Контроль виконання лабораторної роботи

1. При яких патологічних станах кількість молочної кислоти збільшується в крові?

А. Цукровому діабеті С. Інфаркті міокарду

В. Анемії D. Гепатитах

Е. Епілепсії

2. З метою встановлення концентрації молочної кислоти в крові користуються методом, принцип якого полягає у:

А. Відновленні солей важких металів у лужному середовищі

В. Визначенні інтенсивності забарвлення сполуки, що утворилася за взаємодії глюкози з ортотолуїдином

С. Дії ферменту глюкозооксидази, яка окиснює глюкозу до глюконової кислоти киснем повітря

D. Відновленні двовалентних іонів міді в одновалентні

Е. Фотометруванні забарвленого комплексу, що утворився в процесі взаємодії з концентрованою сульфатною кислотою та гідрохіноном

3. Хворий знаходиться в стані шоку. Вміст молочної кислоти в крові 10 ммоль/л. Оцініть цей показник. До яких наслідків це може призвести?

4. У хворого виявлено підвищення активності ЛДГ₁, ЛДГ₂ і креатинкінази. В якому органі можливий розвиток патологічного процесу?

5. У спортсмена після змагань підвищився вміст молочної кислоти в крові. Чи можна вважати це патологією? Відповідь обґрунтуйте.

Приклади тестів “Крок -1”

1. Гліколіз – це анаеробний шлях розпаду глюкози, що відбувається за допомогою низки послідовних реакцій. Вкажіть яку реакцію гліколізу каталізує ензим фосфофруктокіназа?

А. Утворення глюкозо-6-фосфату D. Утворення диоксиацетонфосфату

В. Утворення фруктозо-1-фосфату Е. Утворення 1,3-дифосфогліцерату

С. Утворення фруктозо-1,6-дифосфату

2. Вкажіть реакції гліколізу, що протікають із затратою енергії у вигляді АТФ

A. Альдолазна, фосфофруктокіназна

B. Піруваткіназна, гексокіназна

C. Гексокіназна, фосфофруктокіназна

D. Фосфогліцераткіназна, гексокіназна

E. Піруваткіназна, фосфогліцеромутазна

3. Еритроцит для своєї життєдіяльності потребує енергію у вигляді АТФ. Який процес забезпечує цю клітину необхідною кількістю АТФ?

A. Анаеробний гліколіз D. -окиснення жирних кислот

B. Аеробне окиснення глюкози E. Цикл трикарбонових кислот

C. Пентозофосфатний цикл

4. При вживанні печива, цукерок у змішаній слині тимчасово підвищується рівень лактату. Активація якого біохімічного призводить до цього?

А. Анаеробного гліколізу D. Глюконеогенезу

В. Тканинного дихання Е. Мікросомного окиснення

С. Аеробного гліколізу

5. У дріжджоподібних організмах відбувається процес близький до гліколізу – спиртове бродіння, в результаті якого через ряд послідовних стадій із пірувату утворюється

A. Лактат D. Гліцеральдегід

B. Етанол E. Піруват

C. Ацетальдегід

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Порушення вуглеводного обміну та його корекція фармпрепаратами.

2. Принципи регуляції обміну глюкози. Характеристика регуляторних ферментів гліколізу та глюконеогенезу.

Література

Основна:

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

3. Скляров О.Я., Сергієнко О.О., Фартушок Н.В. та ін. Обмін вуглеводів. Біохімічні та клінічні аспекти. – Львів: Світ, 2004. – 111с.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – 704 с.

2. Парнас Я.О. Гликогенолиз // Успехи современной биологии. – 1940. – № 12. – С. 393-446.

Тема № 2. Дослідження аеробного окиснення глюкози та альтернативних шляхів обміну моносахаридів.

Мета заняття: Знати роль мультиферментного піруватдегідрогеназного комплексу для аеробного перетворення глюкози. Оволодіти особливостями метаболічних шляхів перетворення фруктози і галактози в організмі людини. Засвоїти послідовність ферментативних реакцій та значення пентозофосфатного шляху окиснення глюкози.

Актуальність теми: Обмін вуглеводів – одна з найважливіших ланок всього обміну речовин як єдиного цілого. Це поняття охоплює весь складний процес перетворення вуглеводів від поступлення їх в організм, травлення та всмоктування до утворення кінцевих продуктів – СО₂ і Н₂О.

В аеробних умовах продукт гліколізу піруват в реакції окисного декарбоксилування втрачає СО₂, а двовуглецевий фрагмент у вигляді ацетильної групи включається в КоА з утворенням ацетил – КоА. Далі ця ацетильна група окиснюється до СО₂ і Н₂О в циклі трикарбонових кислот (циклі Кребса).

Швидкість функціонування циклу Кребса залежить від потреб клітини у АТФ. Важливими регуляторними реакціями циклу є синтез цитрату з оксалоацетату і ацетил-КоА, реакція, що каталізується ізоцитратдегідрогеназою, яка алостерично стимулюється АДФ та реакція, що каталізується  -кетоглутаратдегідрогеназою. Остання інгібується сукциніл - КоА і НАДН₂.

Таким чином, цикл трикарбонових кислот це кінцевий загальний шлях для окиснення паливних молекул, що забезпечує регенерацію АТФ. Крім цього, він служить джерелом будівельних блоків для процесів біосинтезу.

Конкретні завдання:

• Пояснювати механізми перетворення моносахаридів до кінцевих продуктів із звільненням енергії в аеробних умовах.

• Аналізувати структурно-функціональні особливості мультиферментного піруватдегідрогеназного комплексу.

• Пояснювати послідовність ферментативних реакцій та значення пентозофосфатного шляху окиснення глюкози.

• Аналізувати метаболічні шляхи перетворення фруктози і галактози в організмі людини.