовуються також склади тимчасового типу: бурти і траншеї. Бурти влаштовуються на сухих, підвищених місцях, де не збираються атмосферні опади і ґрунтові води проходять на відстані не менш як 14 м від поверхні землі. У землі роблять заглиблення завдовжки 15—20 м, завширшки 1,7—2 м і завглибшки 0,2 м. Бурти розміщують з урахуванням напрямку вітру, для того щоб у зимовий період вони менше охолоджувались.
Картопля й овочі укладаються в котлован висотою до 1,1 мі вкриваються зверху теплоізоляційними матеріалами: соломою, землею, тирсою, торфом, комишем. Для вентиляції в буртах установлюють притокові і витяжні труби. Притокові труби встановлюють горизонтально вздовж усього котловану, а витяжні труби — вертикально через кожні 4 м в центральній частині бурту. Вертикальні труби мають висоту 2,5 м і решітчасту конструкцію, що підвищує інтенсивність вентиляції. При зберіганні картоплі в буртах повинна підтримуватись температура від 1 до 3°С. Уздовж бурта з обох боків прокладають водостокові канавки.
Траншеї для зберігання картоплі й овочів мають більш глибокі котловани, ніж бурти. Для траншеї підбирають ділянку з глибоким заляганням ґрунтових вод — не менш як 3 м від поверхні землі. Глибина траншеї 0,6—1,2 м, довжина 10—15 м, ширина 1—1,5 м. Для термоізоляції використовують солому і землю, які укладаються загальним шаром (0,6 м) залежно від зниження температури навколишнього повітря. На відміну від буртів, у траншеях не встановлюють вентиляційні труби.
Сховища для олії. Олія зберігається у спеціально обладнаних сховищах. На ділянці сховища олії (рис. 5.10) розташовуються під'їзні залізничні й автомобільні шляхи, естакади з пристроями для наливання і зливання олії з цистерн, приймальні баки, насосна станція, резервуари для зберігання олії, приміщення для розливання олії в металеві бочки і автоцистерни, складські приміщення для зберігання олії в бочках, пункти для санітарно-гігієнічної обробки і ремонту цистерн, бочок тощо.
Резервуари зберігання олії можуть бути малої (менше ніж 5 тис. м3), середньої (5—20 тис. м3) і великої місткості (понад 20 тис. м3). Резервуари є важливою спорудою сховищ, їхня місткість у межах 400 т, а кількість залежить від асортименту олії, добового обсягу вантажообігу, коефіцієнта використання місткості баків. Баки можуть бути наземні, заземлені і підземні (для олії з температурою застигання не вище - 10°С).
Кожний бак оснащується двотрубним пристроєм для зливання і наливання, пристроєм для розігрівання олії, покажчиком рівня, повітряним патрубком. Бак має два люки-лази. Нижній розташований у основи бака і використовується для механічного очищування, мийки, огляду і ремонту внутрішніх частин і обладнання. Верхній лаз — на даху, до нього ведуть спіральні сходи. Корпус і дах для захисту від сонячних променів і корозії покривають алюмінієвою фарбою. Для усунення впливу температурних коливань, поліпшення планування території трубопроводи прокладають під землею.
Рис. 5.10. Комплекс олієсховища (в розрізі):
1 — приймальний резервуар; 2 — трубопровід: 3 — цистерна; 4—зливально-наливальиий комплекс; 5 — насосна; 6 — нижній люк; 7—труба наливання; 8—основний резервуар (маслобак); 9— повітряний патрубок; 10 — верхній люк; 11 — покажчик рівня олії; 12 — центральна опірна колона; 13 — пристрій для розігрівання і розливання олії; 14—труба зливання; 15 — товарні ваги; 16 — роздавальний бак; 17— роздавальне приміщення; 78—дозатор; 19— бочка для олії
Недалеко від баків розташоване окреме роздаточне приміщення, в якому відбувається відпуск олії в автоцистерни і бочки. У роздаточному приміщенні є один або кілька баків, автоматичні дозатори для олії, транспортери для переміщення порожніх і наповнених бочок, товарні ваги для зважування масла в бочках та ваги зі спеціальним баком, через який заливають олію в автоцистерни. Спочатку олія надходить за допомогою насосів із баків (резервуарів) у роздаточний бак місткістю до 40 м3, а потім самопливом або за допомогою насосів надходить через автоматичні дозатори в бочки.
Біля роздаточного приміщення розміщується склад для зберігання олії в бочках. Укладання і виймання бочок зі штабелів відбувається електротельфером зі спеціальним затискачем. Для переміщення бочок використовують автонавантажувачі, електрокари, бочко-підйомники і ручні візки.