- •Технологічне оснащення
- •Пояснювальна записка
- •Тема 1. Класифікація пристроїв
- •Тема 2. Базування заготовок
- •Поняття про базування. Правило 6 точок.
- •Бази. Класифікація баз.
- •Класифікація баз за їхнім призначенням
- •Класифікація баз за їх видимістю
- •3.Схема базування
- •Похибка установки заготовки
- •Похибка базування
- •Тема 3. Корпуси пристроїв
- •Тема 4. Установочні елементи пристроїв
- •1. Призначення установочних елементів
- •2. Класифікація установочних елементів
- •3. Конструкції постійних установочних елементів
- •Тема 5. Затискні елементи пристроїв
- •1. Призначення затискних елементів, їх класифікація
- •2. Поняття про самогальмування
- •3. Будова, принцип дії найбільш поширених затискних механізмів. Формули для розрахунку сили затиску Клинові затискні механізми
- •Гвинтові затискачі
- •Ексцентрикові затискачі
- •Три схеми роботи прихватів
- •Тема 6. Механізовані приводи
- •Пневматичні циліндри
- •Пневматичні камери (діафрагменні приводи)
- •3. Пнемо-гідравлічні приводи
- •4. Електромеханічні приводи
- •6. Електромагнітні плити
- •7. Відцентрово-інерційні приводи
- •Тема 7. Направляючі елементи пристроїв
- •Направляючі втулки
- •Установи
- •4. Щупи.
- •Тема 7. Універсально складальні пристрої (усп).
- •2. Вимоги, що висуваються до усп, конструктивні особливості та комплектність
- •3. Монтажна схема
- •Тема 8. Методика проектування спеціальних пристроїв
- •Список літератури.
7. Відцентрово-інерційні приводи
Тягове зусилля:
, Н
де, Рц – центробіжна сила 1-го вантажу;
Т – сила опору пружини;
n1 – число вантажів;
l1 та l2 – довжина важелів;
r – радіус вісі шарніру;
f – коефіцієнт тертя в шарнірах.
корпус;
вантаж;
важіль;
пружина;
шток;
Відцентрова сила: ;
де, - кутова швидкість ( );
n – число обертів шпинделя( );
G – вага вантажу;
g=9,81 – прискорення сили тяжіння ;
R – відстань від центру тяжіння вантажу до вісі обертання приводу (м).
Рис. 31
Тема 7. Направляючі елементи пристроїв
План:
Кондукторні втулки.
Направляючі втулки.
Установи.
Щупи.
Копіри.
Кондукторні втулки.
Кондукторні втулки призначенні для направлення стержневих інструментів при обробці отворів на верстатах свердлильної групи. Вони підвищують точність (до 70%) отворів за формою та за розташуванням осей.
Постійні КВ.
Матеріал.
Рис. 32
Від торця втулки до заготовки повинна бути відстань: h = (0,3….0,5) d – для мікро с і хрупких матеріалів. h = (0,5…0,1) d – для сталі та в'язких матеріалів. При обробці похилих поверхонь h = 1…2mm.
Втулки
витримують 10 – 15ТИС.
свердлувань. Застосовують КВ постійні
в
Змінні КВ.
Рис.33
Застосовують змінні КВ при обробці одного отвору, одним інструментом, але в умовах крупносерійного та масового виробництва. D по g6 – g5. D, вимоги, матеріал розміри – аналогічно для постійних втулок. Зображена втулка – по ГОТС18431 -73, кріпиться зверху притискним гвинтом. Ці втулки в корпусі сидять у проміжкових втулках по ,або проміжкові втулки запресовані в плиту по , відстань до торців та термін служби як у постійних. Як різновидність бувають втулки без бурта (ГОСТ 15362-73).
Швидкозмінні втулки
1.3а конструкцією такі як змінні, лише на лисці мають радіусну викрутку під діаметр фіксуючого гвинта. На них поширюється ГОСТ 18432 – 73.Матеріали , діаметри, зазори, термін служби, технічні вимоги – аналогічно постійним втулкам.
2.Застосовуються при обробці одного отвору кількома інструментами послідовно. У корпусі знаходяться у проміжкових втулках аналогічно змінним.
Направляючі втулки
Застосовуються для направлення інструменту не по робочій частині як кондукторні, а по робочій не ріжучій гладкій поверхні і мають за мету підвищення жорсткості інструменту з великими вилітами (збільшення жорсткості борштанг, оправок та іншої оснастки на розточних верстатах.).
Як правило ці втулки за конструкцією виготовляють обертаючими можуть бути на підшипниках кочення, або на підшипниках ковзання. Матеріал направляючих втулок ХВГ, (НRС 61).