- •1. Фінансово-кредитна інформація як об'єкт автоматизованої обробки
- •1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості
- •1.2. Структуризація та формалізоване задания економічної інформації
- •1.2.1. Структуризація економічної інформації
- •1.2.2. Формалізоване подання економічної інформації
- •1.2.3. Подання еКі на носіях
- •1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- •1.3.1. Поняття та основні системи класифікації
- •1.3.2. Кодування економічної інформації. Основні методи кодування
- •1.3.3. Класифікатори економічної інформації
- •2. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах
- •2.1. Особливості AtC у фінансових і банківських установах
- •2.2. Вплив специфіки діяльності і структури банків на структуру of аіс
- •2.3. Принципи створення і функціонування аіс у фку
- •2.4. Загальна структура 1c. Компоненти системи
- •3. Електронні системи передавання банківської інформації
- •3.1. Електронна пошта h буя к основа взаємодії між банківськими установами україни
- •3.1.1. Структура, призначення та можливості
- •3.1.2. Взаємодія між вузлами і користувачами єпнбу
- •3.2. Міжнародна електронна система передавання банківських повідомлень (swift)
- •3.2.1. Призначення та основні можливості системи
- •3.2.2. Концепція формування та передавання повідомлень
- •3.2.3. Структура системи та призначення її основних елементів
- •3.2.4. Безпека передавання та обробки повідомлень, фінансові витрати з підключенням та роботи в системі
- •3.3. Банківські електронні системи передавання документів «клієнт-банк»
- •3.3.1. Призначення та структура системи, її основні елементи
- •3.3.2. Основні технологічні операції арм_к і арм_б під час обробки платіжних документів
- •3.3.3. Гарантування безпеки передавання даних та основи інформаційного забезпечення сепкоб
- •4. Інформаційні системи комерційного банку
- •4.1. Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи
- •4.2. Автоматизація розрахункових і касових операцій
- •4.3. Автоматизація управління кредитами та депозитами
- •4.4. Автоматизація обліку та регулювання валютних операцій
- •4.5. Інформаційна технологія підтримання банківських операцій на фондовому ринку
- •5. Автоматизація міжбанківських розрахунків
- •5.1. Види систем міжбанківських розрахунків
- •5.2. Призначення та структура системи міжбанківських електронних платежів національного банку україни
- •5.3. Основні напрямки розвитку системи міжбанківських електронних платежів
- •6. Системи електронних грошей
- •6.1. Типи та призначення електронних грошей
- •6.2. Основні елементи та загальна структура системи електронних грошей
- •6.3. Смарт-картки та IX використання
- •7. Інтелектуальні інформаційні системи в економіці
- •7.1. Загальні аспекти розробки систем зі штучним інтелектом
- •7.2. Експертні системи та їх характеристика
- •7.3. Поняття знань та відмінності їх відданих
- •7.4. Модель продукції
- •8. Інформаційно-пошукові системи в економіці
- •8. 1. Поняття інформаційно-пошукової системи
- •8.2. Інформаційно-пошукова мова та її використання в аіпс
- •8.3. Дескрипторна інформаційно-пошукова мова та принципи її побудови
- •8.4. Інформаційно-пошуковий тезаурус
- •8.5. Інформаційно-пошукові системи internet
- •8.5.1. Подання інформаційних ресурсів у Internet
- •8.5.2. Інформаційно-пошукова мова системи
- •8.5.3. Інтерфейс системи
- •8.5.4. Інструментальні засоби пошуку в Internet
- •8.5.5. Популярні каталоги та пошукові системи Internet
3.1.2. Взаємодія між вузлами і користувачами єпнбу
Взаємодія локальних користувачів вузлів у ЕП НБУ реалізується через набір програмних засобів, які згідно з термінологією протоколу Х.400 називають «агентом користувача» (АК). З їх допомогою може виконуватися підготовка ПОП із різних файлів даних, формування конвертів і їх передавання до ЕП для подальшого розсилання адресатам. З допомогою АК вибирають також дані з поштових конвертів. Роль АК відіграють програми ТОМАЇЕ і и2ЕК.МАІЬ. Через АК у вузлах ЕП НБУ можлива як інтерактивна (діалогова), орієнтована на людину, так і пакетна (автоматична) взаємодія з поштовою системою.
