Лекція 6

Тема: Західна філософія ХХ століття

Провідні напрямки сучасної філософії. Позитивізм та неопозитивізм (О.Конт, Е.Мах, Р.Авенаріус, Б.Рассел, К.Попер, Т.Кун). Герменевтика та структуралізм. Основні риси культури та філософії постмодерну. Сучасна комунікативна філософія. Етика відповідальності в сучасній німецькій філософії.

Поняття та ідеї екзистенціалізму. Філософія С.К’єркегора. Релігійний екзистенціалізм: К.Ясперс, Г.Марсель. Атеїстичний екзистенціалізм: А.Камю, Ж.-П.Сартр. Позитивний екзистенціалізм. Особливості персоналізму. Філософія М.Бердяєва і Л.Шестова.

Лекція 7 Тема: Особливості розвитку української філософської думки

Особливості та основні етапи розвитку української філософської думки. Філософська культура Давньої Русі. Філософія українського бароко. Григорій Сковорода – видатний український мислитель. Вчення Сковороди про світ, людину, пізнання. Класична українська філософія: П.Юркевич, О.Новицький, С.Гогоцький, Потебня. Філософія національної ідеї. Філософія Радянської доби та діаспори. Українська історіософія.

Лекція 8

Тема: Онтологія та гносеологія

Проблема буття: основні історичні підходи та сучасне бачення. Матерія та її властивості. Свідомість як ідеальне буття. Філософське вчення про пізнання. Емпіричне та раціональне пізнання. Знання та його класифікація. Наука як соціальний інститут. Особливості наукового пізнання та його методи. Поняття діалектики і метафізики. Закони, принципи та категорії діалектики.

Лекція 9

Тема: Соціальна філософія

Суспільство як предмет соціальної філософії. Історія формування філософського розуміння суспільства. Суспільство як система і процес. Основні сфери суспільного життя: матеріальна, духовна, соціальна, політична, фізична. Структура та функції сфер суспільства. Поняття суспільно-історичного процесу. Прогрес та його критерії.

Лекція 10

Тема: Філософська антропологія

Філософська антропологія як розділ філософського знання. Людина як основний предмет філософської антропології. Проблема людини в історії філософії: есенціалістська та екзистенціалістська парадигми. Людина в сучасному філософському дискурсі. Основні філософські підходи до сенсожиттєвих пошуків. Проблема смерті.

Лекція 11

Тема: Глобальні проблеми людства

Виникнення та сутність поняття «глобальні проблеми людства». Класифікація глобальних проблем (збереження миру, екологічні, демографічні та ін.). Діяльність «Римського клубу» та шляхи вирішення глобальних проблем. Глобалізаційні процеси в сучасному світі. Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми. Міжкультурна комунікація. Міжкультурні непорозуміння як основа світових конфліктів ХХІ століття.

М о д у л ь 2

Р е л і г і є з н а в с т в о

Лекція 12 Тема: Релігія як форма світогляду. Предмет та завдання релігієзнавства

Сутність та складові частини релігії: релігійна віра, релігійна свідомість, віровчення, культ, релігійні організації. Соціальні функції релігії. Класифікація релігій: живі та мертві, природні та релігії одкровення, світові та регіональні релігії, нові релігійні рухи. Релігієзнавство та богослов’я. Предмет та завдання релігієзнавства. Історичний розвиток релігієзнавства. Основні теорії походження релігії. Характеристика первісних вірувань.

Лекція 13

Тема: Національні та світові релігії

Особливості національних та світових релігій. Найвідоміші етнічні та регіональні релігії: іудаїзм, зороастризм, індуїзм, релігії Стародавнього Єгипту та Давньої Греції, релігія давніх слов’ян. Буддизм – найдавніша світова релігія. Християнство: виникнення та еволюція. Іслам як світова релігія.

Лекція 14

Тема: Церква та держава

Церква та держава в історії людства. Історія та сучасний стан релігії в України. Нові релігійні рухи. Поняття «свобода совісті». Конституційно-правові гарантії свободи совісті в Україні. Зміст релігійного законодавства України. Законодавчі обмеження щодо релігії в Україні. Міжконфесійні конфлікти в сучасній Україні.

М о д у л ь 3

Л о г і к а

Лекція 15

Тема: Логіка як основа філософського світогляду

Історія виникнення, предмет та завдання логіки. Класична та математична логіка. Поняття логічного закону. Основні закони логіки: закон тотожності, закон непротиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави. Аналіз і синтез, індуктивні та дедуктивні умовиводи.

