4.2. Визначення числа й розмірів резервуарів чистої води.

Число резервуарів має бути, по можливості, найменшим, але не менш двох. По додатку 10 підбираємо кількість і розміри підходящих за обсягом типових резервуарів для води. Вибираємо один круглий резервуар з монолітного залізобетону місткістю в 400 м³ (Діаметр резервуара 13 м, висота 3,7 м) і один круглий резервуар з монолітного залізобетону місткістю 600 м³ (Діаметр резервуару 13 м³ і висота 5 м³ ). Резервуари роблять напівзаглибленими із захисним насипом зверху. Відповідно до розрахункової схеми резервуару (рис.2) визначимо максимально можливу глибину води в ньому й проведемо висотну прив'язку.

Рис.2. Розрахункова схема резервуара чистої води.

Розглянемо спочатку один резервуар на 400 м³:

Максимальна глибина води в резервуарі:

h = 4W^рчв / nD² = 4  370/1  3,14  13² = 2,8 м.

Оцінка поверхні землі в місці розташування резервуарів, відповідно до плану населеного пункту (мал.1), становить 32м. Оцінка дна резервуара буде дорівнювати:

_{дна РЧВ} = _{пов. землі} – H/2 = 32 – 3,7/2 = 30,15 м.

Оцінка максимального рівня води:

_{води макс} = _{дна РЧВ} + h = 30,15 + 2,8 = 32,95 м.

Розглянемо резервуар місткістю в 600 м³:

h = 4W^рчв / nD² = 4 497,0502/ 3,14 13²=3,75м.

Оцінка поверхні землі в місці розташування резервуарів, відповідно до плану населеного пункту (мал.4), становить 32 м. Оцінка дна резервуара буде дорівнювати:

_{дна РЧВ} = _{пов. землі} – H/2 = 32 –5/2=29,5 м.

Оцінка максимального рівня води:

_{води макс} = _{дна РЧВ} + h = 29,5 +3,75=33,25м.

4.3. Визначення об’єму бака водонапірної башти.

Об’єм баку водонапірної башти (ВБ) визначаємо, як суму регулюючого обсягу й запасного об’єму води на пожежогасіння.

Регулюючий обсяг визначимо, зіставляючи приплив води у ВБ (подача НС II) і відбір води із ВБ (споживання води населеним пунктом).

Розрахунок проводимо табличним способом (табл.4). Заносимо в графу 2 в інтегральному виді споживання води населеним пунктом (переписуємо стовпець 27, табл.2). Подача НС II у нас уже є в графі 4. Різниця між ними дає нам поточне значення обсягу води, що повинен бути в баку водонапірної башти. Шуканий регулюючий обсяг одержимо, як суму максимального позитивного і максимального негативного (по абсолютній величині) значень поточного обсягу води в баку.

W^вб_рег. = 39,038+ 6,4233= 45,4613м³.

Обсяг води на пожежогасіння, що запасається в баку водонапірної башти, повинен забезпечувати десятихвилинне гасіння однієї зовнішньої й однієї внутрішньої пожежі при одночасній найбільшій витраті води на інші потреби населеного пункту:

W^вб_пож.= 0,6 ( q_пож + q^вн_пож + q_нп ), (11)

де - q_пож. – розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння, прийнята відповідно до додатку 11 (у нашім випадку q_пож. = 15 л/с); q^вн_пож. - розрахункова витрата води на внутрішнє пожежогасіння (відповідно до додатка 12, приймаємо q^вн_пож. = 2,5 л/с);

q_нп – максимальна витрата населеного пункту, дорівнює 36,2431/с (див.табл.3).

W^вб_пож.= 0,6 ( 15 + 2,5 + 36,2431) = 32,25м³.

W^вб = W^вб_рег. + W^вб_пож. = 45,4613+ 32,25 = 77,7м³.

4.4. Визначення розмірів бака водонапірної башти.

Резервуар або бак водонапірної башти звичайно роблять циліндричним. Максимальну висоту води в баку визначають по залежності:

h = 4W^рчв / D².

Відношення найбільшої висоти води в баку до діаметра бака лежить у межах від 0,8 до 1,2. У першому наближенні приймемо це співвідношення рівним 1. Тоді h =D і формула прийме вид:

D = 4W^вб / D²;

D³ = 4W^вб /  = 4  77,7/3,14 = 98,99 м³;

D = 4,63 м.

Округлимо діаметр до півметра в найближчу сторону. D = 4,65 м.

h = 4W^рчв / D² = 4  77,7/3,14  4,65 ² = 4,58 м;

h / D = 4,58 /4,65 = 0 ,98.

Мал.4. Розрахункова схема бака водонапірної башти.