Повноваження Конституційного Суду України:

-- вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Автономної Республіки Крим. Ці питання розглядаються: за зверненнями Президента України; не менш як 45 народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого ВРУ з прав людини; Верховної Ради АРК.

-- офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З вище вказаних питань Конституційний Суд ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

-- Конституційний Суд України за зверненням Президента або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість.

-- за зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визначаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Конституція України статтею 125 заклала юридичну базу становлення та розвитку системи судів в Україні і законодавства з питань організації та діяльності судів загальної юрисдикції.

Конституція не дає повного визначення судової системи і зазначає лише, що найвищим судовим органом системи судів загальної юрисдикції є Верховний Суд. Згідно з Основним Законом нашої держави система загальних судів будується за принципами територіальності та спеціалізації.

Територіальний принцип побудови судової системи означає, що юрисдикція окремих ланок судової системи поширюється на певні території, які можуть збігатися з адміністративно-територіальними одиницями, але можуть і не збігатися з ними.

Спеціалізація судів і суддів у розгляді справ певних категорій сприяє поглибленому знанню суддями окремих галузей законодавства та практики його застосування, підвищенню професіоналізму суддів і надійнішому захисту прав та свобод людини, прав і законних інтересів юридичних осіб. За чинним законодавством (Закон України від 7 лютого 2002 р. “Про судоустрій”) як спеціалізовані суди діють адміністративні й господарські місцеві суди, а у Верховному Суді діють спеціалізовані судові палати у цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах, військова судова колегія.

1. Основною ланкою системи загальних судів є місцеві: районні (міські) суди, військові суди гарнізонів, господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Місцеві суди – суди першої інстанції. (Суд першої інстанції – це суд, який розглядає будь-яку справу і вирішує її своїм вироком, рішенням чи постановою). Вони розглядають переважну більшість цивільних, кримінальних та адміністративних справ.

2. Необхідність запровадження апеляційного та касаційного порядку перевірки законності й обґрунтованості судових рішень обумовлює створення системи апеляційних та вищих спеціалізованих судів – судів другої інстанції. (Суд другої інстанції – суд, що розглядає справи за апеляційними скаргами чи касаційними поданнями і перевіряє правильність вирішення справи судом першої інстанції, що ще не вступило в законну силу).

Апеляційні суди створені в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та у Військово-Морських Силах на базі діючих Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних та інших прирівняних до них судів. Ці суди згідно з процесуальним законодавством повинні перевіряти законність і обґрунтованість рішень районних (міських) судів в апеляційному та касаційному порядку. Вони мають також розглядати як перша інстанція окремі категорії справ, віднесені законом до їхньої компетенції.

Вищі спеціалізовані суди є касаційною інстанцією щодо спеціалізованих судів нижчої ланки (місцевих та апеляційних судів).

3. Конституційною нормою закріплено, що найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд, у компетенції якого переглянути будь-яке рішення судів нижчих ланок. Верховний Суд діє у складі Пленуму Верховного Суду і спеціалізованих судових палат з окремих категорій справ.

Конституція України забороняє створення будь-ким надзвичайних і особливих судів. Практика створення позасудових органів не сумісна з принципом законності й призводить до порушення прав і свобод громадян, незаконних політичних репресій, що недопустиме в умовах демократичного суспільства.

Господарські суди – органи, створені за взаємною згодою сторін або компетентними органами для вирішення спорів (справ), що виникають між юридичними особами (незалежно від форм власності та організаційних форм) з майнових питань і пов’язаних з ними немайнових відносин. Господарські суди: Вищий господарський суд України; Господарський суд Автономної Республіки Крим; обласні господарські суди; господарські суди м. Києва та м. Севастополя. Можуть утворюватися й інші ланки господарських судів (міські, міжрайонні, районні господарські суди).