Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Rozdil_1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
1.26 Mб
Скачать

ВСТУП

На сьогоднішній день особливе значення має дослідження природних комплексів. Природні ландшафти інтенсивно забруднюються в результаті господарської діяльності людини, що призвело до виникнення складних екологічних проблем, обумовлених просторовою диференціацією господарських об'єктів (промислових підприємств, населених пунктів, сільськогосподарського виробництва та інше) в залежності від їх спеціалізації та специфіки впливу на стан природного середовища.

Актуальне значення мають правильний облік та раціональне використання її природних умов і ресурсів. Якість наукового обґрунтування раціонального природокористування залежить насамперед від глибини знань про особливості розвитку і властивості природних територіальних комплексів (ПТК). Кожен ПТК індивідуальний і є компонентом однієї цілої системи природоохоронні рекомендації повинні мати вибірковий підхід і відрізнятися по різних ПТК. Усі відмінності обумовлені неоднорідністю природних комплексів і різним ступенем їх освоєння, причому ступінь освоєння території весь час підвищується.

Метою дослідження є ландшафтно-екологічний опис Рівненської області для виявлення сучасного екологічного стану в умовах значних антропогенних впливів.

Відповідно до поставленої мети сформульовано такі завдання:

1. Проаналізувати фізико-географічне розташування Рівненської області.

2. Вивчити природо-географічні умови регіону практики.

3. Визначити ландшафтно-екологічну характеристику Рівненської області.

4. Обґрунтувати основні напрями оптимізації та раціонального використання ландшафту даного типу.

Об'єктом дослідження виступають виділені ділянки озера Басів Кут, селищ Оржів та Городок.

Основними методами роботи вважають теоретичні та аналітичні методи, на базі яких побудований весь етап проведення даної роботи.

Основними джерелами які були нами використані:

Панас P. М. Ґрунтознавство: навчальний посібник. - Львів: «Новий Світ-2000», 2006.-372с.

Б. Коротун Ш.М., Коротун Л.К. Географія Рівненської області:

Природа. Населення. Господарство. Екологія. - Рівне, 1996. - С.: 36-42.

Розділ і. Характеристика географічного положення та меж досліджуваної території

Територія Рівненської області розташована між 50°01' та 51°58' північної широти й між 25°01' та 27°38' східної довготи. Протяжність області з півночі на південь 215 км, а із заходу на схід — 186 км. Межує на півночі з Білоруссю, на сході з Житомирською, на південному сході з Хмельницькою, на півдні з Тернопільською, на південному заході зі Львівською, на заході з Волинською областями. До складу області входять 16 районів, 4 міста обласного підпорядкування, 7 міст районного підпорядкування, 16 селищ, 1002 сільський населений пункти.

Рівненський район знаходиться у південній частині Рівненської області. Центр - місто обласного підпорядкування Рівне. Район межує на півночі - з Костопільським, на сході - з Гощанським, на півдні - із Здолбунівським, на південному заході - з Дубенським, на заході - з Млинівським районами, на південному заході - з Волинською областю. Більша частина Рівненського району лежить у межах Волинської височини (Рівненське плато - підвищена лесова рівнина, розчленована ярами та балками), крайня північна в межах Поліської низовини. Район знаходиться у Західноукраїнській лісостеповій фізико-географічній провінції (більша частина) та Волинському Поліссі.

По території району протікають річки Горинь, Устя, Стубла, Путилівка. На території району розташований ботанічний заказник державного значення Вишнева Гора, 5 заказників місцевого значення, 3 пам'ятники природи, 6 заповідних урочищ, 4 парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Рис.1.1. Карта Рівненського району

Розділ іі. Геоморфологічна особливість досліджуваної території

Рівненська область в геоморфологічному відношенні поділяється на три частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря.

За висотою своєї поверхні область поділяється на північну частину, яка розташована в межах Поліської низовини, у тому числі Клесівської рівнини, (переважні висоти 140—180 м, мінімальна висота 134 м у долині річки Горинь), та південну частину, яка розташована на Волинській височині (переважні висоти 200—300 м). Найвищими її ділянками, що піднімаються понад 300 м, є Півчанська височина (до 361 м), Мізоцький кряж (до 342 м), а також Рівненське плато і Гощанське плато. На крайньому півдні в межі області заходять схили Подільської височини, зокрема Кременецькі гори, де розташована найвища точка Рівненщини — 372 м.

Геологічну будову території Рівненської області визначає її положення у межах занурення південно-західного краю Східноєвропейської платформи. Від сходу межі м. Рівне до лінії смт. Томашгород - смт. Соснове - м. Корець простежуються близьке залягання і виходи на поверхню кристалічних порід Українського щита. Вона характеризується зануренням поверхні фундаменту і збільшенням потужності нижнього структурного поверху осадочного чохла із Сходу на Захід в міру нарощування молодших за віком палеозойських помірно дислокованих порід: венду (пісковики, алевроліти, базальти, туфи), рифею (базальти, пісковики, сланці), ордовіку (пісковики, вапняки), силуру (мергелі, доломіти).

