4. Тематика індивідуальної роботи

Індивідуальна робота як різновид позааудитрної навчальної роботи направлена на формування вміння пошуку нових знань за участі викладача. Передбачає вивчення монографічної, періодичної літератури. Реалізується через систему рефератів, ессе, проблемних завдань які курсант (студент) готує самостійно за обраною темою.

Модуль 1. Основи державознавства

1. Теорії походження держави. Розмаїття факторів, що впливає на виникнення, формування та розвиток теорій про походження держави і права. Концепції первісного і похідного виникнення держави. Теорії первісного походження держави і права. Теорії сутності держави і права. Теорії про шляхи розвитку держави і права. Класичні (основні) теорії походження держави: міфологічна та релігійна (теологічна), патріархальна (патерналістська), органічна, договірна, психологічна, класова, концепція насильства, іригаційна, расова, класова, інцестна, психологічна, демографічна, географічна тощо.

2. Організація влади у первісному суспільстві. Соціальна організація первісного суспільства: праобщина, родова община, протоселянська община. Періоди збиральної економіки та виробничої економіки. Потестарна влада і структура владних відносин. Особливості передачі влади. Влада і вожді в період розкладу первісних відносин. Установлення різних форм особистої залежності і рабства. Соціальна диференціація, класи як фактори зміни структури владних відносин.

3. Зародження публічної влади. Ознаки публічної (суспільної) влади первісного суспільства. Роль чоловічих військових союзів у здійсненні владних функцій первісного суспільства. «Військова демократія». Криза первісних відносин і перехід до протодержави. Союзи племен. Виникнення стародавніх «царств». Основні риси публічної влади. Апарат влади і формування «чиновників». Територіальна організація. Податки. Перехід до держави функцій правового регулювання. Поява закону як нормативного акту.

4. Закономірності та випадковості у походженні держави і права. Право як відображення соціальної диференціації суспільства. Звичаї і правові звичаї (звичаєве право). Правові (судові) прецеденти. Державні нормативно-правові акти

5. Типологія держави: підстави, підходи, сучасний погляд на проблему. Формаційний (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) та цивілізаційний підходи (А.Дж. Тойнбі, Шпенглер) до типу держави та їх оцінка. Учення та класифікація цивілізацій. Взаємозв’язок формаційного і цивілізаційного підходів до типології держави. Поняття та підходи до проблеми типології держави. Характеристика і сучасна оцінка типів держави. Зміна типів держави. Перехідні типи держави. Зворотні процеси при зміні типів держави. Типологія держав на основі світосистемної теорії (І. Валленстайн, Ю. Франк) і стадіальної концепції (Ю. Семенов).

6. Види державно-правових закономірностей: за змістом (генетичні), за типом зв’язку (структурні, функціональні); за дією закономірностей у соціальному просторі (внутрішні, зовнішні); за сферою дії закономірностей у державно-правовому просторі (загальні, окремі); за історико-етапними межами дії (всезагальні, формаційні (цивілізаційні); за способом здійснення та формою прояву (динамічні, статичні).

7. Державний суверенітет. Внутріполітичні та зовнішньополітичні аспекти суверенітету держави. Суверенітет (внутрішній і зовнішній, державний і демократичний) та його ознаки. Суверенні права. Співвідношення суверенітету та суверенних прав. Особливості суверенітету у федеративних державах. Співвідношення «державний суверенітет» і «народний суверенітет».