Підсумки

1. Аналітична економія ґрунтується на двох фундаментальних фактах : матеріальні потреби людей практично безмежні ; по-друге , економічні ресурси обмежені .

2. По мірі розвиту людського суспільства структура потреб постійно змінюється : діє закон зростаючих потреб.

3. Для гармонійного розвитку суспільства важливо ,щоб економічні відносини забезпечували реалізацію економічних інтересів.

4. Цінність любого блага визначається його корисністю.

5. Споживання кожної наступної одиниці блага приносить споживачеві щораз то менше задоволення ( закон спадної граничної корисності ).

Основні поняття і терміни

економічні потреби виробничі потреби

фізіологічні потреби соціальні потреби

інтелектуальні потреби закон зростаючих потреб

економічний інтерес корисність блага

сукупна корисність гранична корисність

закон спадної граничної корисності

Дай відповіді на запитання

1. Поясніть природу появи потреб. Який існує механізм впливу на їх структуру?

2. В чому полягає об’єктивність дії закону зростання потреб?

3. Яким чином взаємодіють між собою потреби та інтереси?

4. Як співвідносяться інтереси окремих суб’єктів, колективів, держави в цілому?

5. Як взаємодіють між собою окремі фази суспільного виробництва?

6. Які галузі суспільного виробництва відносяться до матеріального ,а які до нематеріального виробництва?

7. Які особливості використання виробничих ресурсів на сучасному етапі?

Тема4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності.

Прочитавши цей параграф ти дізнаєшся:

- які основні проблеми повинні розв’язуватися в економіці кожної країни.

- в який спосіб ці проблеми розв'язуються в різних економічних системах.

- чому обирають певний спосіб виробництва благ.

Економіка не видає готових висновків, які одразу ж можна застосувати на практиці. Вона швидше є методом, ніж доктриною, складом розуму, способом мислення, що допомагає тому, хто його опанував робити правильні висновки.

Дж.М. Кейнс

План

1. Економічна система та її структурні елементи.

2. Типи економічних систем :

а) традиційна економіка;

б) ринкова економіка;

в) адміністративна економіка:

г) змішана економіка.

1. Економічна система – це спосіб організації національної економіки. На кінцеві показникм економічної системи впливають два аспекти :

а)методи розв’язання основних проблем організації економіки;

б)тип власності на виробничі ресурси і економічні блага.

Кожне суспільство по-своєму відповідає на основні питання організації економіки :що виробляти? як виробляти ? для кого виробляти ?

Що виробляти, тобто які блага та в якій кількості. Кожне суспільство повинно обирати між споживчими та інвестиційними благами. Це питання повязане з обмеженістю ресурсів.

Як виробляти? Йдеться, перед усім, про те , які фірми мають виготовляти життєві блага, які технології при цьому слід застосоувати, яка домінуюча форма власності у процесі виробництва, які із наявних ресурсів використовуються і в якому обсязі.

Для кого виробляти блага?Різні суспільства також вирішують , хто користатиме із виготовлених благ і на скільки. Тобто, як розподілятиметься багатство між різними індивідами та домогосподарствами.

Наявність багатих і бідних у будь-якій людській спільноті є цілком об’єктивним фактором, оскільки у різних людей різні здібності, потреби та можливості. Проте більшість суспільств намагається уникати майнового розшарування, тобто створює умови для існування середнього класу , зокрема і шляхом справедливого розподілу благ.

Власність на виробничі ресурси і економічні блага.

Власність є важливим компонентом організації економічної системи. Від того. яка буде відповідь на питання: кому належать кінцеві економічні блага та хто є реальним власником ресурсів у країні, залежить й визначення типу економічної системи.

Структурні елементи, що формують різноманітні економічні системи, неоднорідні за своїм змістом. Вони поєднують в собі основні та похідні, нові, що народжуються, та що відмирають, старі господарські елементи. Наприклад, в Україні та інших постсоціалістичних республіках директивне планування замінюється так званим індикативним (рекомендуючим) плануванням.

В нових ринкових умовах структурні елементи економічної системи характеризується більшим динамізмом, рухомістю, гнучкістю, а інколи і суперечливістю розвитку.

Основною ознакою, що об’єднує усі соціально-економічні системи є те, що жодна із систем не може існувати і розвиватися, не задовольняючи потреби нації і функціонуючих у цій системі суб’єктів.

