
- •1. Фінансово-кредитна інформація як об'єкт автоматизованої обробки
- •1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості
- •1.2. Структуризація та формалізоване задания економічної інформації
- •1.2.1. Структуризація економічної інформації
- •1.2.2. Формалізоване подання економічної інформації
- •1.2.3. Подання еКі на носіях
- •1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- •1.3.1. Поняття та основні системи класифікації
- •1.3.2. Кодування економічної інформації. Основні методи кодування
- •1.3.3. Класифікатори економічної інформації
- •2. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах
- •2.1. Особливості AtC у фінансових і банківських установах
- •2.2. Вплив специфіки діяльності і структури банків на структуру of аіс
- •2.3. Принципи створення і функціонування аіс у фку
- •2.4. Загальна структура 1c. Компоненти системи
- •3. Електронні системи передавання банківської інформації
- •3.1. Електронна пошта h буя к основа взаємодії між банківськими установами україни
- •3.1.1. Структура, призначення та можливості
- •3.1.2. Взаємодія між вузлами і користувачами єпнбу
- •3.2. Міжнародна електронна система передавання банківських повідомлень (swift)
- •3.2.1. Призначення та основні можливості системи
- •3.2.2. Концепція формування та передавання повідомлень
- •3.2.3. Структура системи та призначення її основних елементів
- •3.2.4. Безпека передавання та обробки повідомлень, фінансові витрати з підключенням та роботи в системі
- •3.3. Банківські електронні системи передавання документів «клієнт-банк»
- •3.3.1. Призначення та структура системи, її основні елементи
- •3.3.2. Основні технологічні операції арм_к і арм_б під час обробки платіжних документів
- •3.3.3. Гарантування безпеки передавання даних та основи інформаційного забезпечення сепкоб
- •4. Інформаційні системи комерційного банку
- •4.1. Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи
- •4.2. Автоматизація розрахункових і касових операцій
- •4.3. Автоматизація управління кредитами та депозитами
- •4.4. Автоматизація обліку та регулювання валютних операцій
- •4.5. Інформаційна технологія підтримання банківських операцій на фондовому ринку
- •5. Автоматизація міжбанківських розрахунків
- •5.1. Види систем міжбанківських розрахунків
- •5.2. Призначення та структура системи міжбанківських електронних платежів національного банку україни
- •5.3. Основні напрямки розвитку системи міжбанківських електронних платежів
- •6. Системи електронних грошей
- •6.1. Типи та призначення електронних грошей
- •6.2. Основні елементи та загальна структура системи електронних грошей
- •6.3. Смарт-картки та IX використання
- •7. Інтелектуальні інформаційні системи в економіці
- •7.1. Загальні аспекти розробки систем зі штучним інтелектом
- •7.2. Експертні системи та їх характеристика
- •7.3. Поняття знань та відмінності їх відданих
- •7.4. Модель продукції
- •8. Інформаційно-пошукові системи в економіці
- •8. 1. Поняття інформаційно-пошукової системи
- •8.2. Інформаційно-пошукова мова та її використання в аіпс
- •8.3. Дескрипторна інформаційно-пошукова мова та принципи її побудови
- •8.4. Інформаційно-пошуковий тезаурус
- •8.5. Інформаційно-пошукові системи internet
- •8.5.1. Подання інформаційних ресурсів у Internet
- •8.5.2. Інформаційно-пошукова мова системи
- •8.5.3. Інтерфейс системи
- •8.5.4. Інструментальні засоби пошуку в Internet
- •8.5.5. Популярні каталоги та пошукові системи Internet
8. Інформаційно-пошукові системи в економіці
8. 1. Поняття інформаційно-пошукової системи
У багатьох сферах діяльності інформація розглядається як один із основних видів ресурсів поряд з такими ресурсами, як сировина, матеріали, обладнання та гроші.
З огляду на це особлива увага приділяється пошуку та своєчасному доведенню необхідної інформації до споживачів.
Засобом зберігання та пошуку необхідної інформації є автоматизовані інформаційно-пошукові системи (ІПС).
