Гіперінфляція в Німеччині

Після поразки Німеччини у першій світовій війні країну чекала фінансова прірва. До цього певною мірою прилучилися й держави-переможниці (країни Антанти, особливо Франція), які прагнули за рахунок переможених якимось чином поправити свій фінансовий стан

27 квітня 1921 р. німецькому урядові годі вже Веймарської республіки було представлено шалений рахунок репараційних виплат союзникам - 132 млрд. золотих марок. Ця сума істотно перевищувала податкозборчі 14 можливості Німеччини, яка й без того малі величезний бюджетний дефіцит. За таких умов, щоб сплатити свої рахунки, німецькім уряд запустив друкарський верстат. Ян наслідок, у 1922 р. ціни в Німеччині зросли на 5 470 %, а у 1923 р. ціни зросли до космічних меж - у 1 300 000 000 000 разів, Фунт масла коштував 1,5 млн. марок, м'яса - 2 млн., одне яйце - 60 тис. марок М свідчить P. Вільямс "ціни росли так швидко, що офіціанти декілька разів змінювали їх в меню під час сніданку. Іноді відвідувачі ресторанів платили за скоштований обід вдвічі більше тої ціни, котра значилася І меню, коли вони тільки робили замовлення. Задушена репараціями союзники» Німеччина на початку 20-х років переживала голод і гіперінфляції" У липні 1923 року долар коштував 4 мільярди марок, платню німцям видавали двічі на день - в обід і ввечері. Після першої видачі платні робили годинну перерву, щоб люди витратили зароблене, до вечора ціни могли зрости чи не в півтора разу.

Сформовано на основі:

Гай-Нижник П. Перша світова війна

і її вплив на європейські державні фінанси

h ttp://www. geocities. com/molod_i_zhittya/ild 1.html

Підлуцький О. Конрад Аденауер: батько нової Німеччини

Дзеркало тижня, № 2 (581) 21-27 січня 2006

Зображення взято з Інтернет-сторінки

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/( . і Inflation- 1923.jpg/200px-lnflation- 1923.jpg

Українські гроші часів унр

Вже 19 грудня 1917 року був прийнятий тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким "кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів".

5 січня 1918 року з'явилась перша українська купюра у 100 карбованців. На всіх купюрах, що були випущені, стояла одна серія

ЛД" і один номер "185". Ця обставина, а також використання для друку звичайного, без водяних знаків, паперу, пояснює появу в обігу великої кількості фальшивих грошей.

24 вересня 1918 року новим українським урядом гетьмана Скоропадського описана купюра була вилучена з обігу. За однією і версій це пояснюється появою сатиричних імітацій, образливих дня гетьмана.

ЗО березня 1918 року Центральна Рада оголосила про випуск знаків державної скарбниці номіналом у 5, 10, 25, 50 карбованців зі строком дії до 1 березня 1994 року. Першими було випущено 25 карбованців, дещо пізніше з'явилась купюра у 50 карбованців, а 5 і а 10 карбованців не було випущено. Спочатку купюри виходили без позначення серії та номера. На пізніших випусках, у залежності від місця виготовлення, вказуваласясерія АК (Київ), або АО (Одеса).Після зайняття Одеси частинами денікінської армії весною 1919 року одеська друкарня продовжувала випуск купюр у 50 карбован­ців. Обурений уряд України оголосив надруковані денікінцями гроші (серія АО, номера 210 і вище) фальшивими. Слід згадати ще одну обставину випуску 50 карбованців. В 1920 році радянським урядом України було виготовлено декілька десятків мільйонів купюр для тимчасового використання Галревкомом (Західна Україна). Цей випуск сері 200 АО мав номери від 236 до 250.

Сформовано на основі: Матеріалів з Вікіпедії — вільної енциклопедії http://uk. wikipedia.org Ілюстрація: 100 карбованців. Державний кредитний білет Швець B.C. Каталог українських грошей від 1917 року. - Львів: ЗУІВЦНК. 2000