2011 Рік був роком головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи. Напружений, цікавий відрізок, у ході якого ми опинилися на чолі ключової європейської організації.

Раджу студентам, які цікавляться багатосторонньою дипломатією, особливо уважно вивчити специфіку і підсумки головування. Буде дуже повчально.

Кожне головування прагне привнести в практику організації якусь новизну. Ми запровадили нову модель так званої „трійки” Ради Європи, коли попереднє, нинішнє та наступне головування узгоджують свої пріоритети.

А наші пріоритети, нагадаю, полягали у захисті прав дитини, реформі Європейського суду з прав людини та зміцненні місцевого самоврядування.

Цього року головуємо в Центральноєвропейській ініціативі. Буквально годину тому я провів засідання Комітету національних координаторів ЦЄІ.

Якщо Рада Європи займається переважно питаннями захисту європейських цінностей, то ЦЄІ фокусується на регіональному економічному співробітництві. Це і є пріоритет нашого головування.

Наступного року головуватимемо в ОБСЄ. Це буде безпрецедентна за масштабом дипломатична місія нашої країни.

Знаєте, ОБСЄ – організація консенсусна. Уявіть, що кожна з 56 держав-учасниць має право вето на будь-яке рішення. Тому ОБСЄ є своєрідним дзеркалом міжнародних відносин на просторі від Ванкувера до Владивостока.

І якщо хочете побачити список найгостріших для безпеки Європи питань, погляньте на порядок денний ОБСЄ.

Для нас це не просто міжнародна платформа, а конкретний інструмент створення справді неподільного простору безпеки. Для України як позаблокової держави механізми ОБСЄ є особливо важливими.

Ну і, звісно, продовжимо взаємодію в рамках ГУАМ та СНД, використовуючи ці об’єднання у власних інтересах, насамперед економічних.

У 2011 році Україна відігравала важливу роль в діяльності ООН.

Зокрема, ми продовжували брати активну участь у міжнародних миротворчих операціях під егідою ООН.

Особливо відзначилися наші вертолітники у Кот-д’Івуарі та Ліберії, чия сміливість і рішучість відіграли справді важливу роль у стабілізації ситуації в цих країнах.

Виконавши свою шляхетну місію, буквально вчора вони перелетіли до Конго, щоб допомагати тим, хто справді цього потребує.

А я сьогодні, з цієї кафедри хочу ще раз подякувати українським військовим, які брали участь в операціях у Ліберії та Кот-д’Івуарі.

***

25-й річниці Чорнобильської катастрофи був присвячений Київський саміт з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії.

За рівнем учасників це був один з най масштабніших міжнародних заходів в історії країни. Без будь-яких перебільшень його можна заносити в актив української дипломатії.

Зокрема і тому, що отримано фінансових зобов’язань на 740 млн. євро, необхідних для завершення проекту „Укриття” та сховища відпрацьованого ядерного палива.

***

Окремо скажу про економізацію української зовнішньої політики. Економічна дипломатія посідає в нашій системі чільне місце. На цьому напрямі роботу МЗС доводиться ставити на сучасні рейки.

Критерії оцінки ефективності посольств у цій сфері у мене дуже прості – динаміка товарообігу, кількість контрактів з українськими підприємствами та обсяг прямих інвестицій.

Аналіз економік наших партнерів, статистичні огляди – документи корисні, але головне – результат.