Інформаційний пошук — це сукупність операцій, необхідних для знаходження документів, текстів, відомостей, фактів та даних, які відповідають запиту користувача. ІПС — це сукупність методів і засобів, призначених для зберігання та пошуку документів, відомостей про них чи певних фактів.
Основне завдання ІПС — пошук і вибір з усіх даних, які містяться в системі, саме тих, які найбільшою мірою відповідають інформаційним потребам, відбитим у запиті.
ЩС можна класифікувати за різними ознаками:
1. За тематикою інформаційних масивів, що зберігаються в системі, — галузеві (які акумулюють інформацію певної галузі), полі-та вузько тематичні.
2. За типом інформації, що зберігається в системі, — документальні (системи, об'єктом зберігання та пошуку в яких є документи) та фактографічні (об'єктом зберігання й пошуку є окремі дані, що характеризують деякі події, процеси, явища, тобто факти). Чіткої межі документальні та фактографічні системи не мають.
3. За режимом функціонування — системи, які працюють у режимі з вибірковим пошуком інформації, і системи з ретроспективним її пошуком.
Системи з вибірковим пошуком — це такі, в яких пошук виконується за постійним набором запитів для певного контингенту користувачів у масиві поточних надходжень документів чи даних через певні інтервали часу. При цьому змінюється зміст масивів ІПС, а запити лишаються без змін.
У системах з ретроспективним пошуком у всіх масивах, що зберігаються в системі, пошук виконується за разовими запитами, які можуть змінюватись залежно від інформаційних потреб користувача.
Операція пошуку — це основна операція в ІПС. Сутність пошуку — це ідентифікація відомостей, які зберігаються в системі з інформаційним запитом.
Згідно з наведеною схемою бачимо, що АІПС виконує такі основні операції:
• введення у систему пошукових образів документів чи пошукових образів разом із самими документами;
• зберігання інформації в системі;
• формування запитів, опис пошукових розпоряджень та введення їх у систему;
• пошук прийняття рішення про видачу відповідної інформації;
• видача інформації, що відповідає інформаційному запиту. Найефективніший засіб пошуку інформації — це перегляд
кожного документа і перевірка на відповідність його інформаційному запиту. Проте для зберігання в системі повних текстів документів потрібні великі витрати часу на перенесення цих текстів до пам'яті ЕОМ. Крім того, для зберігання інформації в повному обсязі необхідно багато пам'яті, а сам інформаційний пошук триватиме досить довго. Тому в АІПС виконується пошук не за текстами самих документів, а за їх короткими характеристиками, які називаються пошуковими образами.
Пошуковий образ (ПОБ) — це виражений у термінах інформаційно-пошукової мови основний зміст документа, який підлягає зберіганню в АІПС.
Процедура визначення пошукового образу називається індексуванням і полягає в семантичному аналізі основного змісту документа та перекладі його інформаційно-пошуковою мовою (ІПМ). Для пошуку документів запити, як і самі документи, підлягають індексації, тобто перекладу на ІПМ.
Інформаційний запит, перекладений на ІПМ і доповнений допоміжною інформацією для пошуку, називається пошуковим розпорядженням (ПР). Прийняття рішення про успішне завершення пошуку може бути прийняте не обов'язково при повному збігу пошукового образу і пошукового розпорядження. Для прийняття рішення про успішне завершення пошуку збіг ПР і ПОБ може бути на 70 і навіть на 50 %. Це залежить від критерію пошуку, який може змінюватися за бажанням користувача. Тобто результатом пошуку текстової інформації може бути не один якийсь документ, а ціла їх підмножина, із якої користувач може дібрати ті документи, що найбільш відповідають його інформаційній потребі.
Ступінь докладності вираження в ПОБ документа його центральної теми чи предмета, а також супутніх тем і предметів називається глибиною індексування. Кожна людина один і той самий документ може індексувати по-різному, тому автоматизація цього процесу дає змогу забезпечити його уніфікацію і звільнити від важкої непродуктивної праці частину персоналу, який індексує документи.