Тема: «Класифікація прикладних програмних засобів»

1. Програми загального призначення.

2. Програми спеціального призначення.

1. Програми загального призначення.

Основні функції цього класу прикладних програм полягають в уведенні й редагуванні текстових даних. Додаткові функції складаються в автоматизації процесів уведення й редагуванні. Для операцій уведення, виводу й збереження даних текстові редактори викликають і використають системне програмне забезпечення. Втім, це характерно й для всіх інших і прикладних програм, і надалі ми не будемо спеціально вказувати від факт.

Із цього класу прикладних програм звичайно починають знайомство із програмним забезпеченням і на ньому відпрацьовують первинні навички взаємодії з комп'ютерною системою.

Текстові процесори. Основна відмінність текстових процесорів від текстових редакторів у тім, що вони дозволяють не тільки вводити й редагувати текст, але форматувати його, тобто оформляти. Відповідно, до основних засобів текстових процесорів ставляться засоби забезпечення взаємодії тексту, графіки, таблиць й інших об'єктів, що становлять підсумковий документ, а до додаткових - засобу автоматизації процесу форматування.

Сучасний стиль роботи з документами має на увазі два альтернативних підходи - роботу з паперовими документами й роботу з електронними документами безпаперової технології). Тому, говорячи про форматування документів засобами текстових процесорів, треба мати на увазі два принципово різних явища - форматування документів, призначених для печатки, і форматування електронних документів, призначених для відображення на екрані. Прийоми й методи в цих випадках істотно розрізняються. Відповідно, раз-1ются й текстові процесори, хоча багато хто з них успішно сполучають обидва підходи.

Графічні редактори. Це великий клас програм, призначених для створення й (або) обробки графічних зображень. У даному класі розрізняють наступні категорії: растрові редактори, векторні редактори й програмні засоби для створення й обробки тривимірної графіки (ЗD-редакторы).

Растрові редактори застосовують у тих випадках, коли графічний об'єкт представлений у вигляді комбінації крапок, що утворять растр і володіють властивості яскравості й кольори. Такий підхід ефективний у тих випадках, коли графічне зображення має багато півтонів й інформація про кольори елементів, що становлять кт, важливіше, ніж інформація про їхню форму. Це характерно для фотографічних і графічних зображень. Растрові редактори широко застосовуються для 1ботки зображень, їхньої ретуші, створення фотоефектів і художніх композицій (колажів).

Можливості створення нових зображень засобами растрових редакторів обмежені й не завжди зручні. У більшості випадків художники воліють користуватися традиційними інструментами, після чого вводити малюнок у комп'ютер за допомогою спеціальних апаратних засобів (сканерів) і завершувати роботу за допомогою растрового редактора шляхом застосування спецэффектов.

Векторні редактори відрізняються від растрових способом подання даних про зображення. Елементарним об'єктом векторного зображення є не крапка, а лінія. Такий підхід характерний для креслярсько-графічних робіт, у яких форма ліній має більше значення, чим інформація про кольори окремих крапок, що становлять неї. У векторних редакторах кожна лінія розглядається як математична крива третього порядку й, відповідно, представляється не комбінацією крапок, а математичною формулою (у комп'ютері зберігаються числові коефіцієнти цієї формули). Таке подання набагато компактніше, ніж растрове, відповідно дані займають багато менше місця, однак побудова будь-якого об'єкта виконується не простим відображенням крапок на екрані, а супроводжується безперервним перерахуванням параметрів кривій у координати екранного або друкованого зображення. Відповідно, робота з векторною графікою вимагає більше продуктивних обчислювальних систем.

З елементарних об'єктів (ліній) створюються найпростіші геометричні об'єкти (примітиви) з яких, у свою чергу, складаються закінчені композиції. Художня ілюстрація, виконана засобами векторної графіки, може містити десятки тисяч найпростіших об'єктів, взаємодіючих один з одним.

Векторні редактори зручні для створення зображень, але практично не використаються для обробки готових малюнків. Вони знайшли широке застосування в рекламному бізнесі, їх застосовують для оформлення обкладинок поліграфічних видань й усюди, де стиль художньої роботи близький до креслярського.

Редактори тривимірної графіки використають для створення тривимірних композицій. Вони мають дві характерні риси. По-перше, вони дозволяють гнучко управляти взаємодією властивостей поверхні зображуваних об'єктів із властивостями джерел висвітлення й, по-друге, дозволяють створювати тривимірну анімацію. Тому редактори тривимірної графіки нерідко називають також ЗD-аниматорами.

Системи керування базами даних. Базами даних називають величезні масиви даних, організованих у табличні структури. Основними функціями систем керування базами даних є:

• створення порожньої (незаповненої) структури бази даних;

• надання засобів її заповнення або імпорту даних з таблиць іншої бази;

• забезпечення можливості доступу до даних, а також надання засобів пошуку й фільтрації.

Багато систем керування базами даних додатково надають можливості проведення найпростішого аналізу даних й їхньої обробки. У результаті можливе створення нових таблиць баз даних на основі наявних. У зв'язку із широким поширенням мережних технологій до сучасних систем керування базами даних пред'являється також вимога можливості роботи з вилученими й розподіленими ресурсами, що перебувають на серверах всесвітньої комп'ютерної мережі.

Електронні таблиці. Електронні таблиці надають комплексні кошти для зберігання різних типів даних й їхньої обробки. До деякої міри вони аналогічні системам керування базами даних, але основний акцент зміщений не на зберігання масивів даних і забезпечення до них доступу, а на перетворення даних, причому відповідно до їхнього внутрішнього змісту.

На відміну від баз даних, які звичайно містять широкий спектр типів даних від числових і текстових до мультимедийных), для електронних таблиць характерна підвищена зосередженість на числових даних. Зате електронні таблиці надають більше широкий спектр методів для роботи з даними числового типу.

Основна властивість електронних таблиць полягає в тому, що при зміні змісту будь-яких осередків таблиці може відбуватися автоматична зміна змісту у всіх інших осередках, пов'язаних зі зміненими співвідношенням, заданим математичними або логічними вираженнями (формулами). Простота й зручність роботи з електронними таблицями здобули їм широке застосування в сфері бухгалтерського обліку, як універсальні інструменти аналізу фінансових, сировинних і товарних ринків, доступних засобів обробки результатів технічних випробувань, тобто всюди, де необхідно автоматизувати регулярно повторювані обчислення досить більших обсягів числових даних.