2.2. Загальні вимоги підготовки і виконання курсових робіт

• Вибір теми курсової роботи здійснюється студентом самостійно з переліку тематики курсових робіт за останньою цифрою номера залікової книжки. Робота, виконана не за своїм варіантом, не зараховується.

• Згідно з обраною темою роботи студенти самостійно підбирають нормативно-правові, монографічні та інші джерела. При цьому особливу увагу належить звернути на наукові праці в періодичних виданнях і електронному ресурсі.

• Спеціальні юридичні джерела і нормативний матеріал студент хоча підбирає самостійно, але на цьому етапі йому необхідно постійно консультуватися із працівниками наукової бібліотеки з метою отримання самих новітніх джерел та нормативно-правових актів. Використання застарілих норм, положень, а тим більше не діючих, не допустимо.

• Наукові джерела потрібно використовувати творчо, пряме їх переписування чи запозичення чужих думок без посилання на автора (джерело) категорично заборонено.

• У процесі вивчення правових джерел слід виконувати записи (конспекти), які допомагатимуть студенту узагальнити та систематизувати матеріал відповідно до плану роботи.

• Закінчується етап вивчення рекомендованого наукового матеріалу складанням попереднього плану курсової робити, який обов’язково необхідно погодити із викладачем. Після консультації з викладачем і уточнення плану студент приступає до написання курсової роботи.

• Робота, виконана недбало, з граматичними помилками, з виправленнями, без берегів і нумерації сторінок, без посилань на використані джерела, без списку літератури та з іншими суттєвими недоліками не зараховується.

• Текст курсової роботи друкується через 1,5 інтервали на аркуші паперу формату А4 з розміщенням тексту: від верхнього краю – 30 мм, від нижнього – 20 мм, зліва – 30 мм, від правого краю 10 мм.

• Загальний обсяг курсової роботи повинен бути 35-40 сторінок тексту, набраного на комп’ютері шрифтом 14, без урахування списку літератури та титульної сторінки. Шрифт друку має бути чітким, рядки чорного кольору середньої жирності, а щільність тексту – однаковою.

• Якщо студент не може виконати роботу на комп’ютері, він це може зробити власноручно, але з дотриманням зазначених вимог.

• Обов’язковим є оформлення завдання на курсову роботу, складання календарного плану виконання та погодження термінів із викладачем.

2.3. Структура і зміст курсової роботи

Структура курсової роботи передбачає: вступ, розділи, висновки, список використаних джерел, додатки.

а) Першою сторінкою курсової роботи є титульна, яка включається до загальної нумерації сторінок роботи.

Вимоги до оформлення титульної сторінки :

• зверху аркуша зазначають назву університету (СУЕМ), нижче – назву інституту (ІДУП), а під цією назвою – назву кафедри;

• посередині аркушу зазначають назву теми курсової роботи. Нижче від назви теми зазначають номер групи та залікової книжки, прізвище та ініціали виконавця;

• знизу, посередині аркуша – «Черкаси 20__(рік)». На титульному аркуші номер сторінки не ставиться, а на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Приклад оформлення титульного аркуша

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту

Інститут державного управління і права

Кафедра правознавства

Курсова робота

з теорії держави і права

Тема: __________________________________

___________(найменування)_____________

Студент___________ курсу

Групи №________________

Залікова книжка №________

________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Черкаси – 20__

б) Після титульної сторінки зазначають план курсової роботи.

Форма плану роботи може бути наступною:

ВСТУП

Розділ 1. Назва

Розділ 2. Назва

Розділ 3. Назва

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

План роботи, перелік умовних позначень (якщо вони є в роботі), вступ, висновки, список використаних джерел не нумеруються.

Номер розділу ставлять після слова «Розділ» арабськими цифрами (Розділ 1). Після слова «Розділ» крапку не ставлять.

Розділи повинні мати відповідні підрозділи, які нумеруються у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. (Наприклад, «1.2» означає другий підрозділ першого розділу). Розділи і підрозділи повинні мати назву (заголовок), перенесення слів у них не рекомендується, а в кінці – крапка не ставиться.

в) Вступ обґрунтовує актуальність обраної теми, ступінь її дослідження (вивчення), в ньому формулюється мета, сутність завдання та визначаються питання, які підлягають вирішенню.

Обов’язково вказується об’єкт дослідження як явище, процес, що породжує проблему чи певну ситуацію й обране для вивчення. В межах об’єкта дослідження визначається його предмет як закономірності виникнення, розвитку та функціонування саме тих питань, що вивчаються (досліджуються) в межах курсової роботи.

У вступі вказуються також методи дослідження та характеризуються джерела одержаної інформації.

Орієнтовний обсяг вступної частини роботи 3-5 сторінок.

г) Основна частина курсової роботи – це розкриття сутності проблеми, що досліджується. Зазначена частина може складатися із кількох (2-3) розділів, відповідних підрозділів, основна мета яких – дослідження теми роботи, виконання завдань, цілей, що поставлені автором у вступі.

Важливо, щоб студент, використовуючи наукові, нормативні джерела інформації, зробив належне їх оформлення. Посилання позначаються у вигляді порядкового номера цифрою [1, с. 25]. Загальний обсяг цієї частини роботи – орієнтовно 30-35 сторінок. Кожний розділ роботи повинен починатися з нової сторінки.

