2.3. Класифікація видів економічного аналізу

Реалізація багатьох функцій і конкретних завдань економічного аналізу в системі управління породжує різноманітність методик досліджень та організаційних форм для проведення аналізу. Це зумовлює виділення окремих видів економічного аналізу.

Вид економічного аналізу – це теоретичне й практичне відособлення окремих ланок аналітичної роботи. Відмінними ознаками кожного виду аналізу є: цільова спрямованість, завдання, об’єкти дослідження, джерела інформації, методика проведення.

Складові частини економічного аналізу та напрями його використання в сучасних умовах наведені на рисунку 2.2.

Діяльність підприємства

Зовнішній економічний аналіз за даними публічної фінансової звітності

Внутрішній економічний аналіз за даними фінансової звітності та бухгалтерського обліку

Внутрішньогосподарський аналіз за даними управлінського обліку

Зовнішні користувачі

Внутрішні користувачі

Непрямий фінансовий інтерес

Адміністрація

Прямий фінансовий інтерес

Інвестори

Кредитори

Постачальники

Покупці та клієнти

Державні органи

Податкові органи

Інвестиційні фонди і фондові біржі

Власники

Рада директорів

Вищий управлінський персонал

Менеджери

Керівники підрозділів

Внутрішні аудитори

Рис. 2.2. Складові частини та напрями використання

економічного аналізу

В основу класифікації видів економічного аналізу можуть бути покладені різні ознаки. В таблиці 2.1 наведено основні види аналізу відповідно до їх класифікаційних ознак.

Таблиця 2.1 – Класифікація видів економічного аналізу

Класифікаційні ознаки	Види економічного аналізу
Суб’єкти аналізу (користувачі)	- внутрішній - зовнішній
Зміст процесу управління (час дослідження)	- попередній (перспективний, прогнозний, стратегічний) - наступний (ретроспективний) оперативний підсумковий (ситуаційний, (періодичний, поточний) завершальний)
Галузева ознака	- галузевий - міжгалузевий
Просторова ознака	- внутрішньогосподарський - міжгосподарський
Об’єкти управління	- техніко-економічний - фінансово-економічний - соціально-економічний - економіко-статистичний - економіко-екологічний
Методика дослідження	- порівняльний - діагностичний (експрес-аналіз) - факторний - маржинальний - аналіз комерційних ризиків - функціонально-вартісний (ФВА)
Повнота охоплення об’єктів	- суцільний - вибірковий
Зміст	- комплексний - локальний - тематичний

Дамо характеристику наведених видів економічного аналізу.

Внутрішній та зовнішній аналіз

Внутрішній економічний аналіз:

- спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку суб’єкта господарювання і його структурних підрозділів;

- проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного, короткострокового і довгострокового управління;

- базується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній);

- у методологічному плані охоплює різні прийоми та способи факторного аналізу;

- може здійснюватись як спеціалізованим підрозділом (бюро, відділом економічного аналізу), так і всіма економічними службами з великою кількістю залучених зацікавлених осіб.

Зовнішній економічний аналіз:

- передбачає надання оцінки місця підприємства у ринковому середовищі для визначення стратегії й тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо;

- проводиться органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами, спеціалізованими незалежними аудиторськими, консалтинговими фірмами;

- проводиться на підставі даних фінансової і статистичної звітності;

- у методологічному аспекті широко використовує статистичні прийоми аналізу, економіко-математичні методи та моделі, прийоми порівняльного аналізу.

Попередній, оперативний і підсумковий аналіз

Попередній економічний аналіз:

- передбачає дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан;

- проводиться до початку господарських операцій і пов’язаний із прогнозуванням, перспективним плануванням, із вибором й обґрунтуванням варіантів управлінських рішень;

- використовує досить складні і трудомісткі прийоми та способи: кореляційно-регресійний аналіз, екстраполяція, метод аналогій, експертних оцінок, моделювання тощо.

Оперативний економічний аналіз:

- полягає у забезпеченні управління вчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів із метою вчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін;

- проводиться за короткі періоди часу (декада, п’ять днів, день, зміна, година);

- проводиться за обмеженим і таким, що періодично переглядається, колом показників та параметрів для швидкого реагування зі сторони менеджерів;

- використовуються різні джерела інформації: оперативно-виробничі плани, дані оперативного обліку, облік норм і відхилень від них (якщо реально впроваджено нормативний метод обліку витрат та калькулювання), матеріали безпосередніх спостережень за діяльністю, оцінки спеціалістів-експертів тощо;

- у методологічному плані використовуються, як правило, спрощені прийоми та способи;

- в організаційному плані оперативний аналіз ефективний в умовах комп’ютерної організації аналітичного процесу, широкого використання сучасних комп’ютерних програм;

- недолік: відсутність системного підходу до оцінювання, діагностики та орієнтації на остаточні господарські результати.

Підсумковий економічний аналіз:

- полягає в системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства чи інших об’єктів за звітний період (рік, квартал, місяць);

- тісно пов’язаний із попереднім аналізом: підсумковий аналіз є основою перспективного аналізу; в свою чергу, від глибини та якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати підсумкового аналізу;

- використовуються різноманітні прийоми і способи, широка інформаційна база;

- недолік: зниження дієвості через відірваність у часі від господарських процесів; виявлені резерви означають втрачені можливості підвищення ефективності виробництва, оскільки стосуються минулого періоду.

