49

Державна податкова служба україни національний університет державної податкової служби україни київський фінансово-економічний коледж

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор коледжу

______Н.І. Руденко

“___”______20___р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

з курсу “Українська мова”

для підготовки молодших спеціалістів

за галузями знань 0305 “Економіка і підприємництво”,

0304 “Право”

спеціальностей 5.03050901 “Бухгалтерський облік”,

5.03050801 “Фінанси і кредит”, 5.03040101 “Правознавство”

Ірпінь - 2011

Робоча програма з курсу “Українська мова” складена на основі Типової навчальної програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України у 2010 р.

Автор Н.В. Сергієнко

Рецензент О.В.Чорна, канд. Філол. н.,

доцент кафедри української

словесності та культури

Розглянуто й схвалено на засіданні циклової комісії філологічних дисциплін,

Протокол №___від”___”_______20__р.

Голова комісії О.М. Поліщук

Завідувач навчально-методичного

кабінету коледжу О.О. Пустова

Пояснювальна записка

Робоча програма з курсу “Українська мова” розроблена на основі Навчальної програми “Українська мова” для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України у 2010 р.

Досконале володіння державною мовою – важлива умова формування особистості майбутнього молодшого спеціаліста, становлення його високодуховного, національно зорієнтованого світогляду, запорука професійної кар’єри, передоснова фахової компетенції.

Основна мета вивчення курсу “Українська мова” полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої особистості, яка відзначається високою мовною культурою, володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях з обов’язковим дотриманням мовних норм та мовленнєвого етикету.

Головними завданнями курсу української мови є:

• виховання свідомого прагнення до вивчення української мови;

• вироблення у студентів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;

• ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок — орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;

• формування духовного світу студентів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства в цілому.

Відповідно до головної мети та завдань навчального предмета в Програмі визначено обов’язковий мінімум змісту освіти, що включає основні змістові лінії: мовленнєзнавчі відомості, види й жанри навчальних робіт, комунікативні вміння та навички (мовленнєва змістова лінія); мовну систему – стилістику лексикологію, фонетику, граматику, синтаксис та пунктуацію (мовна змістова лінія); соціокультурознавчі відомості, відображені в навчальних текстах, наочно-ілюстративних матеріалах, аудіовізуальних та ін. засобах, дібраних з урахуванням принципу єдності навчання, виховання та розвитку студентів (соціокультурна змістова лінія); основні способи загальнопізнавальної діяльності, формування яких сприяє різнобічному й зокрема мовленнєвому розвитку студентів (діяльнісна змістова лінія). Особлива увага приділяється таким розділам науки про мову, як стилістика й культура мовлення.

Навчальний матеріал об’єднаний за певними темами (фонетика, лексика та фразеологія, словотвір, морфологія, синтаксис, пунктуація) в 11 розділів, але орієнтований на стилістичну специфіку того чи іншого мовного явища, на визначення його місця в мовленнєвому процесі (саме компетенцією стилістики є визначення особливостей прояву мови в її писемній та усній формах).

Вивчення української мови спрямоване на підвищення рівня грамотності студентів та їхньої культури мовлення. Заняття передбачають удосконалення основних мовних і мовленнєвих умінь та навичок. Засвоєння змісту навчального матеріалу має здійснюватися під час розв’язання системи усних і письмових мовленнєвих завдань (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

Передбачено у Програмі міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки – це дає можливість вивчати мову як вияв загальнокультурного процесу, а кожне мовне явище розглядати в лінгвістичному контексті.

Студенти повинні знати:

• що таке мова, її функції, роль мови у формуванні й самовираженні особистості;

• що вивчають основні розділи науки про мову;

• основні орфоепічні, орфографічні, пунктуаційні правила;

• морфологічні ознаки та синтаксичну роль частин мови;

• загальні відомості про просте й складне речення, однорідні члени речення, речення із вставними словами, відомості про відокремлені та уточнюючі члени речення, пряму мову;

• основні поняття мовлення та спілкування;

• норми українського мовленнєвого етикету.

Студенти повинні вміти:

• правильно відбирати та доцільно використовувати матеріали самостійно опрацьованих навчальних джерел;

• користуватись словниками різних типів;

• знаходити вивчені орфограми, пояснювати їх, правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити та виправляти орфографічні помилки;

• обґрунтовувати вживання розділових знаків за допомогою вивчених правил;

• вживати в мовленні різні за будовою та метою висловлювання речення відповідно до певної мовленнєвої ситуації;

• створювати монологічні висловлювання різних типів, стилів, жанрів з урахуванням ситуації спілкування;

• дотримуватись норм українського мовленнєвого етикету.