Тема 1.1. Поняття, завдання, система, сутність, наука, джерела

кримінального процесу України

Самостійна робота № 1

Тема 1. Поняття науки к.-п. України

Мета.

Навчальна. Навчити орієнтуватися в чинному кримінально-процесуальному законодавстві; відображати хід процесуальної діяльності в процесуальних документах; застосовувати набуті знання в майбутній професійній діяльності; аналізувати кримінально-процесуальні норми в контексті історичного розвитку дисципліни, забезпечити якісну фахову підготовку спеціалістів.

Виховна. Розвивати аналітичні здібності, увагу, пам’ять, спостережливість, акуратність, самостійність суджень і висновків.

Питання

1. Наука к.-п. права

2. Зв'язок к.п. з іншими галузями права і суміжними науками

Завдання

1. Охарактеризувати кримінальний процес як науку та навчальну дисципліну

2. Скласти структурно-логічні зв’язки кримінального процесу з іншими галузями права України та суміжними галузями знань

3.Скласти таблицю особливостей норм кримінально-процесуального права

Теми рефератів

1. Наука і навчальна дисципліна кримінального процесу

2. Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права України, а також із суміжними науками

Методичні рекомендації

Самостійна робота повинна бути виконана в зошиті для аудиторних занять або на

CD- диску.

При виконанні роботи студенти повинні засвоїти, що кримінальний процес у найзагальнішому розумінні – це регламентований нормами кримінально-процесуального права порядок провадження у кримінальних справах.

1. Наука к.-п. Права

Наука кримінального процесу – юридична наука, яка являє собою сукупність правових ідей і уявлень щодо правосуддя, аналізує, розробляє і розвиває теорію кримінального процесу, вивчає систему кримінально-процесуального права, його окремі інститути і норми, аналізує практику застосування процесуальних норм на різних стадіях кримінального процесу, визначає та досліджує актуальні проблеми вдосконалення процесуального права, теорії і практики кримінального процесу та вносить пропозиції і рекомендації щодо їх розв’язання, вивчає історичний шлях та тенденції розвитку кримінального процесу України і зарубіжних держав.

Об’єктом науки є явища та процеси, все те, на що спрямована діяльність дослідника, вся сукупність зв’язків, відношень об’єктивної дійсності.

Предмет дослідження – це певна концепція, яка, як результат абстрагування дозволяє виявити певні закономірності розвитку досліджуваного об’єкта, суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню, є головними, визначальними для конкретного дослідження.

Предметом науки кримінального процесу є закономірності процесуального права, процесуальної діяльності та процесуальних правовідносин, особливості теорії та історії кримінального процесу.

Кримінально-процесуальна наука вивчає закономірності розвитку кримінального процесу, систему його принципів, ефективність процесуальної форми і процесуальних гарантій правосуддя, особливості статусу окремих учасників процесу, проблеми вдосконалення їх правовідносин та процесуальної діяльності в цілому, проблеми забезпечення прав і свобод людини при здійсненні судочинства.

Особливе значення в кримінально-процесуальній науці має теорія доказів, яка досліджує поняття та джерела доказів, критерії їх допустимості, засоби збирання і дослідження доказів, особливості судового доказування.

Методи науки кримінального процесу являють собою систему логічних і спеціальних пізнавальних засобів і прийомів, які застосовуються для проведення наукових досліджень – конкретно-соціологічний, спеціально-юридичний, порівняльно-правовий, статистичний, формально-логічний, емпіричне пізнання ( включає як безпосереднє встановлення досліджуваних фактів, так і логічну їх обробку - виявлення взаємозв’язків окремих сторін правових явищ).

Аналіз тенденцій розвитку процесуальної науки дозволяє зробити висновок, що все більшої актуальності набувають дослідження таких проблем:

• удосконалення дослідчого кримінального процесу і діяльності органів дізнання, зокрема інституту безпосереднього виявлення злочину;

• зміцнення статусу процесуальної самостійності і незалежності слідчого і суддів;

• теорії і практики доказування, допустимості доказів, використання в доказуванні даних, здобутих оперативно-розшуковим шляхом та за допомогою сучасних науково-технічних методів і засобів;

• зміцнення гарантій істини і захисту прав і свобод людини, зокрема захисту сфери приватного життя при провадженні досудового слідства, забезпечення безпеки учасників кримінального процесу;

• участі захисника на досудовому слідстві;

• провадження слідчих дій, удосконалення провадження у справах приватного обвинувачення і за протокольною формою підготовки матеріалів кримінальної справи (к.с.);

• розширення прав потерпілого і забезпечення відшкодування завданої йому злочином матеріальної і моральної шкоди;

• удосконалення інституту повернення справи на додаткове розслідування;

• становлення суду присяжних, мирових суддів;

• спрощення процесуальної форми судочинства;

• реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі;

• забезпечення справедливості правосуддя, реабілітації невинуватих і відшкодування заподіяної їм шкоди.

Кримінальний процес як навчальна дисципліна належить до нормативних, обов’язкових, професійно орієнтованих юридичних дисциплін і посідає провідне місце в професійній підготовці юристів. Навчальна дисципліна “Кримінальний процес” будується на базі процесуального права, практики його застосування і науки кримінального процесу. Вона вивчає діюче кримінально-процесуальне законодавство, процесуальну діяльність і процесуальні правовідносини, теорію й історію кримінального процесу.

Мета дисципліни: