Запитання для самоперевірки

1. В чому полягає сутність поняття «згуртованість» ?

2. Назвіть умови для формування згуртованої групи.

3. Дайте визначення понять «референтність», «диференціація», «інтеграція» групи.

4. В чому полягає суть психологічної сумісності?

5. Назвіть та дайте характеристику видам психологічної сумісності.

6. В чому полягає суть поняття «психологічний клімат»?

7. Назвіть ознаки психологічного клімату .

Тема 3.2. Психологічний та етичний зміст професійного спілкування

Питання1. Особливості ділового спілкування. Етика спілкування. Ефективність спілкування.

Питання 2. Вербальне і невербальне спілкування. Типи співрозмовників.

Рекомендована література: 2,4,9,10,16,17

Питання1. Особливості ділового спілкування. Етика спілкування. Ефективність спілкування

Методичні рекомендації

Вивчаючи питання зверніть увагу,що спілкування — сукупність зв'язків і взаємодій індивідів, груп, спільнот, під час яких відбувається обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками і результатами діяльності.

Ділове спілкування на відміну від його інших видів має свої особливості, а саме:

• наявність певного офіційного статусу об'єктів;

• спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку зв'язків між представниками взаємозацікавлених організацій;

• відповідність певним загальновизнаним і загальноприй­нятим правилам;

• передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст і можливі наслідки;

• конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розв'язання конкретних завдань, досягнення певної мети, як правило, не виходячи за рамки певного кола;

• взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів;

• значущість кожного партнера як особистості;

• безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать їх внутрішній світ.

В иокремлюються такі характеристики ділового спілкування: співрозмовники є особистостями, значущими одне для одного, вони взаємодіють з приводу конкретного діла, а основне завдання такого спілкування — продуктивна співпраця . Під час ділового спілкування легше встановлюється контакт між людьми, якщо вони говорять "однією мовою" й прагнуть до продуктивного співробітництва. При цьому засадами культури їхнього спілкування є етичні норми та ритуальні правила ділових взаємовідносин, знання й уміння, пов'язані з обміном інформацією, використанням способів і засобів взаємовпливу, взаєморозуміння. Велике значення має моральний аспект ділового спілкування. Етика ділового спілкування базується на таких правилах і нор­мах поведінки партнерів, які сприяють розвиткові співпраці. Пере­дусім ідеться про зміцнення взаємодовіри, постійне інформування партнера щодо своїх намірів і дій, запобігання обману та невиконан­ню взятих зобов'язань. У деяких зарубіжних корпораціях і фірмах розроблено кодекси честі для службовців. Доведено, що бізнес, який має моральну основу, є вигіднішим і прогресивнішим.

Підбиваючи підсумки, виокремимо компоненти, що створюють ви­сокий рівень культури спілкування:

• комунікативні установки, які "включають" механізми спілкування;

• знання етичних норм спілкування, прийнятих у конкретному суспільстві, психології спілкування (категорій, закономірностей, механізмів і психології сприймання й розуміння одне одного);

• вміння застосовувати ці знання з урахуванням ситуації, відпо­відно до норм моралі конкретного суспільства та загально­людських цінностей.

Схематично культуру спілкування в широкому розумінні можна зобразити так:

КС = КУ+З+В,

де КУ — моральні та комунікативні установки; 3 — знання з ети­ки та психології; В — вміння застосовувати ці знання на практиці.

Іншими словами, культура спілкування — це цілісна система, що складається із взаємопов'язаних моральних і психологічних культур, кожна з яких вносить своє в характеристику цілого.

Культура мови ділових людей

У діловому спілкуванні першоосновою є, звичайно, мова. Мова кожної людини має бути правильною. Мова під­приємця, бізнесмена - особливо, тому що помилки у вимові і вживанні слів відволікають співрозмовника від суті ділової розмови, а іноді ведуть до непорозумінь.

Голос і темп мови - елементи, на які найперше слід зве­ртати увагу. Дуже голосна мова неприємна для слуху, особ­ливо якщо високий тембр. Ділова розмова не може бути шви­дкою. Погано, якщо в ході розмови ковтають окремі склади або цілі слова. При швидкому темпі мови співрозмовникові важко стежити за ходом вашої думки. Говорити слід так, щоб слухачеві не доводилось просити повторити сказане.

Чистота мови і вимови - це вимога літературної мови, нормами якої мають керуватися освічені люди. Навіть освіченій людині варто іноді заглядати в орфоепі­чний словник.

Дуже ріже слух засмічення мови словами-паразитами. Це такі слова, як "ну", "значить", "коротше". Повторювані через кожне слово, вони позбавляють мову переконливості. Сло­вом-паразитом може стати будь-яке інше слово, якщо воно часто повторюється.

Мова завжди має відповідати ситуації, культурному і професійному рівневі слухачів. З цим, зокрема, пов'язане вживання жаргонних висловів, а останнім часом іноземних слів. Ними не слід перенасичувати мову. Дехто вважає, що, вживаючи часто іноземні слова, він підкреслює свою обізна­ність, сучасність. Насправді це сприймається як хизування, поверховість людини. Ваша мова повинна бути зрозуміла співрозмовникові. Тому слід обережно вживати професіоналізми, яких немало в медицині, техніці. У спілкуванні з діловими людьми вживан­ня їх небажане, оскільки вони можуть виявитись незрозумі­лими для вашого слухача.

У діловій розмові слід уникати замудрих наукових термі­нів. Не треба вживати слово "лімітувати", коли можна сказа­ти "обмежувати", "індиферентно" замість "байдуже", "орди­нарний" замість "звичайний".

Усна мова, на відміну від писемної, повинна бути прос­тою і зрозумілою. Таку мову називають лаконічною. У мові важливо використовувати яскраві образні вислови, зокрема прислів'я, приказки, афоризми.

Спілкування з допомогою перекладача вимагає дотримання певних правил. Правила ці прості, але обов'язкові.

Перше. Перед початком переговорів слід ознайомити перекладача з колом питань, які будуть обговорюватись з іноземним партнером. Варто звернути увагу на термінологію яка може переважати в розмові. Якщо під час переговорів перекладач не зрозумів якесь слово-термін, він повинен попросити будь-яку із сторін пояснити значення слова.

Друге. Під час переговорів сторони мають говорити повільно і висловлюватись точно. Слід стежити за тим, щоб слова не мали двозначного змісту.

Третє. Не можна вимовляти більше двох речень підряд. Перекладачеві важко запам'ятати більше двох фраз.

Четверте. Не вживайте в розмові прислів'їв, каламбурів. В іноземній мові вони часто не мають відповідників і їх важко перекладати. У довільному перекладі вони можуть набувати двозначного, навіть образливого змісту.

П'яте. Уважно слідкуйте за тим, як партнер реагує на ваші слова у викладі перекладача. Спостерігайте за виразом обличчя партнера і негайно вживайте заходів, якщо помітите, що до співбесідника ваші слова дійшли у перекрученому вигляді.