Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КЛ_13.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
118.78 Кб
Скачать

Шляхи оптимізації навчально-тренувального процесу у спорті вищих досягнень

Під час збору необхідної інформації для формування мети навчально-тренувального процесу, передусім, важливо визначити наявність проблеми оптимізації. За критеріями ефективності якості навчально-тренувального процесу, реалізації можливостей спортсмена визначається співвідношення результатів роботи тренера і спортсмена з бажаними показниками. Наявність суттєвої різниці свідчить про необхідність оптимізації навчально-тренувального процесу. Для виявлення проблеми оптимізації доцільно використовувати як педагогічні спостереження, опитування, так і знаходити відповідні критеріям показники, наприклад, коефіцієнти. Виявлена інформація про необхідність оптимізації доповнюється відомостями про необхідність її здійснення. До таких відомостей можна віднести: умови тренування, можливості спортсменів, дидактичний потенціал тренера, психологічну установку, зміст обраного виду спорту.

Умови тренування характеризуються наявністю матеріально-технічної бази, оснащеністю навчально-тренувального процесу. Можливості спортсменів визначаються рівнем їх фізичної і технічної підготовленості, ставленням до тренувань, наявністю часу для самостійних занять. Потенціал тренера складається з його знань, умінь, навичок та рівня їх реалізації на практиці. Психологічна установка на оптимізацію навчально-тренувального процесу є суттєвим показником успішності відповідної діяльності. У спортсменів і тренерів вона повинна бути позитивною і визначеною.

В умовах практики та організації тренувальної роботи часом оптимізацію навчально-тренувального процесу ототожнюють лише з творчими методами. Звідси – певні обмеження, які не дозволяють оптимізувати цей процес. Правильна установка дозволяє здійснювати вибір методів таким чином, щоб оптимально вирішувалися завдання тренування в конк­ретних умовах і у зв'язку з відповідним змістом обраного виду спорту. На основі аналізу отриманої інформації виявляється можливим формування мети і завдань, а також визначення шляхів оптимізації навчально-тренувального процесу. Спираючись на досвід наукових досліджень, можемо виділити декілька шляхів оптимізації, зокрема:

  • зміна всіх елементів діяльності, як неоптимальних;

  • зміна окремих елементів діяльності як неоптимальних або неперспективних.

Визначивши напрямок оптимізації навчально-тренувального процесу, доцільно сформулювати її мету. На основі сформульованої мети конкретизуються завдання оптимізації. Таким чином., мета і завдання оптимізації навчально-тренувального процесу відображають не тільки її бажаний результат, але й визначають зміст і організацію діяльності тренера і спортсмена.

Формулювання мети і завдань оптимізації навчально-тренувального процесу має носити конкретний характер. В якості визначальних ознак конкретності доцільно вважати:

  • інформативність;

  • реальність;

  • змістовність.

Інформативність пов'язана з виділенням провідних напрямків навчально-тренувальної роботи та їх співвідношенням з окремими елементами системи, яка оптимізується. Реальність передбачає співвідношення запланованих і дійсних витрат часу на досягнення мети ї завдань оптимізації. Передчасність або невизначеність мети і завдань оптимізації є ознаками її нереальності. Змістовність мети і завдань визначається відображенням у їх формулюванні кінцевого результату оптимізації.

Аналіз досвіду роботи з оптимізації навчально-тренувального процесу засвідчує, що не завжди досягається конкретність у визначенні мети і завдань оптимізації. Це детерміновано рядом причин. Одна з них – недосконалість класифікації мети, у зв'язку з чим вона визначається як стратегічна, тактична та операційна.

Інша причина пов'язана переважно з використанням якісних показників при формулюванні мети, а саме: підвищення ефективності, покращення та ін. Найбільш відповідними про­цедурі оптимізації при формулюванні мети доцільно вважати кількісні показники: кількість засвоєних технічних прийомів у межах відведеного часу, зменшення витрат часу, досягнення певного рівня фізичної підготовленості тощо.

