2) Розгляд справи по суті - наступна послідовність дій:

а) головуючий вимовляє доповідь;

б) потім головуючий з'ясовує, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони закінчити справу укладенням мирової угоди

в) суд встановлює послідовність дослідження доказів;

г) безпосереднє дослідження доказів;

д) закінчення розгляду справи по суті. Після дослідження всіх доказів головуючий надає слово прокурору, представнику державного органу або представникові органу місцевого самоврядування, з'ясовує у інших осіб, які беруть участь у справі, їх представників, не бажають вони виступити з додатковими поясненнями. За відсутності таких заяв головуючий оголошує розгляд справи по суті закінченим;

3) судові дебати - складаються з промов осіб, які беруть участь у справі, їх представників. У судових дебатах першим виступає позивач, його представник, потім - відповідач, його представник;

4) винесення рішення:

а) видалення суду для прийняття рішення

б) оголошення рішення суду.

Оцінка доказів

Одним з елементів доказування у справі є оцінка доказів. Правильна оцінка судом доказів має першорядне значення для винесення законного і обгрунтованого рішення.

Оцінка доказів є визначення належності, допустимості доказів, їх достовірності, достатності та наявності взаємної зв'язку.

Оцінка доказів має внутрішню (логічну) і зовнішню (правову) сторони.

Логічна сторона оцінки доказів полягає в тому, що в процесі всього ходу судового доказування суд, особи, які беруть участь у справі, та інші суб'єкти доказування виробляють логічні операції з аналізу доказів, їх належності та допустимості до справи, об'єднують наявні відомості про факти в єдину систему зібраних доказів, займаються спростуванням спочатку побудованих версій.

Оцінка доказів має свій зміст. Зміст оцінки доказів включає в себе визначення допустимості, належності, достовірності, достатності та взаємозв'язку всієї сукупності доказів. Оцінка доказів може бути рекомендаційної і владної в залежності від того, хто оцінює докази.

Оцінка доказів в залежності від рівня пізнання має характер попередньої, остаточною і контрольної оцінки.

Попередньою називається оцінка доказів, яка дається суддею (судом) у ході прийняття, дослідження доказів, тобто до видалення суду в нарадчу кімнату для винесення рішення.

Остаточною називається оцінка доказів, яка дається тільки судом в умовах дорадчої кімнати і служить основою для прийняття вольового акту - судового рішення. Мета остаточної оцінки доказів - встановлення фактів у справі.

Контрольна оцінка доказів проводиться вищестоящими судами при розгляді справи в касаційному порядку або в порядку нагляду.

Сутність і значення стадії касаційного оскарження

Право касаційного оскарження - встановлена ​​законодавством можливість бере участь у справі особи захистити права, свободи і законні інтереси в суді другої інстанції шляхом подачі касаційної скарги або подання і перегляду судових постанов, що не вступили в законну силу.

Подача касаційної скарги, подання - необхідна і єдине процесуальна дія, що породжує право і обов'язок вищого суду порушити касаційне провадження і перевірити не вступило в законну силу рішення.

Право на подачу скарги обмежено 10-денним терміном, що обчислюється від дня прийняття рішення в остаточній формі, а не з дня вручення або напрямки сторонам та іншим бере участь у справі копії рішення по справі. Для деяких категорій справ існують скорочені строки або особливі порядки їх обчислення. Даний термін може бути пропущений лише з поважних причин, при відсутності поважних причин втрачається право на оскарження.

Касаційні скарга, подання подаються через суд, який прийняв рішення.