Загальна технологія пересилання поштового повідомлення така:
1) створення первинного файла з даними, які потрібно переслати;
2) «конвертування» первинного файла. При цьому він упаковується з метою зменшення його обсягу;
3) пересилання «конверта» у потрібний вузол;
4) «розконвертувування» отриманого «конверта». Схему загальної технології можна подати у вигляді:
Усі ПОП, які проходять через вузли ЕП НБУ, зберігаються в архіві повідомлень (АрхП) вузлів. Потягом доби архів зберігається, як правило, у відкритому вигляді, а потім архівується.
Термін зберігання архівів банківських документів здебільшого досить значний (залежно від видів документів 2—10 років).
Взаємодія між вузлами ЕП відбувається так. Якщо на вузлі є повідомлення для абонента іншого вузла, то можливі два варіанти доставляння цього повідомлення.
1. Якщо вузол є пасивним щодо вузла-адресата, то ПОП уміщується в чергу для даного адресата і буде звідти забране віддаленим вузлом лише після того, коли останній сам установить зв'язок.
2. Якщо вузол-відправник ПОП є активним щодо вузла-адресата, то він сам ініціює, установлює зв'язок і передає повідомлення.
Важливою функцією в ЕП є забезпечення й підтвердження факту доставления конверта. Такі підтвердження формуються лише в кінцевому вузлі-одержувачі. Підтвердження формується автоматично як файл-квитанція про доставляння ПОП у момент, коли воно потрапляє до вхідного каталогу у вузлі-адресаті. Файл-квитанція за своєю структурою аналогічний файлу.
У кожному вузлі ЕП кінцевому користувачеві надаються такі можливості.
1. Формування з будь-яких раніше отриманих або підготовлених файлів поштових конвертів для їх наступного передавання.
2. Формування ПОП безпосереднім введенням даних із клавіатури персонального комп'ютера або редагування попередньо сформованих заготовок (телеграми, листи тощо). і 3. Розсилання циркулярних повідомлень, а також передавання інформації для групи вузлів.
4. Ведення статистичних файлів та архіву повідомлень у кожному вузлі для документування його роботи.
5. Ведення журналів роботи кожного локального користувача вузла із вхідною кореспонденцією.
6. Вибирання даних із поштових конвертів, які доставлені адресатові засобами ЕП.
7. Забезпечення зберігання всієї прийнятої кореспонденції навіть уразі збігу імен файлів-повідомлень.
8. Можливість формування та видавання підтвердження про обробку поштового повідомлення користувачем-адресатом. (Це квитанція не про доставления, а про безпосередню обробку — розкриття конверта користувачем).
Нині засобами ЕП користуються, виконуючи такі завдання:
• забезпечення транспортних вимог системи міжбанківських електронних платежів (пріоритетне завдання ЕП НБУ);
• передавання нормативних, директивних та інших документів НБУ;
• передавання курсів валют;
• передавання та збір статистичних даних;
• передавання директив, запитів» звітів, довідок тощо;
• подання звітів з оформлення заборгованості векселями;
• передавання програмного забезпечення загального та системного користування, змін і доповнень до нього.
Система ЕП НБУ має понад 2 тис. вузлів (у тому числі 26 РЕВ і 1 ЦВ), Кількість її учасників постійно зростає. Обсяги інформації, що їх обробляють Центральний і регіональні вузли, становлять за місяць десятки гігабайт. Швидкість обміну даними між AB і РЕВ доволі висока і досягає майже 15 000 біт/с, або близько 2 -000 байт/с. Нині розробляються методи, згідно з якими для передавання даних між вузлами, застосовуються радіоканали та оптичні канали, пропускна здатність яких у багато разів більша, ніж у телефонних ліній.
Перспективою розвитку ЕП є розробка часткових шлюзів передавання та приймання даних із інших мереж, зокрема й із мережі Інтернет. При цьому постає проблема додаткових облікових і контрольних функцій, оскільки ЕП НБУ є системою закритого типу й такою, що забезпечує виконання специфічних завдань і послуг. Аналогічні проблеми пов'язані зі створенням шлюзу ЕП НБУ на інші поштові системи.