У тісному зв'язку з визначенням сутності процесу оптимізації вивчається питання ефективності навчально-тренувального процесу. Під цим поняттям необхідно розуміти єдність процесу та його результатів, а не лише кінцеві показники. Саме у навчально-тренувальному процесі закладаються можливості його ефективності. Від його побудови, раціональної організації діяльності тренера і спортсмена, співвідношення і розподілу сил, характеру і спрямованості навчально-тренувального процесу залежить його ефективність.

Суттєвим для оптимізації навчально-тренувального процесу є визначення його змісту. Він може бути різним у зале­жності від віку та рівня підготовленості спортсмена. У зв'язку з цим підбираються відповідні елементи змісту навчально-тренувального процесу, а потім здійснюється і сам процес оптимізації.

Розглядаючи на теоретико-концептуальному рівні проблему оптимізації навчально-тренувального процесу, доцільно зупинитися і на такій важливій категорії як принципи спортивного тренування. У наш час сформульовано ряд принципів, які відіграють важливу роль у побудові навчально-тренувального процесу. Проте, у зв'язку з розвитком теорії і практики спортивного тренування у їх зміст вже сьогодні доцільно вносити зміни, а в окремих випадках формулювати і нові принципи. Такий процес є цілком природнім, тому що принципи не є встановленими догмами. Вони вбирають у себе найновіші дані, що стосуються спортивного тренування і тому повинні оновлюватися під їх впливом.

На жаль, необхідно констатувати, що будь-який відхід від традиційних поглядів на цю проблему викликає неоднозначне ставлення з боку окремих дослідників та їх прихильників. Наприклад, принцип улаштованості на вищі досягнення, поглиблення спеціалізації та індивідуалізації навчально-тренувального процесу давно застарів. Будь-якому тренеру цілком ясно, що навчально-тренувальний процес налаштований на досягнення максимальних результатів. Чим вище рівень підготовленості спортсмена, тим більше він індивідуалі­зується та поглиблено спеціалізується. Досвідчений тренер не буде спеціалізувати своїх учнів у двох або трьох видах змага­льної діяльності, якщо це не викликано логікою самої підготовки.

Викладачами-тренерами усе більше усвідомлюється необхідність впровадження такого принципу як оптимізація навчально-тренувального процесу, який передбачає оптимальне співвідношення засобів, форм і методів навчання і виховання та їх відповідності змісту навчально-тренувального процесу реальним можливостям спортсменів.

Серед багатьох проблем оптимізації визріло питання кваліфікованого використання нетрадиційних підходів до навчально-тренувального процесу у поєднанні їх із змагальною діяльністю. Позазмагальні та позатренувальні фактори (біологічні, фізіотерапевтичні, дієтологічні, психологічні, психофізіологічні, фармакологічні) вже давно ввійшли органічною ланкою у систему підготовки спортсменів. Проте, відповідної концепції у цьому напрямку до цього часу немає. Крім того, немає і чітких уявлень про їх позитивні та негативні аспекти взаємовпливу один на одного, кумулятивних ефектів їх впливу.

Усе вище зазначене дозволяє говорити про важливість проблеми оптимізації навчально-тренувального процесу та необхідність її подальшого теоретико-концептуального осмислення.

Педагогічні дії, які забезпечують необхідний рівень підготовки спортсменів є важливою ознакою оптимізації навчально-тренувального процесу в системі їх багаторічної підготовки. Аналіз практичного досвіду навчально-виховної діяльності тренерів дозволяє констатувати, що суттєвою ознакою оптимізації є здійснення системи педагогічних дій. Лише системний, комплексний підхід дозволяє звести до мінімуму недоліки і максимально використовувати компенсаторні зв'язки та наявні резерви. При цьому враховуються умови, які лімітують реалізацію процесу оптимізації.

Одним із основних положень наукової організації праці тренера-викладача є оптимізація навчально-тренувального процесу, який передбачає вибір найбільш ефективного варіанта діяльності. Ідея оптимізації діяльності передбачає свідомий вибір засобів, прийомів і методів, здатних при найменших витратах сил дати найбільш вагомі результати.

