2.3. Технологічна схема створення пасовища для ... (вид тварин)

Операції (орієнтовні)	Агротехнічні вимоги (дози добрив, термін виконання, глибина обробітку, норми висіву, висота зрізу та ін.)
Удобрення
Оранка
Дискування
Коткування
Сівба
Коткування
Підкошування бур’янів
Скошування

Поточний догляд за пасовищем у перший рік спасування - це: підкошування забур'янених ділянок загону до випасання та скошування всього залишеного травостою після випасання; розрівнювання гною шлейфами; внесення мінеральних добрив тощо.

2.4. Розрахунок необхідної кількості добрив під основне та щорічне внесення у період використання пасовища для годівлі тварин і сінокосіння.

2.5. Підбір трав і їх сумішок для пасовищ (для заданого виду тварин), розрахунок необхідної кількості насіння кожної культури для сівби. Для кращого забезпечення зеленого корму перетравним протеїном доцільно висівати сумішки багаторічних трав: бобові та злакові. У Степу для овець створюють люцерно-злакові травостої, в яких переважають житняк ширококолосий, пирій сизий, стоколос безостий чи прямий.

2.6. Системи випасання на пасовищі. Охарактеризувати безсистемне, прив’язне, загінне випасання, відзначити їх переваги і недоліки.

2.7. Системи використання пасовищ. Охарактеризувати табірно-пасовищну та відгінно-пасовищну системи утримання сільськогосподарських тварин на пасовищі, зазначити переваги і недоліки. Навести способи прискореного залуження (скошування на сіно після обсіменіння, випасання після обсіменіння, підсівання лучно-пасовищних трав.

2.8. Ємкість (нагрузка) пасовища (Є). Зазвичай, визначають за формулою:

Є=У : (Н·В).

У цьому разі Є = 13000 кг/га : (50 кг·180 днів) = 1,44 голови на 1 га, або норма пасовища на 1 голову тварин у наших посушливих умовах становить 0,69 га. До цієї площі ще треба додати 30% площі страхового фонду (0,20 га). Отже, на одну голову потрібно 0,89 га, а на 200 голів тварин необхідна площа пасовища 178 га. Це найпростіший спосіб визначення площі пасовища.

Часто спостерігається або деякий надлишок, або нестача корму для скота за періодами росту і розвитку рослин в агроценозі. Отже, треба організувати правильне використання надлишку трави або підкормку тварин за його нестачі.

2.9. Організація території та обладнання культурних пасовищ, забезпечення тварин питною водою. Після відведення площі під пасовища складається план розміщення гуртових ділянок, скотопрогонів, проїзних доріг, а за необхідності – і літнього табору, допоміжних приміщень та споруд. Скотопрогони й дороги розміщують на рівних і підвищених місцях з урахуванням осушувальної чи зрошувальної системи. Ширина скотопрогонів 8-10 м, а для великих гуртів 10-12 м.

На кожний гурт худоби зі 100 чи 200 корів виділяються окремі пасовищні ділянки, які розділяють на загони. Загінне випасання худоби тут здійснюють за допомогою переносної електроогорожі, якою щодня вигороджують нову площу для випасання. Наводять схему розміщення.

Розраховують необхідну кількість води на добу для заданого поголів’я тварин.

Після виконання необхідних розрахунків спроектовану пасовищезміну зображують схематично. При цьому масштаб повинен бути не дрібніший, ніж 1:100000. Краще, щоб загони пасовищезміни мали прямокутну форму. На схемі пасовищезміни вказують арабськими цифрами черговість випасання загону. Літерою С позначають загони, в яких планується проведення сінокосіння. Літерами ЗЖ позначають загони, що відводяться для прискореного залуження, а літерою Р – резервні загони. Одну з можливих схем пасовищезміни, що організовується на культурному пасовищі в зоні південного Степу, показано в таблиці 2.4.