Контрольні запитання

1. Чому називають умовними руйнуючі напруги при вигині .

2. Перелічити ознаки сорту випробуваної породи деревини.

3. Дати визначення тривалого опору σ_трив.

4. Побудувати епюри “σ” і “” граничного стану.

5. Як вибрати етапи навантаження і граничну величину навантаження.

6. Привести формули для обчислення модулів E і G.

7. Зробити висновок про вплив “” на збільшення прогину для короткого зразка (за результатами випробувань).

8. Пояснити вплив пороків на несучу здатність.

9. Який характер руйнування чистих зразків та зразків із пороками.

10. Розповісти про існуючі методики випробувань зразків.

-10-

2.2. Робота №2. Випробування нестандартних зразків деревини на зминання поперек волокон

2.2.1. Матеріали, інструменти

1. Заготовки з деревини шириною b₁ рівної b₁=30-50 мм і довжиною , що дорівнює , і . Товщина заготовок повинна бути не меншою, ніж 20-30 мм. Порода – сосна, ялина, ялиця, осика, модрина вологістю w = 12-18%.

2. Штамп із квадратної металевої пластинки розміром у плані b₁b₁ товщиною 10-12 мм. У центрі пластинки розташоване поглиблення під кульку.

3. Металева лінійка довжиною 300 мм із ціною розподілу 1мм.

Висота зразка винна бути не менша п'яти річних шарів.

Рекомендується вибирати зразки з розташуванням річних шарів у радіальному та тангентальному напрямках.

2.2.3 Методика виконання роботи

Перелік робіт і послідовність їх виконання викладені в додатку №2.

Вимір розмірів виконують із погрішністю не більш ніж 0,1 мм. Вимір відносної вологості w виконують будь-яким відомим способом.

Навантаження виконують із постійною швидкістю, кількість етапів повинна бут менше 10-и, тривалість етапу 1,5-0,5 хв. Випробування проводять до різкого збільшення деформацій (при цьому навантаженні обчислюють умовну межу міцності). Будують графік “навантаження-деформація”.

Тимчасовий опір обчислюють за формулою:

σ_тимч.=σ_тимч.с.(1+kC_);

Для великого числа зразків n30 при імовірності 0,99 коефіцієнт k=2,33 ,а коефіцієнт варіації С_ = 0,19.

σ_тимч. = 5  2,21 Мпа (матеріал – сосна).

Для малого числа зразків замість коефіцієнта k=2,33 приймаємо значення коефіцієнта Стьюдента t_, що при ймовірності 0,99 залежить від кількості зразків n (табл. 2.1).

Перехід до вологості 12% виконується за формулою:

σ₁₂=σ_w[1 + 0,035(w - 12)];

Бригада, що складається з 5-6 чоловік може розподілити обов'язки так :

1. Бригадир. Визначення породи, разом із номером 2 виконання пробного навантаження, встановлення граничного навантаження, та етапів навантаження. Вимір розмірів , побудова графіка σ=f( ). Здача приладів та установки для випробувань у справному стані.

2. Виконання навантаження. Дотримання тимчасового режиму навантаження, обчислення коефіцієнта варіації С_.

-11-

3. Ведення таблиці випробувань, обчислення площі А_i, напруги σ_i.

4. Побудова графіків, обчислення руйнівного навантаження F_i, складання висновків.

5. Обчислення σ_тимч.с, S, σ_тимч.

Результати роботи заносяться в журнал додатка № 2.

Значення квантилей розподілу Стьюдента t_ при обсязі вибірки n і довірчої імовірності .

Табл. 2.1

_{Залежність квантиля tα від обсягу n та імовірності .}

N	Імовірність 		N	Імовірність 
	0,95	0,99		0,95	0,99
3	4,303	9,920	18	2,110	2,898
4	3,182	5,841	19	2,103	2,878
5	2,776	4,604	20	2,093	2,861
6	2,571	4,032	21	2,086	2,845
7	2,447	3,707	22	2,080	2,831
8	2,365	3,499	23	2,074	2,819
9	2,306	3,355	24	2,069	2,807
10	2,262	3,250	25	2,064	2,797
11	2,228	3,169	26	2,060	2,787
12	2,201	3,106	27	2,056	2,779
13	2,179	3,055	28	2,052	2,771
14	2,160	3,012	29	2,048	2,763
15	2,145	2,977	30	2,045	2,763
16	2,131	2,947	31	2,042	2,756
17	2,120	2,921	32	1,960	2,576

R_{найкраще}=