- •Тема 1.1 Вступ. Метрологія - наука про вимірювання Основні поняття про фізичні величини та їх вимірювання
- •1. Метрологія як наука про вимірювання
- •2 . Поняття фізичної величини
- •3. Вимірювання фізичної величини
- •4. Прямі і непрямі вимірювання
- •5. Сигнали вимірювальної інформації
- •6. Основи метрологічного забезпечення
- •7. Повірка. Класифікація повірок
- •8. Основи стандартизації
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.2 Похибки вимірювань. Обробка результатів вимірів
- •1. Основні поняття та особливості
- •2. Класифікація похибок
- •2.1 За причиною виникнення
- •2.2 За способом вираження
- •2.3 За залежністю від вимірюваної величини
- •2.4 За характером зміни
- •2.5 За умовами вимірювання
- •2.6 За режимом вимірювання
- •3. . Підвищення точності засобів вимірювання
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.3 Засоби вимірювання
- •Основні положення.
- •1. Основні положення
- •2. Засоби вимірювання, за допомогою яких здійснюють операції вимірювання
- •3. Засоби вимірювання, за допомогою яких здійснюють процедуру вимірювання
- •4. Основні метрологічні характеристики і класи точності засобів вимірювання
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.1 Вимірювання струмів і напруг
- •1. Загальні поняття
- •2. Вимірювання струмів і напруг приладами прямої дії
- •3. Схеми увімкнення амперметрів і вольтметрів. Методична похибка при вимірюванні струму і напруги
- •4. Електронні аналогові та цифрові вольтметри та амперметри
- •5. Вимірювання струмів і напруг компенсаторами (потенціометрами) постійного та змінного струмів
- •6. Міри електричних величин
- •7. Електромеханічні вимірювальні перетворювачі
- •8. Вимірювальні трансформатори струму і напруги
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.2 Масштабні вимірювальні перетворювачі струму і напруги
- •1. Застосування вимірювальних перетворювачів роду фізичної величини
- •2. Шунти
- •3. Додаткові опори
- •4. Подільники напруги
- •Контрольні запитання:
- •Тема2.3 Вимірювання електричної потужності і енергії
- •1. Основні поняття
- •2. Вимірювання електричної потужності прямими методами
- •3 Опосередковане вимірювання потужності
- •4. Вимірювання потужності у трифазних електричних колах Вимірювання активної потужності у трифазних електричних колах
- •Вимірювання реактивної потужності у трифазних електричних колах
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.4 Вимірювання частоти, інтервалів часу, фази
- •1. Електромеханічні частотоміри
- •2. Цифрові методи вимірювання частоти, періоду, інтервалів часу
- •3. Вимірювання різниці фаз
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.5 Цифрові вимірювальні прилади
- •1. Основні поняття
- •2. Інформаційні процедури цифрових вимірювальних приладів
- •3. Аналого-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.1 Вимірювальні генератори
- •1. Визначення і класифікація
- •2. Основні характеристики
- •3. Генератори синусоїдального струму
- •4. Генератори імпульсних сигналів
- •5. Універсальні генератори
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.2 Електронні осцилографи
- •1. Призначення осцилографа
- •2. Будова осцилографа
- •3. Параметри осцилографа
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.3 Вимірювальні підсилювачі
- •1. Вимірювальні підсилювачі
- •2. Принцип роботи
- •4. Операційний підсилювач
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.4 Вимірювання параметрів електротехнічних і радіотехнічних пристроїв
- •1. Характеристика основних параметрів електротехнічних пристроїв
- •2. Міри електричного опору, ємності, індуктивності, взаємної індуктивності
- •3. Вимірювання електричного опору
- •3.1 Вимірювання опорів за допомогою магнітоелектричного вимірювального механізму
- •3.2 Вимірювання опорів за допомогою одинарних мостів постійного струму
- •3.3 Вимірювання опорів методом заміщення
- •3.4 Опосередковані вимірювання опору
- •4. Вимірювання електричного опору, ємності, індуктивності мостами змінного струму
- •Контрольні запитання:
1. Основні поняття та особливості
Процедура вимірювання складається з таких основних етапів: прийняття моделі об'єкта вимірювання, вибір методу вимірювання, вибір засобу вимірювання, проведення експерименту для отримання результату вимірювання. Одначе на кожному етапі виникає невідповідність між ідеальними і реальними умовами і тому результат вимірювання відрізняється від істинного значення фізичної величини, тобто виникає похибка вимірювання.
Похибка вимірювання є основним показником якості та досконалості вимірювання. Прогрес в галузі вимірювання пов'язаний зі зменшенням похибок вимірювання.
2. Класифікація похибок
Як уже зазначалося вище, похибка вимірювання — це відхилення результату вимірювання від істинного значення вимірюваної величини. Класифікацію похибок подано на рисунку 1.
Рис.1 – класифікація похибок
2.1 За причиною виникнення
Залежно від місця (причини) виникнення похибки поділяються на інструментальні та методичні.
Причиною виникнення інструментальних похибок є недосконалість засобів вимірювання, а методичні похибки зумовлені методом вимірювання та вимірювального перетворення.
Похибка прийняття моделі об'єкта вимірювання зумовлена неповнотою інформації про об'єкт дослідження. Наприклад, за результатом вимірювання напруги вольтметром середніх квадратичних значень знаходять амплітуду змінної напруги, вважаючи сигнал синусоїдним, тобто приймають модель синусоїдного сигналу, в той час як реальний сигнал має, крім основної гармоніки, також і вищі гармоніки. Похибка, зумовлена такою невідповідністю, належить до методичної похибки. Методичною похибкою також є похибка, спричинена впливом засобу вимірювання на об'єкт вимірювання. Наприклад, увімкнення амперметра з ненульовим опором в електричне коло, струм якого необхідно виміряти, змінює режим роботи електричного кола, зокрема струм цього кола.
2.2 За способом вираження
Похибки вимірювання за способом вираження поділяються на абсолютні, відносні і зведені.
Абсолютною похибкою () вимірювання називається різниця між результатом вимірювання (значенням вимірюваної величини) Х та істинним значенням вимірюваної величини Хі:
=X-Xi (1)
Оскільки істинне значення величини неможливо визначити, то замість істинного Хi застосовують дійсне значення Хд:
=X-Xд (2)
Абсолютна похибка — це розмірна величина, яка має ту ж саму розмірність, що і вимірювана величина.
Відносною похибкою () називають відношення абсолютної похибки до вимірюваної величини X:
. (3)
Здебільшого відносну похибку подають у відсотках
(4)
Точність вимірювання () визначається числом, оберненим до модуля відносної похибки:
, (5)
Зведеною похибкою (у) називається відношення абсолютної похибки до номінального Хном значення вимірюваної величини:
. (6)
Зведену похибку, як і відносну, часто виражають у відсотках, тобто
. (7)
За номінальне значення часто приймають найбільше значення, яке можна виміряти за допомогою даного засобу вимірювання.
2.3 За залежністю від вимірюваної величини
Абсолютні похибки поділяються на адитивні, які не залежать від вимірювальної величини, і мультиплікативні які лінійно збільшуються при збільшенні вимірювальної величини.
На рисунку 2,а наведено залежність адитивних абсолютної та відносної похибок від вимірюваної величини, а на рисунку 2,б аналогічну залежність для мультиплікативних похибок.
а б
Рис. 2