8.4. Інформаційне забезпечення економічного аналізу

8.4.1. Поняття інформації і вимоги до неї

Економічний аналіз займає проміжне місце між збором даних та прийняттям управлінських рішень, тому його комплексність, глибина й ефективність багато в чому залежать від обсягу і якості інформації, що використовується. Економічний аналіз не лише виступає як споживач інформації, а також створює її для власних потреб та прийняття управлінських рішень.

Інформація (від лат. informatio – пояснення, повідомлення, викладення) – це впорядковані відомості про процеси і явища зовнішнього світу, сукупність будь-яких знань тощо.

Розрізняють два поняття: «дані», що отримуються в результаті фіксації тим чи іншим способом змін у господарських процесах і явищах, та «інформація», що накопичується шляхом відповідної обробки даних. Поняття «дані» нерідко заміняють поняттям «вхідна інформація», а інформація – поняттям «результативна інформація». В тому разі, коли немає необхідності підкреслювати відмінність між даними та інформацією, вони вживаються як синоніми.

Більш широким є поняття «інформаційного забезпечення». Інформаційне забезпечення економічного аналізу – це система інформації та способів її опрацювання, що дозволяє вивчити реальний стан об’єкта управління. Призначенням інформаційної бази є фіксація в документах даних, збір, передавання, обробка, зберігання і трансформація інформації про операційну, фінансову й інвестиційну діяльність підприємства.

В економічному аналізі використовується передовсім економічна інформація. За оцінками вчених, обсяг інформації, необхідний для управління економічними і соціальними процесами, кожні 6-8 років подвоюється. Тому важливе значення мають мінімізація та раціональне використання інформації.

Формування інформаційної бази проводиться згідно з певними вимогами до інформації, яка використовується при економічному аналізі (табл. 8.4).

Таблиця 8.4 – Вимоги до інформації в економічному аналізі

Вимоги	Характеристика
А	Б
Аналітичність	Інформація повинна відповідати потребам економічного аналізу, тобто забезпечувати надходження даних саме про ті напрями діяльності й із тією деталізацією, яка необхідна для всебічного вивчення економічних явищ та процесів, виявлення впливу факторів і визначення резервів господарювання.
Об’єктивність (достовірність)	Інформація повинна відповідати дійсності, бути достовірною, тобто об’єктивно відображати господарські факти, явища та процеси, відповідати нормативним актам і внутрішньогосподарським положенням.
Оперативність	Потрібна інформація для проведення економічного аналізу має надходити до аналітика якомога швидше. Тільки в цьому разі є можливість оперативно впливати на хід виробничого процесу, результати господарської діяльності.
Доречність (релевантність)	Означає вчасність, цінність, корисність інформації для прогнозування й оцінки результатів.
Єдність	Інформація може надходити з різних джерел, тому необхідно усунути можливу її відмінність, а також дублювання різних джерел інформації.

Продовження таблиці 8.4

А	Б
Нейтральність	Відсутність в інформації суб’єктивних оцінок. Вона не повинна надаватися вибірково з метою впливу на рішення користувачів.
Зіставність	Забезпечує зацікавленим користувачам можливість порівнювати інформацію за різні періоди діяльності одного суб’єкта господарювання, а також за різними суб’єктами.
Раціональність	Передбачає достатність інформації, високий коефіцієнт використання первинної інформації, відсутність зайвих даних; подолання суперечностей між систематичним зростанням обсягу інформації і постійною її нестачею для раціонального управління через високу вартість отримання необхідних відомостей.
Ефективність	Система інформації повинна вимагати мінімуму затрат на збирання, обробку, зберігання і використання даних, одночасно забезпечуючи усі потреби аналізу та управління.

Одночасно повинні бути забезпечені комплексність інформації, її формування за єдиними ознаками, можливість групування, перегрупування та комп’ютерної обробки, доступність для сприйняття, охайність, привабливість відображення тощо.