Прийнято виділяти три основні типи економічних систем: система вільного або чистого ринку; система централізовано-планової економіки; система змішаної економіки.

2.а)Традиційна економічна система – це спосіб організації економічного життя, за якого всі ресурси знаходяться у власності племені ( общини) і які розподіляються відповідно до давно існуючих традицій.

У давні часи всі економічні проблеми розв’язувалися на підставі традицій. Продукти та послуги, що вироблялися, як правило ,не змінювалися десятки й сотні років.Сини й батьки виробляли те саме , що їхні батьки та діди.

У традиційній економіці питання « що виробляти « не викликає сумнівів. Традиційні технології змінюються вельми повільно.

б)Ринкова система, або система вільного підприємництва - це система господарювання , підґрунтя якої складають приватна власність, ринкове ціноутворення та конкуренця. Визначення ідеальної ринкової економіки було дано відомим американським економістом М.Фрідменом, який стверджував, що ідеальна ринкова економіка – це система, в якій незалежні економічні суб’єкти керуються власними інтересами і для досягнення своїх приватних цілей вступають у відносини добровільно та взаємовигідного обміну одного з другим.

Отже, система вільного ринку – це така економічна система в якій рівень державного регулювання економічних процесів є найменшим, а сили вільної конкуренції, ринкового саморегулювання досягають максимального поширення.

Історичні межі цієї системи визначаються приблизно з другої половини ХVІІІ ст., до кінця ХІХ – початку ХХ ст.

До особливостей системи вільного ринку можна віднести:

а) приватну власність на капітал, землю, засоби виробництва, природні багатства;

б) ринковий механізм регулювання макроекономічних процесів, заснований на системі вільної конкуренції (існує велика кількість незалежних продавців і покупців товарів й послуг, ціни на які формуються стихійно під впливом попиту і пропозиції);

в) вільне підприємництво :особиста свобода усіх учасників економічної діяльності.

У системі вільного ринку усі взаємопов’язані суб’єкти діють у відповідності зі своїми особистими економічними інтересами.

Державне втручання в системі вільного ринку обмежується двома складовими:

а) захистом приватної власності;

б) формуванням правового середовища шляхом прийняття державою відповідних урядових указів і постанов.

в) адміністративна ( централізовано-планова ) економіка функціонувала раніше в СРСР, країнах Східної Європи, в деяких азіатських країнах. Характерними рисами централізовано-планової економіки є:

а) суспільна (а в реальності державна) власність на засоби виробництва і економічні ресурси;

б) жорстка централізація в розподілі ресурсів і результатах виробничої діяльності;

в) суттєве обмеження або навіть недопущення приватного підприємництва;

г) директивне планування, затратне ціноутворення, цільові капіталовкладення.

Реалізація економічних процесів здійснювалась на основі монополії державної власності на засоби виробництва і абсолютизації державної влади. Централізований розподіл матеріальних благ, трудових і фінансових ресурсів проводився без участі безпосередніх виробників і споживачів на основі централізованого планування. Значна частина ресурсів під впливом пануючих ідеологічних і політичних установок направлялась на розвиток військово-промислового комплексу (ВПК).

Нежиттєздатність цієї системи зробили неможливим подальші соціально-економічні перетворення у всіх колишніх соціалістичних республіках.

г) за змішаної економіки головними цілями є створення умов ефективного виробництва та зайнятості населення, формування високого стандарту життя. Економічна свобода, економічна ефективність,рівні підприємницькі можливості, безпека та економічне зростання - головні пріоритети змішаної економіки.

Економічна свобода полягає у можливості споживачів вирішувати , як саме витрачати й заощаджувати свої доходи , у свободі працівників змінювати місце роботи й утворювати трудові спілки, у можливості організовувати свою справу і реалізовувати підприємницькі здібності.

Економічна ефективність визначається мірою доцільності розподілу виробничих ресурсів та їх продуктивного використання з огляду на отримані результати.

Рівні підприємницькі можливості передбачають створення передумов економічної справедливості , коли економічні блага розподіляються не на основі

«зрівнялівки» ,а відповідно до господарської активності людей та їх професіоналізму.

Економічна безпека - це захист від деяких негативних впливів ринкового механізму, зокрема від безробіття , інфляції чи бідності.

Економічне зростання полягає у збільшенні виробництва товарів та послуг , розвиткові технологічної та організаційної бази виробництва. Завдання збільшення обсягів виробництва на три- чотири відсотки вважають цілком достатнім.