- •Тема 1. Значення економічного аналізу та його роль у
- •Тема 2. Предмет та види економічного аналізу . . . . . . . . . . . . . . 17
- •Тема 3. Метод економічного аналізу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
- •Тема 4. Методика факторного аналізу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
- •Тема 5. Способи детермінованого факторного аналізу . . . . . . . . 53
- •Тема 6. Економіко-математичні методи в економічному
- •Тема 7. Методика виявлення і розрахунку резервів в
- •Тема 8. Організація та інформаційне забезпечення
- •Передмова
- •Тема 1 значення економічного аналізу та його роль у системі управління підприємством
- •1.1. Наукові основи економічного аналізу
- •1.2. Зміст, функції та завдання економічного аналізу в
- •1.3. Місце та роль економічного аналізу в системі
- •Тема 2 предмет та види економічного аналізу
- •2.1. Предмет та об’єкти економічного аналізу
- •2.2. Принципи економічного аналізу
- •2.3. Класифікація видів економічного аналізу
- •2.4. Зв’язок економічного аналізу з іншими дисциплінами
- •Тема 3 метод економічного аналізу
- •3.1. Метод економічного аналізу та його особливості
- •3.2. Методика економічного аналізу
- •3.3. Класифікація методичних прийомів і способів, що
- •3.4. Система аналітичних показників
- •Тема 4 методика факторного аналізу
- •4.1. Поняття, види та етапи проведення факторного аналізу
- •4.2. Класифікація факторів в економічному аналізі
- •4.3. Моделювання факторних систем
- •4.4. Способи перетворення детермінованих факторних
- •Тема 5 способи детермінованого факторного аналізу
- •Постановка задачі детермінованого факторного аналізу
- •5.2. Спосіб ланцюгових підстановок
- •Факторів на зміну результативного показника способом
- •5.3. Спосіб абсолютних різниць
- •5.4. Спосіб відносних різниць
- •5.5. Індексний спосіб
- •5.6. Способи пропорційного ділення і часткової участі
- •5.7. Інтегральний спосіб
- •5.8. Логарифмічний спосіб
- •Тема 6 економіко-математичні методи в економічному аналізі
- •6.1. Значення і класифікація економіко-математичних
- •6.2. Методи математичного програмування
- •6.3. Теорія ігор та її застосування в економічному аналізі
- •6.4. Особливості застосування теорії масового
- •6.5. Математичні методи комплексного оцінювання об’єктів
- •Евристичні прийоми в економічному аналізі
- •Тема 7 методика виявлення та розрахунку резервів в економічному аналізі
- •7.1. Зміст та класифікація господарських резервів
- •7.2. Принципи виявлення резервів господарської діяльності
- •7.3. Методика розрахунку та обґрунтування величини
- •Тема 8 організація та інформаційне забезпечення економічного аналізу
- •8.1. Організація й етапи проведення економічного аналізу
- •8.2. Суб’єкти економічного аналізу
- •8.3. Узагальнення та оформлення результатів аналізу
- •8.4. Інформаційне забезпечення економічного аналізу
- •8.4.1. Поняття інформації і вимоги до неї
- •8.4.2. Класифікація економічної інформації
- •8.4.3. Джерела інформації для економічного аналізу
- •8.4.4. Підготовка інформаційної бази для потреб
- •Література
- •36601, Полтава, пр. Першотравневий, 24
8.2. Суб’єкти економічного аналізу
Раціональна організація економічного аналізу пов’язана з проблемою чіткого розмежування об’єктів і суб’єктів аналізу. Виділяють дві організаційні форми економічного аналізу на підприємстві:
1) централізована – передбачає створення спеціалізованого підрозділу (відділу, бюро) економічного аналізу. При цьому досягається єдність методологічного забезпечення аналізу, чіткий розподіл праці аналітиків тощо. Однак мають місце суттєві недоліки: відокремленість аналітичного процесу від процесів управління, низька економічність технології аналітичного процесу та ін.;
2) децентралізована – весь комплекс аналітичних робіт розподіляється у діючій організаційній системі управління підприємством. За такої форми аналітичний процес максимально наближений до управлінського , є його окремим етапом, значно зменшується обсяг обробки економічної інформації, створюються сприятливі умови для застосування ПЕОМ.
На великих підприємствах діяльністю всіх економічних служб керує фінансовий директор (головний економіст), який є заступником керівника підприємства з економічних питань. Для координації аналітичної роботи можуть створюватися також техніко-економічні ради, до складу яких входять керівники всіх відділів і служб підприємства. На малих підприємствах аналітичну роботу очолює, як правило, головний бухгалтер.
Економічний аналіз є обов’язком перш за все економічних служб підприємства. Разом із тим, виконання завдань економічного аналізу на всіх стадіях господарської діяльності потребує повного охоплення аналітичною роботою всіх відділів і ділянок. Тільки спільними зусиллями роботи економістів, техніків, технологів, які мають різнобічні знання з питань, що вивчаються, можна комплексно дослідити проблему та знайти найбільш оптимальний варіант її розв’язання.
Схема розподілу обов’язків щодо виконання аналітичних робіт між окремими підрозділами підприємства передбачається робочою програмою та може бути представлена наступним чином (табл. 8.2).