Галузевий і міжгалузевий аналіз

Галузевий аналіз – аналіз, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо).

Міжгалузевий аналіз є теоретичною і методологічною основою економічного аналізу в усіх галузях національної економіки. Він дозволяє виявити взаємозв’язки окремих галузей, найбільш загальні методологічні риси й особливості господарської діяльності, узагальнити досвід економічного аналізу в цілому та галузевого зокрема.

Внутрішньогосподарський і міжгосподарський аналіз

Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки підприємства, що досліджується, та його структурних підрозділів.

Міжгосподарський аналіз – передбачає порівняння результатів діяльності двох або більше підприємств.

Види аналізу за об’єктами управління

Техніко-економічний аналіз:

- проводять технічні служби підприємства;

- об’єкт: технічні процеси, що використовуються для виробництва продукції, та пов’язані з цим матеріальні, трудові й фінансові витрати;

- предмет: причиново-наслідкові зв’язки, що є результатом взаємодії технічних і економічних процесів;

- мета: оптимізація способів і форм створення конкурентоспроможної продукції з мінімальними витратами на її виробництво.

Фінансово-економічний аналіз:

- проводять фінансові, бухгалтерські й інші економічні служби підприємства, а також фінансові, податкові органи, банки тощо;

- об’єкт: фінансово-економічні процеси, фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства;

- предмет: причиново-наслідкові зв’язки, що є результатом взаємодії фінансових і економічних процесів;

- мета: обґрунтування управлінських рішень щодо підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Соціально-економічний аналіз:

- проводять економічні служби підприємства, органи державного і галузевого управління, статистичні органи;

- об’єкт аналізу: соціальні процеси та їх вплив на результати господарської діяльності;

- предмет дослідження: причиново-наслідкові зв’язки, які визначають соціально-економічний розвиток трудового колективу;

- мета аналізу: дослідження можливостей подальшого соціально-економічного розвитку колективів, підвищення трудової мотивації та її впливу на економіку підприємства.

Економіко-статистичний аналіз:

- проводиться статистичними органами;

- об’єкт аналізу: масові суспільно-економічні явища на різних рівнях управління (держава, регіон, галузь);

- предмет дослідження: причиново-наслідкові зв’язки, які визначають розвиток національної економіки в цілому, економіки регіонів, галузей тощо;

- мета аналізу: вивчення суспільно-економічних явищ на різних рівнях управління, встановлення закономірностей розвитку економічних систем.

Економіко-екологічний аналіз:

- проводять служби охорони навколишнього природного середовища;

- об’єкт дослідження: екологічні й економічні процеси, пов’язані зі збереженням і поліпшенням навколишнього середовища та витратами на екологію;

- предмет: причиново-наслідкові зв’язки, що є результатом взаємодії екологічних й економічних процесів;

- мета аналізу: дослідження причин, які погіршують екологічну ситуацію, та розроблення відповідних управлінських рішень.

Види аналізу за методикою дослідження

Порівняльний аналіз – передбачає порівняння звітних показників про результати господарської діяльності з плановими (прогнозними) показниками, даними минулих років, підприємств галузі.

Діагностичний аналіз – спосіб установлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для даного порушення.

Факторний аналіз – направлений на комплексне і системне вивчення й виявлення величини впливу факторів на зміну та рівень результативних показників.

Маржинальний аналіз – полягає у вивченні взаємозв’язку та співвідношення витрат, обсягу продукції і прибутку з урахуванням поділу витрат на постійні й змінні. Цей аналіз дає можливість управляти прибутком у бізнесі, оптимізувати його параметри.

Аналіз комерційних ризиків – має велике практичне значення, оскільки діяльність підприємства здійснюється в умовах невизначеності, за наявності ризикових господарських ситуацій.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) – базується на функціях, які виконує об’єкт, та зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробів. Його призначення в тому, щоб виявити та попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів тощо. Об’єктом дослідження виступають функції (властивості) виробів і зумовлені ними вартості. Функціонально-вартісний аналіз проводять групи спеціалістів, до складу яких уходять економісти, конструктори й технологи. Він здійснюється у декілька етапів: інформаційно-підготовчий, аналітичний, творчий, дослідний і впроваджувальний. Економісти виконують перші два етапи, серед яких найважливішим є аналітичний, коли проводиться аналіз функцій із погляду на їх техніко-економічне призначення й виробничі витрати.

Суцільний і вибірковий аналіз При суцільному аналізі висновки формулюються після вивчення всіх без винятку об’єктів, при вибірковому – за результатами дослідження тільки частини об’єктів.

Комплексний, локальний і тематичний аналіз

Комплексний – повний аналіз усієї діяльності підприємства, локальний – аналіз діяльності окремих підрозділів, тематичний аналіз – дослідження окремих питань, до яких у даний час є найбільший інтерес.

На практиці окремі види економічного аналізу в чистому вигляді зустрічаються рідко, але знання найважливіших принципів їх організації і методик проведення є необхідним. На кожному рівні управління щоденно приймається багато рішень, для обґрунтування яких використовуються різні види економічного аналізу.