Лекція 16

Тема: Основи понятійного мислення

Поняття як первинний елемент мислення. Класифікація понять. Сумісні та несумісні поняття. Відношення між поняттями: тотожність (рівнозначність), підпорядкування, перехресні, суперечні та протилежні поняття. Логічні операції з поняттями: об’єднання, поділ, визначення.

Лекція 17

Тема: Судження

Судження як форма мислення. Структура судження: суб’єкт, предикат, зв’язки. Прості та складні судження. Класифікація простих суджень: загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні. Види складних суджень: кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквівалентність. Правила істинності складних суджень. «Логічний квадрат».

Лекція 18

Тема: Основи теорії аргументації

Доведення (доказ) як процес мислення. Логічний зміст, правила і помилки при доведенні. Теза та аргумент у доведенні. Правила й помилки тези, аргументу та демонстрації. Спростування. Суперечка як форма позалогічної аргументації. Види і структура суперечки. Умови проведення суперечки. Запитання і відповіді як логічні форми.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

М о д у л ь 1. Ф і л о с о ф і я

Семінар 1

Тема: Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд

План

1. Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування.

2. Структура філософського знання.

3. Функції філософії в суспільстві.

4. Світогляд. Філософія в структурі світогляду.

5. Співвідношення філософії з наукою та релігією.

6. Основне питання філософії: різноманітність підходів.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Значення вивчення філософії для студентів негуманітарного профілю.

2. Чи потрібно вивчати філософію кожній людині?

Основні терміни та поняття: аксіологія, антропологія, гносеологія, етика, естетика, ідеалізм, історія філософії, логіка, матеріалізм, онтологія, світогляд, соціальна філософія, філософія, філософія історії, філософування.

Семінар 2

Тема: Філософія Давнього світу (Китай, Давня Греція)

План

1. Східний та західний способи філософування.

2. Давньокитайська філософія: даосизм та конфуціанство.

3. Докласична антична філософія: космоцентризм, натурфілософія, софісти.

4. Класична давньогрецька філософія: Сократ, Платон, Аристотель.

5. Філософія епохи еллінізму: скептики, стоїки, епікурейці, кініки.

6. Філософія Давнього Риму.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Філософія Діогена та її значення для розвитку європейської етики.

2. Філософія Цицерона та Сенеки.

Основні терміни та поняття: атомісти, дао, даосизм, елеати, епікурейці, конфуціанство, космоцентризм, міфологія, мікрокосм, макрокосм, релятивізм, софісти, стоїки.

Семінар 3

Тема: Філософія середньовіччя та доби Відродження

План

1. Періодизація середньовічної філософії: патристика і схоластика. Їх основні ідеї та принципи.

2. Вчення Августина Блаженного та Фоми Аквінського.

3. Періодизація філософії епохи Відродження, основні принципи та поняття.

4. Людина і суспільство у філософській думці епохи Відродження.

5. Бог та природа у філософії епохи Відродження.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Свобода та відповідальність людини в філософії Августина Блаженного.

2. Філософія М.Монтеня.

Основні терміни та поняття: антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм, патристика, провіденціалізм, схоластика, теоцентризм, утопія.

Семінар 4

Тема: Філософія Нового часу та Просвітництва

План

1. Гносеологізм філософії Нового часу. Проблема методу пізнання.

2. Емпіричний напрям: вчення Ф.Бекона.

3. Раціоналістичний напрям: Р.Декарт.

4. Проблема субстанції в філософії Нового часу.

5. Французький матеріалізм і Просвітництво.

6. Філософія Вольтера, Ж.-Ж.Руссо.

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання

1. Філософія освіти та виховання Ж.-Ж.Руссо.

2. Філософське вчення Й.Гердера.

Основні терміни та поняття: громадянське суспільство, дедукція, деїзм, емпіризм, індукція, ірраціоналізм, монізм, раціоналізм, Просвітництво, суспільний договір.

Семінар 5

Тема: Класична німецька філософія та некласична філософія ХІХ ст.

План

1. Основні риси та проблематика німецької класичної філософії.

2. Критична філософія І.Канта.

3. Філософська система Г.Гегеля: логіка, вчення про природу, філософія духу.

4. Значення німецької класичної філософії для подальшого розвитку філософської думки.

5. Загальна характеристика марксизму як вчення про людину, походження та сутність суспільства.

6. Філософія життя: Ф.Ніцше, А.Шопенгауер.

7. Психоаналітична філософія З.Фройда та К.Юнга.

8. Філософія людини Л.Фейєрбаха.