Звіт про прибутки та збитки за 20хх рік

Статті	20ХХ р.	20ХХ р.
Дохід від реалізації	х	х
Інший операційний дохід	х	х
Зміни запасів готової продукції та незавершеного виробництва	(х)	х
Робота, виконана підприємством і капіталізована	х	х
Використана сировина та матеріали	(х)	(х)
Витрати на персонал	(х)	(х)
Амортизаційні витрати	(х)	(х)
Інші операційні витрати	(х)	(х)
Прибуток від операційної діяльності	х	х
Фінансові витрати	(х)	(х)
Дохід від асоційованих компаній	х	х
Прибуток до сплати податків	х	х
Витрати з податку на прибуток	(х)	(х)
Прибуток після сплати податків	х	х
Неконтрольована частка	(х)	(х)
Чистий прибуток (збиток) від звичайної діяльності	х	х
Екстраординарні статті	х	(х)
Чистий прибуток за період	х	х

Застосовуючи другий спосіб подання інформації про витрати у Звіті про прибутки та збитки, який називають методом функції витрат або «собівартості реалізованої продукції», витрати класифікуються відповідно до їх функцій, як частка собівартості реалізації, збуту або адміністративної діяльності. У додатку до МСБО 1 «Подання фінансових звітів» наведено приклад форми Звіту про прибутки та збитки, який ілюструє класифікацію витрат за функцією (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Звіт про прибутки та збитки за 20хх рік

Статті	20ХХ р.	20ХХ р.
Дохід від реалізації	х	х
Собівартість реалізованої продукції	(х)	(х)
Валовий прибуток (збиток)	х	х
Інший операційний дохід	х	х
Витрати на збут	(х)	(х)
Адміністративні витрати	(х)	(х)
Інші операційні витрати	(х)	(х)
Прибуток від операційної діяльності	х	х
Фінансові витрати	(х)	(х)
Дохід від асоційованих компаній	х	х
Прибуток до сплати податків	х	х
Витрати з податку на прибуток	(х)	(х)
Прибуток після сплати податків	х	х
Неконтрольована частка	(х)	(х)
Чистий прибуток (збиток) від звичайної діяльності	х	х
Екстраординарні статті	х	(х)
Чистий прибуток за період	х	х

Слід зазначити, що, за умови застосування другого способу подання інформації у Звіті про прибутки та збитки, підприємства повинні розкривати додаткову інформацію про характер витрат, включаючи витрати на амортизацію, витрати на персонал, та ін.

Вибираючи спосіб подання інформації, у Звіті про прибутки та збитки необхідно врахувати історичні, галузеві чинники, а також характер діяльності підприємства.

МСБО 1 «Подання фінансових звітів» передбачає також необхідність розкриття у Звіті про прибутки та збитки або у Пояснювальних примітках до фінансової звітності інформації про суму дивідендів на акцію, оголошену чи запропоновану за період, який охоплюють фінансові звіти.

Слід звернути увагу на те, що в переглянутому у вересні 2007 р. МСБО 1 «Подання фінансових звітів» передбачено складання усіма підприємствами звіту про Сукупні прибутки та збитки. Цей звіт передбачає відображення в ньому усіх без винятку доходів і витрат. Іншими словами доходи і витрати, які відображаються безпосередньо у складі власного капіталу (доходи від дооцінки основних засобів, переоцінки фінансових інструментів, доступних для продажу, прибутки або збитки від переведення фінансових звітів у іноземні валюти та ін.) будуть подаватися у Звіті про сукупні прибутки та збитки.

Причому переглянутий МСБО 1 «Подання фінансових звітів» пропонує два підходи до складання цього звіту:

− перший підхід передбачає наведення всіх статей доходів і витрат в єдиному Звіті про сукупні прибутки та збитки;

− другий підхід передбачає складання двох звітів: Звіту про прибутки та збитки і Звіту про сукупні прибутки та збитки, тобто звіту, що містить інформацію про усі визнані доходи і витрати та до останнього перегляду МСБО 1 «Подання фінансових звітів» (до 2007 р.) був альтернативою Звіту про зміни у власному капіталі.

Звіт про зміни у власному капіталі, його зміст і порядок складання

Вивчаючи дану тему, необхідно пам’ятати, що важливою складовою фінансової звітності зарубіжних підприємств є Звіт про зміни у власному капіталі (Statement of Changes in Equity), який має велике практичне значення у забезпеченні корисною інформацією про їх власні фінансові ресурси всіх зацікавлених користувачів. Цей звіт містить інформацію про всі зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок операцій з власниками капіталу, а також впливу статей доходів та витрат, прибутку або збитку, які визнаються безпосередньо у складі власного капіталу.

Вимоги стосовно подання інформації про зміни у власному капіталі викладено у Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів». Згідно з цим стандартом підприємства повинні подавати окремим компонентом своєї фінансової звітності звіт, в якому наводиться:

− чистий прибуток, або збиток за певний період;

− суми за кожною статтею доходів та витрат, які визнаються у складі власного капіталу, і загальна сума за цими статтями;

− загальна сума доходів і витрат за період (підсумок попередніх статей) з окремим виділенням суми, що відноситься до власників капіталу материнської компанії та до неконтрольованої частки;

− кумулятивний вплив на кожний компонент власного капіталу змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок, визнаних згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».

