- •Програма лекційного курсу, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів .....................................................12
- •Кредитно-модульна система контролю знань студентів
- •Тематичний план навчального курсу
- •Програма лекційного курсу, плани
- •Семінарських занять, завдання для
- •Самостійної роботи студентів
- •Лекція 1. Науково-методологічні засади навчальної дисципліни «звичаєве право».
- •Семінарське заняття 1 Теоретичні аспекти правового звичаю як джерела та форми права.
- •2 Години
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лекція 3. Виникнення та суть звичаєвого права.
- •Семінарське заняття 2 Виникнення та суть звичаєвого права.
- •2 Години
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лекція 2. Теоретичні аспекти правового звичаю як джерела та форми права.
- •2 Години.
- •Лекція 4. Етапи розвитку звичаєвого права.
- •Семінарське заняття 3
- •Семінарське заняття 4 Середньовічне звичаєве право.
- •2 Години.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лекції 6-7. Правовий звичай та звичаєве право у правових системах сучасності
- •Семінарське заняття 5
- •2 Години.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лекція 8. Генезис звичаєвого права у правовій системі україни
- •Лекція 9. Використання правового звичаю у правовій системі сучасної україни
- •Семінарське заняття 6
- •Завдання для самостійної роботи
- •Семінарське заняття 7
- •Контрольні питання для перевірки знань студентів Модуль 1
- •Модуль 2
- •Контрольні питання практичного спрямування: Звичаї в пам’ятках - джерелах права
- •Теми для написання рефератів
- •Рекомендована література Підручники та посібники
- •Монографії та статті
- •Список статей для анотацій
- •Методичні рекомендації для написання та оформлення рефератів (денна та заочна форма навчання)
Кредитно-модульна система контролю знань студентів
Навчальна нормативна дисципліна “Звичаєве право” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).
Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
відповідність переліку, форм та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;
розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.
Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ), наприкінці яких передбачено підсумковий контроль.
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.
Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою. За результатами оцінювання змістовного модуля студентам виставляються бали.
Максимальна кількість балів, що може набрати студент за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимально 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів, що можуть бути одержані студентом за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).
Результати кожної форми контролю оцінюються, як правило, за 100-бальною шкалою
Параметри
|
Змістовний модуль 1 (ЗМ1) |
Змістовний модуль 1 (ЗМ1) |
Комплексний підсумковий модуль (КПМ) |
Разом (підсумкова оцінка (СК)) |
Оцінка в балах |
0 - 20 |
0 - 20 |
0 - 60 |
0 - 100 |
і мають такі складові:
Поточний контроль:
доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;
доповнення доповіді – до 3 балів;
експрес опитування – до 2 балів;
колоквіум – до 5 балів;
самостійна робота – до 5 балів;
домашня робота – до 5 балів;
есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;
тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;
реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 7 балів;
участь в дискусії – до 4 балів;
анотація наукової статті, монографії, підручника – до 3 балів;
підсумкова контрольна робота - до 8 балів.
Підсумковий контроль:
до 60 балів. На іспит виноситься визначений перелік питань та практичні завдання на базі конкретних джерел – пам’яток права, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.
Оцінка семестрового контролю (підсумкова оцінка (СК)) розраховується за формулою):
СК= к1 * ЗМ1(Оцінка в балах)+ к2 * ЗМ2(Оцінка в балах) + к3 * КПМ(Оцінка в балах)
Приклад розрахунку оцінки знань студента:
12 балів ЗМ1 + 10 балів ЗМ2 + 60 балів КПМ = 82 бали – оцінка знань студента за семестр.
За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.
Таким чином, за навчальну дисципліну «Звичаєве право» студент може отримати максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці за шкалою оцінювання, що наведена нижче.
Шкала оцінювання
100-бальна система |
Оцінка за національною шкалою
|
|
90 – 100 |
відмінно |
5 |
75 – 89 |
добре |
4 |
60 – 74 |
задовільно |
3 |
0 – 59 |
незадовільно |
2 |
