Поняття про самоврядування. Органи місцевого самоврядування в Україні

Сучасну демократичну, соціальну, правову державу неможливо уявити без повноцінної системи місцевого самоврядування. Адже якою б не була державна влада в центрі, вона ніколи не стане ефективною, якщо не буде оптимально організованою на місцях.

Самоврядування – це територіальна самоорганізація громадян для самостійного вирішення безпосередньо або через обрані ними державні або суспільні органи всіх питань місцевого життя на основі законів та власної фінансової і економічної бази.

Конституція України визначає концептуальні основи місцевого самоврядування в Україні. Стаття 140 Конституції стверджує, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Територіальна основа місцевого самоврядування -- село (сільрада), селище, місто. Райони у містах з районним поділом є складовою частиною місцевого самоврядування міст. Первинні суб’єкти місцевого самоврядування є територіальні колективи громадян, які проживають у селах (сільрадах), селищах, містах. Територіальні колективи громадян здійснюють свої повноваження безпосередньо та через органи, які вони обрали. Відповідно до статті 5 Закону України від 21 травня 1997 р. "Про місцеве самоврядування в Україні", крім територіальних громад, система місцевого самоврядування включає:

• сільську, селищну, міську раду (представницькі органи місцевого самоврядування);

• сільського, селищного, міського голову;

• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради (виконавчі комітети);

• районні та обласні ради (представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст);

• органи самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні комітети жителів).

Матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування згідно з статтею 142 Конституції України становлять:

• рухоме і нерухоме майно;

• доходи місцевих бюджетів та інші кошти;

• земля і природні ресурси, що є у власності територіальних громад;

• об’єкти спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Формами безпосереднього здійснення місцевого самоврядування територіальними колективами є:

• референдуми;

• загальні збори (сходи) громадян населеного пункту;

• інші способи участі громадян в обговоренні та вирішенні питань, віднесених до компетенції місцевого самоврядування.

Основні повноваження органів місцевого самоврядування (ст. 144):

• управляють майном, що є в комунальній власності;

• затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання;

• затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць та контролюють їх виконання;

• встановлюють передбачені законом місцеві податки та збори;

• забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів;

• здійснюють інші повноваження, встановлені чинним законодавством.

Органи місцевого самоврядування приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Загальні засади формування органів місцевого самоврядування та обрання його головних посадових осіб визначає стаття 141 Конституції України. Депутатів, які входять до сільської, селищної, міської ради, обирають жителі відповідної територіальної одиниці на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Територіальні громади обирають також відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.

Сільські, селищні, міські ради можуть мати свої виконавчі органи, які безпосередньо організовують реалізацію рішень відповідної ради, утворюються нею, підзвітні і підконтрольні їй. Виконавчий орган ради очолює її голова.

До питань компетенції сільських, селищних, міських рад, які вирішують тільки на пленарних засіданнях рад, належать: затвердження регламенту ради; утворення виконавчого комітету ради; розгляд запитів депутатів; встановлення місцевих податків і зборів; прийняття рішення про проведення місцевого референдуму; прийняття рішень щодо випуску місцевих позик; ряд інших, передбачених статтею 25 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні".

Сільські, селищні та міські Ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Обласні та районні ради є органами, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст відповідного регіону. Вони не мають своїх виконавчих органів. Голову районної та голову обласної ради обирає відповідна рада він очолює виконавчий апарат ради, який головним чином має забезпечувати організацію роботи цих рад. Функції виконавчих органів рад здійснюють відповідні місцеві державні адміністрації (відбувається делегування окремих функцій місцевого самоврядування органам виконавчої влади).