Крім того, у Звіті про зміни у власному капіталі або в Примітках підприємства повинні подавати інформацію про:

− операції з власниками капіталу та виплати власникам дивідендів;

− залишки нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок і кінець звітного періоду, а також зміни за період;

− узгодження балансової вартості кожного класу вкладеного капіталу і кожного резерву на початок і кінець звітного періоду з відображенням кожної зміни окремо.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів» до перегляду у 2007 році передбачав два підходи до подання інформації у Звіті про зміни у власному капіталі (рис. 2.6)

Застосовуючи перший підхід, у Звіті про зміни у власному капіталі узагальнюються абсолютно всі зміни у власному капіталі за звітний період. Цей звіт має форму таблиці, в якій узгоджується сальдо кожного компоненту власного капіталу на початок і кінець звітного періоду. У додатках до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів» наведено приклад формату Звіту про зміни у власному капіталі, але він не має обов’язкового характеру.

Слід зазначити, що Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансових звітів» передбачається подання інформації про зміни у власному капіталі у цьому звіті не менш, ніж за два періоди: звітний і попередній.

Другий (альтернативний) підхід до подання інформації про зміни у власному капіталі передбачає відображення у Звіті лише визнаних у складі власного капіталу доходів та витрат, а також прибутків та збитків. Згідно з цим підходом узгодження залишків власного капіталу, резервів, нерозподіленого прибутку на початок і кінець звітного періоду, інші зміни у власному капіталі (інвестиції власників, розподіл прибутку між ними тощо) розкриваються у Примітках до фінансової звітності.

Рис. 2.6. Підходи до подання інформації про зміни у власному капіталі

Переглянутий у 2007 р. МСБО 1»Подання фінансових звітів» значно спрощує структуру Звіту про зміни у власному капіталі. З 1 січня 2009 р. цей звіт містить узгодження власного капіталу на початок і кінець періоду шляхом подання:

− підсумку визнаних доходів і витрат за період;

− впливу змін в облікових політиках і виправлень помилок на капітал, відображених згідно з МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»;

− змін у власному капіталі, що виникли внаслідок операцій із власниками.

Отже, Звіт про зміни у власному капіталі з 1 січня 2009 р. став безальтернативним, тому, що до 1 січня 2009 р. можна було подавати замість нього звіт про визнані доходи і витрати, а зміни в капіталі внаслідок операцій з власниками наводити у примітках до фінансових звітів.

Зміст, структура та методика складання звіту про рух грошових коштів

Опрацьовуючи тему, слід звернути увагу на те, що інформація про рух грошових коштів згідно з операціями, які здійснювались за звітний період, деталізована за видами діяльності підприємства, міститься в Звіті про рух грошових коштів (Statement of Cash Flow).

Звіт про рух грошових коштів є одним із основних компонентів обов’язкової фінансової звітності, в якому відображається вплив операційної, інвестиційної і фінансової діяльності на грошові потоки компанії за звітний період. Він надає інформацію, яка доповнює Баланс та Звіт про прибутки та збитки і дає змогу користувачам оцінити чисте збільшення (або зменшення) грошових коштів за звітний період.

Порядок складання і подання Звіту про рух грошових коштів регламентується Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 7 «Зві­ти про рух грошових коштів», який був виданий у 1992 р. і набрав чинності з 1 січня 1994 р. Слід зазначити, що з липня 1977 р. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 7 і звіт за цим стандартом мали назву «Звіт про зміни у фінансовому стані». Підставою для їх перегляду у 1992 р. було зростання потреби в інформації про формування грошових потоків підприємства.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 7 «Звіти про рух грошових коштів» не передбачає жорсткої регламентації змісту Звіту про рух грошових коштів та порядку його подання. Так, відзначається, що підприємство подає у звіті рух грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності найбільш прийнятним для нього способом.

Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку дозволяє застосовувати різний перелік статей звіту, але вимагає, щоб інформація була деталізована достатньою мірою.

Складання Звіту про рух грошових коштів включає чотири етапи:

1) визначення грошових потоків від операційної діяльності;

2) визначення грошових потоків від інвестиційної діяльності;

3) визначення грошових потоків від фінансової діяльності;

4) узагальнення одержаної інформації у вигляді Звіту про рух грошових коштів.

Такий підхід до подання інформації у Звіті про рух грошових коштів дає можливість визначити загальну суму змін у складі грошових коштів та їх еквівалентів, а також їх залишки на кінець звітного періоду. Ця інформація подається разом із залишками грошових коштів та їх еквівалентів на початок звітного періоду у заключній частині Звіту про рух грошових коштів.

Таким чином, згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 7 Звіт про рух грошових коштів містить чотири складові, а саме:

1. Рух грошових коштів від операційної діяльності.

2. Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності.

3. Рух грошових коштів від фінансової діяльності.

4. Загальні зміни у складі грошових коштів та їх залишки на початок і кінець звітного періоду.

Заповнюється Звіт про рух грошових коштів на підставі показників Балансу, Звіту про прибутки та збитки, даних аналітичного і синтетичного обліку та Приміток до річної фінансової звітності.

Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 7 «Звіти про рух грошових коштів» передбачено подання інформації про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності за двома методами: прямим і непрямим.

Використовуючи прямий метод, у Звіті про рух грошових коштів послідовно наводяться основні види (статті) надходжень та видатків грошових коштів, різниця між сумами яких відображає зміни у складі грошових коштів. З метою визначення грошових потоків від операційної діяльності цей метод передбачає трансформування окремих статей доходів і витрат Звіту про прибутки та збитки, відображених за принципом нарахування, у потоки грошових коштів, сформованих згідно з касовим методом обліку. Для цього здійснюється коригування доходів і витрат, відображених у Звіті про прибутки та збитки, на основі аналізу змін у Балансі протягом звітного періоду стосовно запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, а також інших статей негрошового характеру (табл. 2.6).

Таблиця 2.6