До обов'язків громадян України належать:

• захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України;

• повага до державних символів України;

• обов'язок не завдавати шкоди природі, культурній спадщині;

• обов'язок відшкодовувати завдані їм збитки;

• обов'язок платити податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

• обов'язок неухильно дотримуватися Конституції та законів України;

• обов'язок не зазіхати на права і свободи, честь та гідність інших людей (ст. 65-68 Конституції України).

Закріплені й гарантовані у Конституції права, свободи та обов’язки громадян – реальний шлях побудови правової держави, розвитку особистості і забезпечення справді правового характеру взаємовідносин громадянина і держави, громадян та інших осіб між собою.

Поняття та форми здійснення народного суверенітету. Безпосередня й представницька демократія

Народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні має безумовне й пріоритетне право на здійснення її безпосередньо та через органи державної влади і місцевого самоврядування. Повновладдя народу України здійснюється на основі Конституції України і реалізується через інститути безпосередньої (прямої) демократії та інститути представницької (виборної) демократії.

Інститути безпосередньої демократії забезпечують пряме волевиявлення або безпосереднє здійснення волі громадян у питаннях державного і суспільного життя. Іншими словами, безпосередня демократія – це особиста участь громадян або участь у складі об'єднання громадян в управлінні справами суспільства і держави. Стаття 69 Конституції України фіксує деякі інститути прямої демократії, зазначаючи, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Референдум – це спосіб прийняття громадянами України шляхом безпосереднього голосування законів України або інших рішень із важливих питань загальнодержавного та місцевого значення. Референдум є особливим інститутом демократії, одним із засобів демократичного управління державними справами.

Вибори як форма народного волевиявлення ‑ один із способів формування народом органів державної влади та місцевого самоврядування або інших інститутів (Конституція України, ст. 71).

Формами безпосередньої демократії також виступають загальні зібрання громадян, народні законодавчі ініціативи тощо.

Інститути представницької демократії – засіб забезпечення реалізації волі громадян через обраних ними представників – депутатів чи інших виборних осіб. Іншими словами, представницька демократія – це участь громадян в управлінні державою і суспільством не безпосередньо, а через (за допомогою) представників, яких вони обрали в органи держави. Обрані народом особи є повноважними представниками населення, від імені та за дорученням якого вони приймають рішення, обов’язкові для виконання на всій території держави. У нашій Україні представницьким органом, уповноваженим приймати загальнообов’язкові в межах усієї держави рішення (закони), є Верховна Рада України. Громадяни держави можуть створювати й одноособові органи, уповноважені виступати від імені держави, наприклад Президент України. Населення певної адміністративно-територіальної одиниці шляхом виборів формує також органи місцевого самоврядування (місцеві ради), які приймають рішення, що є обов’язковими у межах відповідної частини території країни і стосуються питань, котрі належать до компетенції такого органу.