8.4.2. Класифікація економічної інформації

Залежно від поставлених цілей і завдань впливу на об’єкт управління економічна інформація може класифікуватися за певними ознаками (табл. 8.5).

Таблиця 8.5 – Класифікація видів економічної інформації

Класифікаційні ознаки	Види інформації
А	Б
Відношення до предмета дослідження	основна допоміжна
Місце утворення	внутрішня зовнішня
Змінність	постійна умовно-постійна змінна
Насиченість	недостатня достатня надлишкова

Продовження таблиці 8.5

А	Б
Функціональне призначення	прогнозна планова нормативна облікова
Ступінь обробки	вхідна вихідна (проміжна і результативна)
Періодичність надходження	регулярна епізодична
Обсяг необхідних відомостей для прийняття управлінських рішень	комплексна тематична
Відношення до часу прийняття управлінських рішень	попередня оперативна підсумкова
Спосіб зображення	текстова графічна мультимедійна
Носії інформації	немашинна (усна, телефонна, документальна) - машинна
Предмет господарської діяльності	інформація про продукцію інформація про послуги інформація про роботи
Рівень доступності	відкрита конфіденційна

8.4.3. Джерела інформації для економічного аналізу

Для економічного аналізу використовують різноманітні джерела інформації. Вибір джерела інформації залежить від періоду, що аналізується, цілей та завдань економічного аналізу.

Усі джерела даних, що залучаються для проведення аналізу, поділяються на окремі групи.

1) Нормативні, кошторисні, планові джерела – до них належать усі типи планів, що розробляються на підприємстві ( перспективні, поточні, оперативні, бізнес-плани, плани-графіки виробництва, технологічні карти), а також нормативні матеріали, кошториси, цінники, проектні завдання тощо.

2) Джерела облікового характеру – до них належать усі дані, що містять документи бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку, а також усі види звітності, в тому числі внутрішньогосподарська звітність, первинна облікова документація.

Звітність підприємств – це система показників, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Звітність, яка використовується для потреб економічного аналізу, класифікується за кількома ознаками (табл. 8.6).

Таблиця 8.6 – Класифікація видів звітності підприємства

Класифікаційні ознаки	Види звітності
Джерела складання	- бухгалтерська (у т.ч. фінансова) - статистична - податкова
Строки подання	- поточна (оперативна): тижнева, 15-денна, за місяць - квартальна - річна
Ступінь узагальнення інформації	- первинна: подається підприємствами - зведена: подається міністерствами, відомствами і базується на первинній
Охоплення видів діяльності	- звітність, яка включає всі сторони діяльності підприємства - звітність, яка включає один напрям діяльності (торгівлю, постачання тощо)
Поширення на галузі економіки	- типова - галузева
Характер користувачів інформації, що міститься в звітності	- внутрішня: використовується для потреб управління підприємством - зовнішня: подається до державних органів управління, інвесторам, засновникам тощо
Спосіб надання звітності	- поштова - телеграфна - електронна

У процесі проведення економічного аналізу (особливо при оцінюванні фінансового стану підприємства) широко використовуються дані фінансової звітності, яка включає:

• Баланс (ф.№1).

• Звіт про фінансові результати (ф.№2).

• Звіт про рух грошових коштів (ф.№3).

• Звіт про власний капітал (ф.№4).

• Примітки до річної фінансової звітності (ф.№5).

• Інформація за сегментами (ф.№6).

Відповідно до П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” фінансова звітність має наступні якісні характеристики: зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність, зіставність, доречність.

3) Позаоблікові джерела інформації:

- офіційні нормативні документи, якими підприємство зобов’язане користуватися у своїй діяльності – Закони України, Укази Президента, Постанови Уряду та місцевих органів, накази міністерств і відомств;

- матеріали, акти, висновки внутрішнього й зовнішнього аудиту, внутрішньовідомчих і позавідомчих ревізій, перевірок податкової адміністрації, кредитних установ, КРУ, лабораторного та санітарного контролю, професійних консалтингових фірм, ЗМІ, інтернету, регіональних управлінь статистики, особистих контактів із виконавцями;

- господарсько-правові документи (договори, рішення арбітражу, судових органів тощо);

- технічна та технологічна документація;

- спеціальні обстеження (хронометраж);

- доповідні записки, листування з контрагентами;

- матеріали маркетингових і соціальних досліджень;

- реклама.

Комплексне використання різних джерел інформації та правильне їх поєднання в процесі економічного аналізу дозволяють всебічно й глибоко вивчити всі сторони господарської діяльності та повніше виявити резерви економічного та соціального розвитку.