3. Приклади реалізації детекторів радіації

На практиці важко реалізувати пристрій, котрий був би чутливим до багатьох видів радіації, вимірював еквівалентну дозу та інтенсив­ність дози. Ідеальний для практичного застосування прилад мав би мати

такі характеристики: можливість вимірювати дозу чи її інтенсивність у одиницях, зручних для прямого використання; бути чутливим до якогось окремого виду радіації; мати необхідну чутливість і точність, незалежну від радіаційної енергії; мати можливість ідентифікувати тип радіаційного випромінювання; бути нечутливим до зовнішніх впливів температури, гравітаційної сили, вологості, хімічних випарів, електрич­них і магнітних полів, ударів тощо.

Жоден з існуючих приладів не може забезпечити усіх цих характе­ристик. Відповідно різні типи пристроїв необхідно використовувати залежно від природи радіаційної небезпеки.

Для практичного застосування розроблено велику кількість іоніза­ційних камер. Необхідно враховувати такі їх особливості: існує залеж­ність чутливості від енергії вимірюваного випромінювання; залежність чутливості від напряму польоту частинок (променів), що зумовлена конструкцією камери та інше.

Типовою іонізаційною камерою, що вимірює тотальну дозу, є кишеньковий дозиметр (рис.21.2). Він має розміри великої чорнильної ручки. Дозиметр має звичайну іонізаційну камеру 9, до якої підключе­ний конденсатор 6. Зовнішнім електродом системи камера-конденсатор є дюралевий циліндричний корпус 3 дозиметра. Внутрішній електрод 5 виготовлений з алюмінієвого дроту, до якого закріплена рухома плати­нова нитка 4.

Рис. 2. Дозиметр кишеньковий

Відліковий пристрій - це мікроскоп з 90-кратним збільшенням. Мікроскоп складається з окуляра 1, об'єктива 10 та шкали 2. Шкала має 25 поділок, ціна поділки відповідає двом рентгенам. У верхній кінець дозиметра закручується вічко 12 з отвором для окуляра, на нижній - віч­ко 7 зі склом 8. Для кріплення дозиметра передбачена пружна дужка І 1.

Принцип дії такого дозиметра подібний до дії звичайного електро­скопа. Коли дозиметр заряджається, то між центральним електродом з платиновою ниткою та корпусом камери виникає електрична напруга. Оскільки нитка та центральний електрод з'єднані між собою елек­трично, то вони мають однаковий заряд, а нитка під дією сил елек­тричної взаємодії відхиляється від центрального електрода. Регулюючи зарядну напругу, нитку можна встановити на нульову позначку. При дії радіоактивного випромінювання в камері утворюється іонізаційний струм, внаслідок чого заряд дозиметра зменшується пропорційно до дози опромінення і нитка переміщується вздовж шкали.

Для зняття відліку отриманої дози опромінення дозиметр трима­ють проти світла і спостерігають за положенням нитки.

Дозиметр забезпечує вимірювання індивідуальних доз гамма-ви­промінювання в діапазоні від 2 до 50 Р при потужності дози від 0,5 до 200 Р/год у діапазоні енергій від 200 кеВ до 2 МеВ.

Контрольні запитання:

1. Що називають іонізуючою радіацією?

2. Що таке іонізаційна камера? Її призначення.

3. Як використання впливу радіаційного випромінювання на газове середовище?

4. Як використання впливу радіаційного випромінювання на тверді тіла?

Перелік використаної літератури:

1. Гуржій А.М., Поворознюк Н.І. Електричні і радіотехнічні вимірювання: Посіб. для пед працівників та учнів проф..-техн. Навч. Зал. – К.:Навч. Книга, 2002. – 287ст.

2. Поліщук Є.С. Методи та засоби вимірювань неелектричних величин: Підручник. – Львів: Видавництво Державного університету „Львівська політехніка”,2000. – 360с.

3. Электрические измерения (с лабораторными работами):Учебник для техникумов Под редакцией В.М. Малиновского. -: Энергоиздат, 1982.-392с.

4. Бурдун Г.Д., Марков Б.Н. Основы метрологии.-М.: Издательство стандартов, 1972.

5. Хромой Б.П., Моисеев Ю.Г. Электрорадиоизмерения.-М.: Радио и связь. 1985

6. Котур В.И. и другие. Электрические измерения и электроизмерительные приборы: Учебник для техникумов/ В.И.Котур, М.А.Сомская, Н.Н.Храмова. – М.:Энергоатомиздат, 1986.400 с.

168