- •Практична робота №1
- •Практична робота № 1 Вибір системи утворювання посадок для гладких циліндричних з’єднань.
- •Практична робота № 2 Bибip посадок для гладких циліндричних з'єднань.
- •Практична робота №3 Вибір посадок для підшипників кочення
- •Практична робота № 4 Допуски та посадки шпонкових з'єднань.
- •Практична робота № 5 Допуски та посадки шліцьових з'єднань.
- •Література
Практична робота № 4 Допуски та посадки шпонкових з'єднань.
Варіант |
, мм |
1 |
6 |
2 |
8 |
3 |
10 |
4 |
12 |
5 |
16 |
6 |
18 |
7 |
20 |
8 |
25 |
9 |
30 |
10 |
32 |
11 |
40 |
12 |
42 |
13 |
48 |
14 |
50 |
15 |
52 |
16 |
60 |
17 |
65 |
18 |
72 |
19 |
80 |
20 |
85 |
21 |
90 |
22 |
95 |
24 |
100 |
25 |
110 |
26 |
120 |
27 |
125 |
28 |
130 |
29 |
135 |
30 |
145 |
|
155 |
Порядок виконання.
Для поданого з’єднання визначити тип з’єднання, підібрати посадку.
Прийняти номінальний розмір з’єднання.
Визначити граничні відхилення, допуски, граничні зазори та натяги.
Накреслити схеми полів допусків у масштабі та ескіз поперечного перерізу з’єднання.
Скласти умовне позначення з’єднання i його деталей.
Примітка. Умови роботи: навантаження постійні без частих реверсів; з’єднання нерухоме; з’єднання шестерні з валом утверджено - здійснюється у середині корпусу передаточного механізму.
Хід роботи.
Дано: номінальний діаметр d = 40 мм; довжина з’єднання ℓз= 60 мм.
1. При заданих умовах роботи з’єднання приймаємо призматичну шпонку, виконання 1; з таблиці 4,65 [2] вибираємо нормальне з’єднання шпонки з пазами шириною "В" , тобто по посадках та .
З таблиці 4,64 [2] для діаметру вала d = 40 мм знаходимо переріз шпонки b×h = 12×8 мм та довжину шпонки ℓ = 56 < ℓз.
Для ширини шпонки b = 12h9 з таблиці 1.37 [1] знаходимо: es = 0; ei = - 43 мкм. Для ширини пазів вала b = 12N9: ES = 0; EI = - 43 мкм; втулки b = 12js9; ES = - EI = 21,5 мкм. Розраховуємо крайні зазори та натяги. У з’єднанні шпонки з пазом вала :
У з’єднанні шпонки з пазом втулки :
Допуски на другорядні та несполучуванні розміри знаходимо з таблиць 4.66 [2] відхилення ; з 35.1 [1].
на висоту шпонки 8 = 8- 0,090,
на довжину шпонки 56 = 56- 0,740,
на довжину паза вала 56 = 56+1,200 ;
З таблиці 4.64 [2] визначаємо номінальні розміри паза, а з таблиці 4.66 [2] допуски на глибину пазів вала t1 та t2:
t1=5+0,2 або
t2=3,3+0,2 або
4. Креслимо графічне зображення схеми полів допусків та ескізи з’єднуємих деталей (мал. 3.1).
5. Визначення розмірів та граничних відхилень на поперечних перерізах шпонкового з’єднання, показані на мал. 3.1.
Умовне визначення:
Шпонка 12×8×56 ДЕСТ 23360-78
Практична робота № 5 Допуски та посадки шліцьових з'єднань.
Варіант |
d, мм |
серія |
1 |
12 |
Середня серія |
2 |
14 |
|
3 |
18 |
|
4 |
20 |
|
5 |
24 |
|
6 |
26 |
|
7 |
30 |
|
8 |
32 |
|
9 |
34 |
|
10 |
40 |
|
11 |
46 |
|
12 |
50 |
|
13 |
55 |
|
14 |
60 |
|
15 |
70 |
|
16 |
28 |
Легка серія |
17 |
30 |
|
18 |
36 |
|
19 |
42 |
|
20 |
46 |
|
21 |
52 |
|
22 |
62 |
|
23 |
64 |
|
24 |
72 |
|
25 |
76 |
|
26 |
80 |
|
27 |
84 |
|
28 |
90 |
|
29 |
102 |
|
30 |
112 |
Порядок виконання.
Для заданого з’єднання підібрати посадку.
Прийняти номінальні розміри з’єднання.
Визначити граничні відхилення, допуски.
Накреслити схеми полів допусків у масштабі та ескіз поперечного перерізу з’єднання.
Скласти умовне позначення з’єднання та його деталей.
Примітка. Умови роботи: На нерухоме прямобічне шліцьове з’єднання діють навантаження з помірними поштовхами та рідкими реверсами; точність центрування висока; збірка утруднена.
Хід роботи.
Дано: Нерухоме прямобічне шліцьове з’єднання з діаметром d = 60 мм.
1. При заданих умовах роботи та складки приймаємо з таблиці 4,71 [2] шліцьове з’єднання з розмірами 8×56×62 мм. Вибираємо центрування за зовнішнім діаметром D. Вибираємо посадки з таблиці 4.72 т. 4.75 [2]:
за центруючим діаметром D = 62 ;
за бічними сторонами зубів b = 10 (за розміром В приймають більш слабку посадку, ніж за D ).
Для не центруючих зовнішніх діаметрів втулки та вала d = 56 мм приймаємо поле допуску відповідно Н11 та d > d1.
2. З таблиць 3 та 4 [3] 1.35 т.1.36 [1] визначаємо граничні відхилення та допуски розмірів, які були вище, та прийнятих полів допусків.
Граничні відхилення зводимо в таблицю.
Величина |
Крайні відхилення та допуски шліцьових деталей, мм |
|||||
Втулка |
Вал |
|||||
|
|
|
|
|
d≥d1 |
|
Основне відхилення |
ЕІ=0 |
ЕІ=13 |
ЕІ=13 |
еs = - 10 |
еs = - 13 |
|
Неосновне відхилення |
ЕS=30 |
ЕS=35 |
ЕS=190 |
еi = - 29 |
еi = - 35 |
d=53,6 |
Допуск |
|
|
|
|
|
таб.4.71[1] |
Обчислюємо зазори за центруючими та не центруючими поверхнями шліцьового сполучення, мкм:
За Д:
За В:
За d:
Smin - не розраховується
4. Креслимо графічне зображення схеми полів допусків та ескіз шліцьового з’єднання (мал.5.1.).
Умовні позначення з вказуванням графічних відхилень:
Шліцьове з’єднання D-8×56×62 ×10
Шліцьова втулка D-8×56×62 ×10
Шліцьовий вал D-8×56×62 ×10