Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Gaz_praktich_14_01_11.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
970.75 Кб
Скачать

Практичне заняття № 5 Методи наповнення сховищ

Необхідна різниця рівнів для надійного забезпечення зливу зрідженого газу визначається по формулі:

 м; , м

где плотность жидкой фазы, кгс/л.

де P - тиск в стаціонарному резервуарі; P - тиск в цистерні, кгс/см2; - щільність рідкої фази, кгс/л.

29. У зимових умовах при t = -250С необхідно злити зріджений газ (С3Н8) з щільністю рідкої фази 0,52 кгс/л в підземну ємність з температурою грунту рівної -50С. Визначити необхідну різницю рівнів.

Рішення.

Тиск P для t = -50С (по діаграмі) дорівнює 4,1 кгс/см2, P для t = -250С рівне 2,1 кгс/см2.

= -66,7 м,

тобто цистерна може розташовуватися нижче за резервуар на

H = - 66,7 + 13 = - 53,7 м

30. Визначити потужність холодильної установки для забезпечення роботи ізотермічного резервуару місткістю G = 1000 т при вступі по залізниці 6 цистерн з С3Н8 за добу. Швидкість зливу = 35 т/ч, t = 200С.

Рішення.

Потужність холодильної установки на зріджування газу, що випаровується в резервуарі в період його зберігання, складає 0,3 - 0,5%.

18750 ккал/год,

де r - теплота випару пропана, рівна 90 ккал/кг; 0,005(0,3-0,5%) - частина газу, що випаровується, в резервуарі при його зберіганні.

Основние надходження тепла в сховищі відбувається з рідкою фазою, що подається для наповнення резервуару, :

,

де V - швидкість наповнення резервуару, кг/ч; с - теплоємність рідкої фази, ккал/кг 0С; t - температура рідкої фази, що подається в резервуар, 0С; t - температура рідкої фази в резервуарі (-420С).

2. Вступ тепла з рідкою фазою із залізничної цистерни:

с = 0,53 ккал/кг 0С;

= 35000 х 0,53 ((20 - 9-42)) = 1150000 ккал/год

Потужність холодильної установки :

= 1150000 + 18750 = 1168750 ккал/год.

Практичне заняття № 6 Реакції горіння газів

Горіння є швидкою хімічною реакцією з'єднання пальних з киснем, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла з різким одночасним підвищенням температури. Реакції горіння виражаються стехіометричними рівняннями з якісним і кількісним визначенням речовин, що вступаючих в реакцію і утворюються в результаті її.

Так, наприклад, для метану реакція горіння виглядає таким чином: СН4+2О2 = СО2+2Н2О + 191,6 ккал/моль

Реакцію горіння вуглеводневих газів можна виразити загальним рівнянням:

СmНn+ (m+n/4)О2 = mСО2 + (n/2)Н2О +Q, (5.1)

де m - число вуглецевих атомів в молекулі вуглеводня; n - число водневих атомів в тій же молекулі; Q - тепловий ефект реакції.

У практичних умовах спалювання газу кисень для горіння подається з повітрям як його складова частина. Склад сухого повітря, без урахування незначних кількостей вуглекислоти і різких газів, приймається наступним (у відсотках за об'ємом).

За об'ємом

По вазі

O2 – 21.0

23.2

N2- 79.0

76.8

Отже, 1м3 – О2 міститься в м3 повітря, або на 1м3 кисню доводиться м3 N2.

Розрахунок зазвичай ведуть на 100 м3 сухого газу, і всі об'єми відносять до нормальних умов.

Враховуючи, що кмоль будь-якого газу за нормальних умов займає приблизно однаковий об'єм , реакції горіння газів можуть бути виражені:

2 + О2 + 3,76N2 = 3,76N2 + 2Н2О

3 4,76м3 3,76м33

2СО2 + О2 + 3.76N2 = 2 СО2 + 3.76N2

3 4,76м3 5,76м3

СН4 + 2О2 + 7,52N2 = СО2 + 7,52N2 + 2Н2О

3 9,52м3 8,52м33

Найменша кількість повітря, відповідна приведеним стехіометричним співвідношенням, називається теоретичною витратою повітря який може бути підрахований, нм3/нм3:

LT= 1/21(0,5Н2 + 0,5СО + 2СН4 + 3С2Н4 + 3,5С2Н6 + 4,5С3Н6 + 5С3Н8 + +6С4Н8 + 6,5С4Н10 - О2). (5.2)

Практична витрата повітря LП, внаслідок недосконалості перемішування газу і повітря, береться дещо більше за теоретичну

, (5.3)

де  - коефіцієнт надлишку повітря, яке приймається в межах 1,05 - 1,2.

Визначення кількості продуктів згорання проводиться аналогічно визначенню витрати повітря. Об'єм продуктів згорання газів може бути підрахований по складу газу:

1. Об'єм сухих трьохатомних газів, нм3/нм3:

VRO2= 0,01(СО + СО2 +nCnНm); (5.4)

2. Об'єм водяної пари газу, нм3/нм3:

VH2O=0,01[H2+0,5mCnHm+0,124(dГ+V0dВ)]; (5.5)

3. Об'єм двоатомних газів, нм3/нм3:

VO2+N2=V0(-0,21)+0,01N2, (5.6)

де СО, СО2,СnНm - складові горючого газу в % за об'ємом; dГ - вологість газу, г/нм3; dВ - вологовміст повітря, г/нм3.

Повний об'єм продуктів згорання 1нм3 газового палива визначається так: V=VRO2+VH2O+VO2+N2. (5.7)

Приклади

31. Визначити теоретично необхідну кількість повітря VT нм3 для повного згорання 1нм3 природного газу складу: СН4 – 97,9%; С2Н6 – 0,5%; С3Н8 – 0,2%; С4Н10 – 0,1%; СО2 – 0,1%; N2 – 1,2%.

Рішення.

Величина VT нм3 повітря/нм3 сухого газу, обчислюється по загальному виразу (5.2). Для будь-якого горючого газу вона обчислюється по наступному виразу:

VT= (297,9+3,50,5+50,2+6,50,1) = 9,5(нм3 повітря/нм3 сухого газу).

VT може бути підрахований для природного газу по вираженню:

VT =7,13 +2,28=7,131,01+2,28 = 9,5 (нм3/нм3),

де - вуглецеве число

= 1,01,

де Б=CO2+N2

32. Визначити склад продуктів горіння при повному спалюванні 1нм3 природного газу складу, приведеного в прик. 5.2.1. Коефіцієнт надлишку повітря =1,1. На горіння споживається повітря (t=150C, = 50%, dВ =6,4г/нм3); зміст вологи в природному газі dГ =1,5г/нм3.

Рішення.

З рівняння прикладу 5.2.1 = 0,01; VT= 9,5нм3/нм3.

На основі рівнянь (5.4 - 5.6) для будь-якого горючого газу маємо:

VCO2=0,01(0,1+97,9+2,01+30,2+40,1)=1 (нм3/нм3 газу);

VH2O=0,01((0,5(497,9+6,05+8,02+10,01)+0,124(1,5+1,19,56,4))=2,06 нм3/нм3;

VO2+N2=9,5(1,1-0,21)+0,011,2=8,46 (нм3/нм3);

V =1+2,06+8,46=11,52 (нм3/нм3 газа).

33. Визначити теоретично необхідну для спалювання кількість кисню і повітря, об'єм продуктів згорання і сумарний об'єм сухих і вологих продуктів згорання. Розрахунок витрати повітря і продуктів повного згорання проводять при , взятому з таблиці 1 по номеру студента в журналі викладача.

Таблиця 1

Газ

Склад газу за об'ємом, %

К.

СН4

С2Н

С3Н8

С4Н10

СН

СО2

Н2

СО

О2

N2

0.

Оренбурзький

85,6

4,9

1,6

0,75

0,55

0,6

-

-

-

6

1

1.

Уренгойский

98,3

0,3

0,2

0,1

-

0,1

-

-

-

1

1,05

2.

Бугурусланский

76,7

5,4

1,7

0,8

0,6

0,2

-

-

-

14,6

1,1

3.

Ставропольський

98

0,2

0,1

-

-

0,5

-

-

-

1,2

1,15

4.

Шебелинский

93,7

4,2

0,8

0,3

0,4

0,1

-

-

-

0,5

1,2

5.

Мелітопольський

97,9

-

-

0,1

-

0,2

-

-

-

1,8

1,25

6.

Газлинский

93

3,1

0,7

0,6

-

0,1

-

-

-

2,5

1,3

7.

Краснодарський

69,2

10

10

5

5

0,7

-

-

-

0,1

1

8.

Ухтинский

86

2,5

1

0,4

0,03

0,07

-

-

-

10

1,05

9.

Тюменський

97

2

0,3

0,2

-

0,1

-

-

-

0,4

1,1

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]