Лекція 2. Суб'єкти ринку фінансових послуг

1. Учасники ринку фінансових послуг, їх види та функції.

2. Умови створення та діяльності фінансових установ.

3. Система взаємодії суб'єктів ринку фінансових послуг у процесах акумуляції та переміщення капіталу.

4. Наміри учасників ринку фінансових послуг.

5. Умови та зміст договору про надання фінансової послуги.

Ключові слова та терміни: учасники ринку фінансових послуг, домашні господарства, емітенти, інвестори, інституційні інвестори, інститути інфраструктури ринку, фінансові установи, державна реєстрація, ліцензування, заощаджувані, поточні заощадження, заощадження на купівлю товарів тривалого використання, заощадження на непередбачений випадок та старість, інвестиційні заощадження) ринкова процентна ставка, прямий дохід оферента фінансової послуги, опосередкований дохід оферента фінансової послуги, договір про надання фінансової послуги.

1. Учасники ринку фінансових послуг, їх види та функції

Учасники (суб'єкти) ринку фінансових послуг – це фінансові установи та суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи), які відповідно до законодавства мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.

Класифікація учасників ринку може бути здійснена за такими ознаками.

1) Залежно від ролі на ринку фінансових послуг виділяють оферентів та споживачів фінансових послуг.

Оферентами фінансових послуг є особи, що займаються наданням фінансових послуг на професійній основі. Ними є фінансові установи, а також юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти господарювання, яким надано право забезпечувати реалізацію окремих фінансових послуг.

Споживачі фінансових послуг це фізичні, юридичні особи та державні органи, які звертаються до послуг фінансових посередників з метою реалізації своїх намірів на ринку. У ролі споживачів фінансових послуг можуть бути фінансові установи, якщо на їх користь реалізацію фінансових операцій забезпечують інші професійні учасники ринку.

2) За формою в складі учасників ринку фінансових послуг представлені:

– домашні господарства;

– суб'єкти господарювання (підприємства всіх форм власності, господарські товариства та фізичні особи-підприємці);

– держава в особі загальнодержавних та місцевих органів влади та управління.

Домашні господарства – це господарства окремих громадян та їх сімей. На розвинутому ринку фінансових послуг домашні господарства є важливим постачальником інвестиційних ресурсів та вагомим споживачем різноманітних фінансових послуг.

Суб'єкти господарювання завдяки одержанню фінансових послуг реалізують свої потреби щодо проведення розрахункових операцій, залучення додаткових фінансових ресурсів, забезпечення гарантування господарських операцій, здійснення інвестування та страхування.

Держава на ринку фінансових послуг забезпечує функції регулювання, що полягають у розробці стандартів діяльності суб'єктів ринку, визначенні правил проведення фінансових операцій, забезпеченні нагляду та контролю за діяльністю професійних учасників ринку. Поряд з реалізацією функцій регулювання державні органи є споживачами кредитних, розрахункових послуг, послуг з розміщення на ринку державних боргових зобов'язань тощо.

3) За функціями учасників ринку можна поділити на:

– емітентів;

– індивідуальних інвесторів;

– інституційних інвесторів;

– фінансових посередників;

– інститути інфраструктури ринку.

Емітенти – держава, підприємства, установи, організації, що випускають в обіг грошові знаки, цінні папери, платіжно-розрахункові документи. За допомогою емісії платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів) учасники ринку за посередництва банківських установ забезпечують грошові розрахунки. Випуск цінних паперів створює суб'єктам господарювання можливість залучити в господарський оборот додаткові фінансові ресурси, а державним органам одержати додаткові кошти для фінансування видатків держави та реалізації державних програм. Професійні учасники ринку надають емітентам послуги з розміщення цінних паперів на ринку і, як наслідок, забезпечують одержання останніми додаткових фінансових ресурсів.

Інвесторами є суб'єкти інвестиційної діяльності, які здійснюють вкладення власних, позичених або залучених цінностей в об'єкти інвестування з метою одержання прибутку. На ринку фінансових послуг індивідуальні інвестори за посередництва фінансових установ здійснюють вкладення капіталу у фінансові активи, зокрема, у цінні папери, валютні цінності, на депозитні рахунки, у банківські метали. Здійснення таких вкладень за правилами ринку неможливе без участі фінансових посередників.

Інституційні інвестори об'єднують капітал індивідуальних інвесторів з метою здійснення спільного фінансового інвестування. Представниками інституційних інвесторів на ринку фінансових послуг є банки, інвестиційні та недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, кредитні спілки, які реалізують свою професійну діяльність через спільне вкладення залучених коштів у обрані фінансові активи.

Інституційні інвестори, як професійні учасники ринку, самостійно забезпечують вкладення нагромаджених коштів у фінансові активи або доручають таке вкладення іншій фінансовій установі (банку, компанії з управління активами). На ринку фінансових послуг інституційні інвестори можуть виступати в ролі як оферентів, так і споживачів фінансових послуг.

Фінансовими посередниками є фінансові установи, які через реалізацію різноманітних фінансових операцій забезпечують акумулювання наявного капіталу у суспільстві та його перерозподіл. Фінансові посередники реалізують себе як оференти фінансових послуг.

Інститути інфраструктури ринку фінансових послуг – система інститутів, що забезпечують обіг фінансових активів та обслуговують процеси надання фінансових послуг. Такими інститутами є: фондові біржі, позабіржові торговельні системи, депозитарні та розрахунково-клірингові установи, інформаційно-аналітичні системи. У формі торговельно-інформаційних систем в Україні функціонують міжбанківський валютний, міжбанківський кредитний ринки, позабіржовий ринок цінних паперів. Участь фінансових установ у діяльності інститутів інфраструктури ринку є необхідною умовою виконання доручень клієнтів на купівлю-продаж цінних паперів, валютних цінностей, банківських металів, що є об'єктами торгівлі на таких ринках.

4) Залежно від видів та особливостей надання фінансових послуг у складі оферентів таких послуг виділяють кредиторів, страховиків, управителів майном та цінними паперами, гарантів, торговців фінансовими активами, зберігачів цінних паперів тощо.

За цією ж ознакою в складі споживачів фінансових послуг можна виділити позичальників, вкладників капіталу, страхувальників, довірителів майна та цінних паперів, покупців та продавців фінансових активів.

5) Залежно від виду фінансової установи в складі оферентів фінансових послуг виділяють банки, кредитні спілки, ломбарди, довірчі товариства, лізингові, факторингові компанії, брокерські контори, торговців цінними паперами, компанії з управління активами, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, страхові та фінансові компанії тощо.

6) Залежно від приналежності до певної країни учасників ринку поділяють на внутрішніх і зовнішніх.

Внутрішніми учасниками є фізичні особи – резиденти, юридичні особи, що зареєстровані відповідно до національного законодавства, а також загальнодержавні та місцеві органи влади та управління.

Зовнішніми учасниками на ринку фінансових послуг є фізичні особи-іноземці, юридичні особи, що зареєстровані відповідно до законодавства іншої держави, а також іноземні держави. Зовнішніми учасниками ринку фінансових послуг України можуть бути як оференти (окремі види), так; і споживачі фінансових послуг з врахуванням обмежень, визначених національним законодавством.