Засади виборчого права й види виборчих систем. Виборча система України

Згідно з Конституцією України вибори – це форма прямого народовладдя, волевиявлення народу шляхом таємного голосування з метою обрання Президента України, формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Засади виборчого права:

• вибори є вільними – недопустимість будь-якого тиску на виборців з метою примусити їх голосувати всупереч своїм переконанням, або на догоду іншим особам чи структурам;

• всезагальність виборів – право обирати (активне виборче право) мають усі громадяни України, які на день голосування досягли 18 років, крім осіб, яких суд визнав недієздатними;

• право бути обраним (пасивне виборче право) має свої особливості залежно від виду виборів. Заборонені будь-які обмеження виборчих прав громадян України залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних переконань, роду і характеру занять;

• рівність виборчих прав – усі громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах, кожний виборець має лише один голос. Виборчі округи утворюють з приблизно однаковою кількістю виборців;

• пряме виборче право – кандидатів обирають безпосередньо виборці, без будь-яких посередників та проміжних ланок;

• таємність голосування – будь-який контроль за волевиявленням виборців не допускається. Це забезпечується особистим голосуванням виборця в ізольованих кабінах або кімнатах, обладнаних для таємного голосування. При заповненні бюлетеня заборонена присутність будь-кого, крім того, хто голосує.

Виборча система – це порядок формування представницьких органів (верховних, місцевих, регіональних) державної влади, обрання Президента України та здійснення виборцями своїх прав.

Види виборчих систем до представницьких органів:

• мажоритарна (система більшості) – враховують лише голоси, подані за кандидата (або за список кандидатів партії), який отримав абсолютну, відносну або кваліфіковану більшість голосів у виборчому окрузі ;

• пропорційна, побудована на принципі дотримання пропорцій між кількістю депутатських місць, які надають окремим політичним партіям, та кількістю голосів, що їх зібрала кожна з партій на виборах (напр., Іспанія, Ізраїль, ФРН);

• змішана, поєднує у собі елементи мажоритарної і пропорційної системи (одну половину депутатів обирають за мажоритарною системою, а іншу – за пропорційною).

Вибори до Верховної Ради України 2006 р. були проведені за пропорційною виборчою системою.

Система органів державної влади за Конституцією України

В Україні державна влада здійснюється за принципом розподілу її на три “гілки” влади: законодавчу, виконавчу та судову (Конституція України, ст. 6).

Розподіл влади можливий лише за умови фактичного забезпечення єдності і взаємозалежності цих основних її “гілок”. Головним у системі розподілу влад є створення механізмів від узурпації влади однією якоюсь її “гілкою”, що є своєрідним застереженням від авторитаризму і тоталітаризму. Конституція України в статті 6 закріплює важливе положення про те, що органи, які уособлюють ту чи іншу “гілку” влади, здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Параметри цих повноважень вписані у відповідних розділах Основного Закону України.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України (КУ ст. 75). Розділ ІV КУ визначає правовий статус Верховної Ради України (далі ВР). ВР складається з 450 народних депутатів, обраних на 5 років на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. Чергові вибори до ВР відбуваються в останню неділю березня п’ятого року повноважень ВР. Позачергові вибори до ВР призначаються Президентом України і проводяться в період 60 днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень ВРУ.

Депутати працюють у ВР на постійній основі. ВР збирається на першу сесію не пізніше, ніж на 30-й день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання ВР відкриває найстаріший за віком народний депутат України. Перед вступом на посаду народні депутати України складають перед ВР присягу.

ВР працює сесійно у формі пленарних засідань ВР і засідань її Президії, постійних комісій та тимчасових спеціальних комісій ВР, що проводяться у період між пленарними засіданнями.

Сесії ВР бувають черговими та позачерговими. Чергові сесії ВР розпочинають роботу першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Позачергові сесії скликаються Головою ВР на вимогу не менш як 1/3 конституційного складу ВР або на вимогу Президента України.

На першому засіданні ВР на партійній і на позапартійній основі формуються депутатські групи (фракції), які реєструється у Секретаріаті ВР, утворюється погоджувальна рада депутатських груп (фракцій). Для координації роботи парламенту і Президента встановлюється посада Представника Президента у Верховній Раді.

Після визнання ВР повноважень народних депутатів з їх числа:

• обирається Голова ВР та його заступники;

• затверджується перелік і створюються постійні комітети;

• обираються голови постійних комітетів;

• утворюється Президія ВР (очолює Голова ВР);

• утворюється Секретаріат ВР (як робочий орган ВР);

• в разі необхідності – тимчасові спеціальні комісії.

Засідання ВР проводяться відкрито. У цілому ВР у своїй діяльності керується регламентом ВР. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу ВР. Рішення ВР приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування, яке здійснюється народним депутатом особисто.

Голова ВР:

1) веде засідання Верховної Ради;

2) організовує підготовку питань до розгляду на її засіданнях;

3) підписує акти, прийняті ВР;

4) представляє Верховну Раду у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

5) організує роботу апарату ВР.

Комітети ВР:

1) здійснюють законопроектну роботи;

2) проводять збір, вивчення, дослідження інформації з питань, що належать до компетенції комітетів; організовують слухання цих питань, в тому числі на засіданнях ВР;

3) здійснюють контроль за дотриманням та реалізацією Конституції та законів України, інших нормативних актів ВР;

4) здійснюють попередній розгляд та підготовку висновків і пропозицій щодо ратифікації та денонсації міжнародних договорів і угод;

5) проводять попереднє обговорення та дають висновки щодо кандидатур посадових осіб, які відповідно до Конституції та законів України обираються, призначаються або затверджуються ВР.

Верховна Рада України приймає: закони; постанови; інші акти (заяви, декларації) більшістю від її конституційного складу (за винятком конституційних законів, де необхідно 2/3 голосів депутатів). Закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачене самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Право законодавчої ініціативи у ВР належить Президентові України, народним депутатам України і Кабінету Міністрів України.