В основі оптимізації навчально-тренувального процесу знаходиться мета, спрямована на ефективне вирішення завдань спортивного тренування з найменшою витратою сил і часу. Оптимальний - це найкращий варіант управління системою підготовки спортсмена, який повинен забезпечити найвигідніше значення критеріїв ефективності. Досягнути повної оптимізації навчально-тренувального процесу у спортивній діяльності неможливо, але прагнути до цього необхідно. У відповідності із закономірностями вікового розвитку спортсменів підбираються такі засоби, методи, форми навчання і виховання, які у конкретних умовах забезпечують найкраще вирішення певних завдань.

Так, під час навчання руховим діям підбирається відповідний темп з урахуванням складності рухових дій, різне сполучення окремих методів навчання, а також система відповідних вправ. Аналогічний підхід виявляється і по відношенню до методики виховання фізичних якостей. Усе це здійснюється з врахуванням: віку, ступеня підготовленості та кваліфікації спортсмена.

Необхідно зазначити, що для кожного конкретного випадку визначається своя система дій, і в цьому, власне, полягає першочергова роль в діяльності тренера-викладача. Пропонувати загальні правила на всі випадки навчально-тренувального процесу є недоцільним. Потрібно у кожній ситуації вміти аналізувати і підходити творчо до вирішення конкретних завдань організації навчально-тренувального процесу.

Здійснюючи навчально-тренувальний процес, тренер перш за все покликаний виділити головну ланку у своїй діяльності. Без опори на головне неможливо здійснити оптимізацію навчально-тренувального процесу. З цією метою, наприклад, визначаються причини відставання окремих спортсменів від своїх однолітків, головні недоліки в організації спортивного тренування. Аналізується і детально розглядається зміст окремих розділів роботи, підбираються основні засоби і методи навчання руховим діям та виховання фізичних якостей. Це, у свою чергу, дозволяє прийти до відносно оптимального варіанту організації навчально-тренувального процесу.

Оптимізація навчально-тренувального процесу в системі підготовки спортсменів переважно залежить від ставлення тренера-викладача до своєї професійної діяльності. Іноваційність, творчість, постійний пошук нового, найкращого з опорою на знання і попередній досвід, з врахуванням усього прогресивного у спортивній педагогіці - усе це є тими складовими, від яких може залежати якість навчально-тренувального процесу, його оптимальна організація.

Таким чином, осмислення сутності оптимізації спортивної підготовки дає підстави зазначити, що це є актуальна проблема сучасної педагогічної теорії і практики. її успішне вирішення залежить від того, наскільки глибоко і вірно буде визначено механізм оптимізації навчально-тренувального процесу, які фактори впливу на спортивну підготовку будуть враховані і залучені до навчально-тренувальних занять.

Аналіз теоретико-концептуальних і методичних аспектів дослідження проблеми оптимізації навчально-тренувального процесу переконує у тому, що найбільш обґрунтованим і пер­спективним є науково-педагогічний погляд, у якому домінує принцип системності. Оптимізація навчально-тренувального процесу є системоутворюючим явищем, в якому мають бути враховані складові компоненти і, зокрема фактори впливу на підготовку спортсмена.

Отже, оптимізація навчально-тренувального процесу в системі підготовки спортсменів є актуальною проблемою сучасної педагогічної теорії і практики. Успішне вирішення зазначеної проблеми передбачає наукове обґрунтування та розкриття сутності та природних особливостей цього складного і багатоаспектного явища, вивчення його на ґрунті системного аналізу складових компонентів, що характеризують спрямованість, зміст, етапи та кінцевий результат навчально-тренувальних занять спортсменів.

Аналіз теоретико-концептуальних підходів до осмислення сутності оптимізації навчально-тренувального процесу дозволяє констатувати, що у науковій практиці існує ряд конструктивних рішень з цього питання. Зокрема, оптимізація розглядається вченими як умова зміцнення взаємозв'язку між метою і завданнями, змістом і формою, кількісними і якісними проявами, виявленням конкретного і цілого у навчально-тренувальному процесі.

Набутий у попередні роки досвід теоретичного осмислення зазначеної проблеми має важливе значення, дозволяє виділити на анатомічному рівні характерні прояви оптимізації навчально-тренувального процесу. Проте, залишаються ще недостатньо ви­рішеними питання, пов'язані з осмисленням оптимізації як кате­горії цілісної педагогічної дії, спроможної синкретично охоплю­вати найсуттєвіші прояви і фактори цього процесу.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.