Верхній структурний поверх представлений моноклінальною карбонатною товщею крейдового віку. У південно-східній частині м.Рівне і на територіях, прилеглих до виходів кристалічного фундаменту, залягають неогенові вапняки, пісковики, піски. Для антропогенового покриву характерні алювіальніі моренні відклади у долині Прип'яті, водно-льодовікові поля у центральної частині і лесоподібні породи на Півдні м. Рівного.

Рівненська область відзначається рівнинною поверхнею. В орографічному відношенні місто Рівне поділяють на дві частини. Більша північна її частина, лежить у межах Поліської низовини. Її поверхня - низовинні, плоско хвилясті акумулятивні рівнини з широкими терасованими долинами річок, розділеними невиразними, іноді заболоченими вододілами з еоловими, гляціальними або денудаційними формами .

Корисні копалини - торф (за запасами посідає 1-е місце в Україні; розвідано більше 300 родовищ, у тому числі 135 родовищ - площею понад 1 тис. га - Кремінне, Коза-Березина, Морочне) та мінеральне будівельні матеріали. Численні родовища гранітів, гранодіоритів пов'язані з Українським щитом. Особливо відомі ясно-рожеві та сірі граніти , є значні запаси базальту У західній частині Рівненської області, де кристалічні породи занурюються на велику глибину, переважають ліс, глини, крейда, пісковики тощо. У південній частині - поклади лісоподібних суглинків, гончарних глин, крейди, вапняків, пісковиків. Піски поширені повсюдно, особливо на Півночі. З корисних копалин, які не мають промислового значення, - мідь, болотні залізні руди, вугілля, бурштин. Джерела мінеральних вод типу миргородської та трускавецької.

Ландшафт переважно складається з хвойних та листяних лісів на верховинах та паводкових рівнин у низовинах. Ліси вкривають 50% територій. За геоморфологічними умовами це низовина, кристалічний фундамент якої залягає на глибині до 200 м і перекритий льодовиковими, водно-льодовиковими та алювіальними відкладами.

В Рівненській області присутній ряд геоморфологічних процесів та явищ. Найбільшою проблемою для даної території є водна та вітрова ерозія.

Водна ерозія - це змивання верхнього шару або розмив його в глибину. Вона буває: краплинною – руйнування ґрунтових агрегатів ударами дощових крапель, внаслідок чого шпарини забиваються дрібними часточками грунту, зменшуючи водопроникність і посилюючи поверхневий стік та змив грунту; площинною – більш - менш рівномірний змив грунту невеликими струменями талих і дощових вод; лінійною, що спричиняє розмиви грунтів, підґрунтя, материнської породи концентрованими токами води. Крім такої класифікації водна ерозія поділяється на паводкову, що виникає навесні під час снігоутворення, та зливову, яка виникає при випаданні інтенсивних дощів влітку. Рівненський район найбільше страждає від цього виду деградації грунту – 56%.

Вітрова ерозія (дефляція) виникає при сильних вітрах, які видувають орний шар, внаслідок чого зменшується родючість грунту. Частіше вона спостерігається на недостатньо захищених або зовсім незахищених рослинних площах. Розрізняють два види вітрової ерозії: повсякденну, коли вітри з малою швидкістю переносять найдрібніші ґрунтові частинки, і пилові (чорні) бурі, які спричинюються сильними вітрами і поширюються на значних просторах. Для захисту території від таких процесів потрібно проводити насадження дерев, які укріплюють грунт.

Неменшою проблемою для Рівненської області мають зсуви та карсти. Карст - це явище, яке пов'язане з розчиненням природними водами гірських порід. В деяких областях України ступінь ураженості карстовими процесами сягає 60-100% території. При цьому характерними є явища карбонатного, сульфатного, соляного карсту. Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту (вирви, колодязі, провалля), що складає 27% від всієї площі карстоутворення. В рівненській області розвинутий вікритий карст на площі близько 214 км . (с. Здолбунів).

Зсуви — це зміщення вниз по укосу під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили гір, річок, озерних та морських терас.

Зсуви можуть бути викликані як природними, так і штучними (антропогенними) причинами. До природних відносяться: збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи. Штучними причинами є: руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом ґрунту, вирубкою лісів, неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах. Згідно з міжнародною статистикою, до 80% сучасних зсувів викликані діяльністю людини.

Зсуви формуються переважно на ділянках зволожених водостійкими та водоносними породами ґрунтів, коли сила тяжіння накопичених на схилах продуктів руйнування гірських порід, переважно в умовах зволоження, перевищує сили зчеплення ґрунтів.

Отже, у геоморфологічному відношені Рівненська область є досить різноманітною, багатою на корисні копалини та родовища. Через геоморфолічну особливість території в області і сформувались найкращі ландшафні комплекси.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]