д) Висновок роботи – це узагальнення результатів дослідження, що безпосередньо підтверджені аналізом проблеми, виведені в основній її частині. Важливо, щоб висновки були результатом власного дослідження, бачення проблеми та шляхів її вирішення. Обсяг висновку до 5 сторінок.

е) Список використаних джерел є важливою складовою частиною курсової роботи, який відображає ступінь її дослідження, свідчить про володіння студентом в стані дослідження сама даної теми.

Розташування джерел інформації має бути в одному із наступних способів: у порядковому розташуванні посилань у тексті роботи, або в алфавітному чи хронологічному порядку. Автор сам в праві вибрати найбільш оптимальний для нього варіант оформлення літератури, але дотриматись при цьому всіх вимог.

є) Надається зразок розкриття конкретної теми: «Нормативно-правовий акт – основна форма права сучасної держави», орієнтовно зазначається план курсової роботи та їх зміст.

Тема: Нормативно-правові акти – основна форма права сучасних держав.

План:

1. Поняття та основні ознаки нормативно-правового акту.

2. Закон: поняття, ознаки та види.

3. Система підзаконних нормативних актів в Україні.

4. Особливості функціонування нормативно-правових актів.

Розгляд першого питання слід розпочати з визначення нормативного акта як особливого різновиду правових актів, основного джерела права в Україні. Далі варто розкрити риси нормативно-правового акта, що відрізняють його від інших форм права. Дати класифікацію нормативно-правових актів за юридичною силою, суб’єктами правотворчості, зовнішньою формою вираження, характером нормативних приписів, дією в часі, просторі, за колом осіб та іншими критеріями.

Висвітлення другого питання передбачає формулювання поняття закону – нормативно-правового акта вищої юридичної сили, знання його ознак, видів, розкриття принципу верховенства закону в системі нормативно-правових актів. Всебічного аналізу потребує Конституція – Основний Закон держави, а також її властивості, функції, форми конституційного контролю, стадії законодавчого процесу в Україні, порядок прийняття законів всеукраїнським референдумом. Теоретичні висновки доцільно проілюструвати матеріалами законодавчої практики Верховної Ради України.

Характеризуючи природу, функції та призначення в правовій системі підзаконних нормативно-правових актів, слід пам’ятати, що вони забезпечують конкретизацію правового регулювання суспільних відносин на основі законів і не повинні їм суперечити. Провідне місце серед підзаконних нормативно-правових актів відіграють укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України, рішення органів та посадових осіб місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, локальні нормативні акти. Приклади названих актів можна знайти в рекомендованих нормативних джерелах.

При розгляді четвертого питання важливо засвоїти, що дія нормативно-правових актів обмежена трьома параметрами: терміном дії – часом, упродовж якого нормативно-правовий акт має юридичну силу; простором, на який поширюється дія нормативно-правового акта; колом осіб, які підпадають під вплив нормативно-правового акта. Бажано назвати джерела офіційного опублікування нормативних актів, умови, за яких нормативно-правові акти набувають чинності, припиняють свою дію в часі, застосовується зворотна сила нормативно-правового акта. Дія нормативного акта в просторі потребує розкриття територіального принципу його дії, поняття території держави, умов застосування на території України законодавства іноземних держав і норм міжнародного права. Висвітлюючи дію нормативного акта за колом осіб, потрібно зазначити особливості поширення нормативних актів України на іноземних громадян, осіб без громадянства, осіб, які користуються правом дипломатичного імунітету.

Вивчивши правову категорію «правовий акт», важливо порівняти шляхом дослідження такі поняття:

а) правовий акт, нормативно-правовий договір;

б) правовий акт, підзаконний акт;

в) правовий акт, законодавчий акт.

Нормативно-правові акти та література

1. Конституція України від 28.06.1996 (із змінами, внесеними 08.12.04).

2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003.

4. Про Регламент Верховної Ради України : закон України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законом № 1952-VI від 09.03.10).

5. Про місцеве самоврядування в Україні : закон України від 21.05.1997 // Там же. – 1997. – № 24.

6. Про правовий статус іноземців : закон України від 04.02.1994 // Там же. – 1994. – № 23. – Ст. 162.

7. Про всеукраїнський та місцевий референдуми : закон України від 03.07.1991 // ВВР УРСР. – 1991. – № 33. – Ст. 443.

8. Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності : указ Президента України від 10.06.1997 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 24. – С. 11.

9. Загальна теорія держави і права / За ред. В. В. Копейчикова. – К., 1997.

10. Нагребельний В. П. Причини та шляхи подолання колізій у законодавстві України / В. П. Нагребельний, М. В. Оніщук // Адвокат. – 1997. – № 4. – Ст. 45-48.

11. Стретович В. Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування / В. Стретович // Право України. – 1998. – № 2. – С. 3-6.

12. Хавронюк Н. Порядок набрання чинності нормативно-правових актів України / Н. Хавронюк // Юрид. вісник. – 1998. – № 1. – С. 94-98.

13. Шемшученко Ю. Теоретичні засади концепції розвитку законодавства України / Ю. Шемшученко // Право України. – 1996. – № 8. – С. 3-6.