Таблиця 8.2 – Схема розподілу обов’язків між функціональними службами підприємства по здійсненню економічного аналізу
Суб’єкти аналізу |
Функції, що виконують (напрями аналітичної роботи) |
А |
Б |
Планово-еконо-мічний відділ |
Складання плану аналітичної роботи та контроль за його виконанням; методичне забезпечення аналізу; організація й узагальнення результатів комплексного економічного аналізу діяльності підприємства і його підрозділів; розроблення заходів за підсумками аналізу; представлення результатів аналізу керівництву підприємства. |
Відділ бухгалтерського обліку та звітності (бухгалтерія) |
Здійснення оперативного аналізу витрат; контроль за собівартістю продукції; аналіз виконання плану прибутку і його використання; контроль за станом розрахунків; аналіз величини й складу запасів товарно-матеріальних цінностей. |
Фінансовий відділ |
Аналіз реалізації продукції; аналіз показників прибутку і рентабельності; оцінка фінансового стану підприємства; контроль взаємовідносин з бюджетом; аналіз ефективності фінансової та інвестиційної діяльності. |
Відділ праці і заробітної плати |
Аналіз рівня організації праці, забезпечення підприємства трудовими ресурсами за категоріями і професіями; аналіз рівня й динаміки продуктивності праці, трудомісткості продукції та її зниження; контроль за станом нормування праці; аналіз витрачання фонду оплати праці, ефективності форм і систем оплати праці. |
Продовження таблиці 8.2
А |
Б |
Відділ маркетингу (збуту) |
Вивчення „портфеля замовлень”; аналіз виконання договірних зобов’язань, програми відвантаження продукції; організація збуту продукції; контроль стану складських запасів; проведення кон’юнктурних досліджень. |
Конструкторський відділ |
Аналіз виконання заходів щодо введення у виробництво нових видів продукції, використання нових видів сировини і матеріалів, підвищення технологічності та економічності виробів, поліпшення їх експлуатаційних властивостей, надійності й міцності. |
Відділ капітального будівництва |
Оцінка всього, що пов’язане з капітальними вкладеннями; аналіз ефективності інвестиційних проектів; контроль повноти і вчасності введення в експлуатацію об’єктів. |
Виробничий відділ |
Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва; аналіз витрачання матеріальних ресурсів; контроль за дотриманням технологічної дисципліни; аналіз випуску продукції за обсягом і асортиментом, ритмічності роботи підприємства. |
Відділ технічного контролю |
Визначення якості сировини й готової продукції; контроль дотримання технологічної дисципліни; аналіз причин браку та рекламації щодо якості продукції; розроблення заходів щодо усунення недоліків продукції і підвищення її якості. |
Відділ головного механіка |
Вивчення стану експлуатації машин і обладнання; аналіз виконання графіків ремонту та модернізації обладнання; аналіз якості й собівартості ремонтів; оцінка повноти використання обладнання (за часом і потужністю) та виробничих потужностей. |
Відділ головного енергетика |
Аналіз ефективності використання енергетичного обладнання; контроль норм витрат енергетичних ресурсів (електроенергії, палива тощо). |
Технологічний відділ |
Аналіз виконання завдань щодо введення нової техніки, механізації й автоматизації технологічних процесів (разом із відділом головного механіка), аналіз заходів, спрямованих на зменшення матеріаломісткості виробів і поліпшення їх якості (разом із конструкторським відділом та відділом технічного контролю). |
Відділ постачання (матеріально-технічного забезпечення) |
Контроль вчасності і якості матеріально-технічного забезпечення виробництва; аналіз дотримання норм відпуску матеріалів; організація складських запасів; виявлення понаднормативних і зайвих матеріальних ресурсів. |
Юридичний відділ |
Здійснення роботи з розгляду претензій; оцінка того, які штрафи має платити підприємство через порушення контрактних зобов’язань. |
Проводячи подібний розподіл звертають увагу на те, що конкретні завдання аналізу визначаються змістом роботи, обов’язками даного підрозділу і залежать від структури управління.
При організації економічного аналізу на підприємстві розробляють спеціальний „Табель аналітичних робіт” (табл. 8.3), зазначаючи повний перелік аналітичних робіт (завдань), відповідальних за них виконавців і співвиконавців та інші відомості.
Таблиця 8.3 – Табель аналітичних робіт
Вид аналітичної роботи |
Мета і завдання |
Періодичність проведення |
Відповідальні виконавці/спів-виконавці |
Вихідна інформація |
Примітка |
||||
назва |
код |
термін подання |
спосіб подання |
користувач |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Крім внутрішніх структурних підрозділів, суб’єктами економічного аналізу є як безпосередньо власники підприємства, кредитори, постачальники, покупці, податкові органи, персонал та керівництво підприємства, так і опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства користувачі інформації (аудиторські фірми, консультанти, біржі, юристи, преса, профспілки). При цьому кожен суб’єкт економічного аналізу вивчає інформацію виходячи із своїх інтересів. Так, власникам необхідно визначити зміну частки власного капіталу й оцінити ефективність використання ресурсів адміністрацією підприємства, кредиторам та постачальникам – доцільність продовження кредиту, умови кредитування, гарантії повернення кредиту; потенціальним власникам та інвесторам – вигідність вкладання у підприємство своїх капіталів і т.д.