1.2.1. Використання моделювання у наукових дослідженнях

Одним із основних завдань економетрії є побудова, дослідження та засто­сування математичних моделей, які дають можливість проводити відтворювані модельні експерименти для кількісного та якісного (квантифікованого) аналі­зу і прогнозування результатів функціонування економічних систем з метою вдосконалення управління ними. Із цього випливає, що головним методом проведення економетричного дослідження є моделювання.

На сучасному етапі розвитку науки моделювання є одним із найважливі­ших шляхів пізнання дійсності.

Моделювання — спосіб дослідження об'єкта на його моделі.

Процес наукового дослідження за допомогою моделювання містить три елементи:

• суб'єкт дослідження — людина або група людей, які проводять науко­ве дослідження;

• об'єкт дослідження — об'єкт, процес, явище реального світу;

• модель — опосередковує співвідношення суб'єкта та об'єкта.

Модель — умовний образ об'єкта дослідження. Суб'єкт дослідження кон­струює модель так, щоби відобразити ті характеристики об'єкта, які суттєві з точки зору цілі дослідження. Питання про адекватність моделі об'єкта дослі­дження доцільно ставити лише відносно певної цілі. Під час кожного науко­вого дослідження насамперед формулюють ціль дослідження.

Головна особливість моделювання полягає в тому, що це метод опосеред­кованого пізнання дійсності. Необхідність використання моделювання визна­чають на підставі того, що багато об'єктів реального світу безпосередньо до­слідити або взагалі неможливо, або це дослідження вимагає багато витрат. Окрім того, під час безпосереднього дослідження об'єкт можна зруйнувати або він утратить свої характеристики. Під час економічних досліджень треба уникати експериментів над реальним об'єктом.

Суть процесу моделювання можна виразити такою чотирьохетапною схе­мою:

1. етап. Побудова моделі\ Конструюють або знаходять у реальному світі інший об'єкт — модель об'єкта дослідження. Цей етап{ передбачає наявність деяких знань про об'єкт дослідження.

2. етап. Вивчення моделі. На цьому етапі модель є самостійним об'єктом дослідження. Проведення модельних експериментів, під час яких свідомо змі­нюють умови функціонування системі^ систематизують дані про її поведін­ку (програвання сценаріїв), — одна із форм такого дослідження.

3. етап. Перенесення знань із моделі на об'єкт дослідження. Під час такого перенесення переходять із мови моделі на мову оригіналу, тобто знан­ня про модель потрібно скоректовувати, враховуючи ті властивості об'єкта дослідження, які не були відображені або були змінені при побудові моделі. Якщо результат є наслідком подібності моделі та оригіналу, то його можна переносити; якщо результат є наслідком відмінності моделі від оригіналу, то переносити його не можна.

4. етап. Практичне перевіряння і використання знань. Знання про об'єкт дослідження можна використовувати, щоби сформулювати узагальнюючу тео­рію об'єкта, управління ним, його модифікацію тощо.

Отже, ми знову повертаємося до проблематики об'єкта дослідження і зно­ву можемо використати моделювання.

Моделювання — циклічний процес] тобто за першим чотирьохетапним циклом може відбуватися другий, третій тощо. |іри цьому модель поступово удосконалюють, а знання про об'єкт дослідження розширюють, поглиблюють. Таким чином, у методології моделювання закладена можливість самовдоско­налення.