
- •3.1. Границя числової послідовності
- •Дійсно, згідно означення границі
- •3.2. Основні положення про границі числових послідовностей
- •3.3. Нескінченні границі
- •3.4. Число е. Натуральні логарифми
- •3.5. Границя функції на нескінченності і в точці
- •Нерівність еквівалентна подвійній нерівності .
- •3.6. Нескінченно малі та нескінченно великі величини
- •3.7. Зв’язок між нескінченно малими і нескінченно великими
- •3.8. Порівняння нескінченно малих та нескінченно великих величин
- •Аналогічні порівняння мають місце і для нескінченно великих величин.
- •3.9. Основні теореми про границі функції
- •3.10. Розкриття деяких невизначеностей
- •Невизначеність вигляду , задана відношенням двох многочленів
- •Невизначеність вигляду , задана ірраціональними виразами
- •Невизначеність вигляду , задана відношенням двох многочленів
- •Невизначеність вигляду , задана ірраціональними виразами
- •3.11. Дві важливі границі Перша важлива границя
- •3.12. Задача про неперервне нарахування відсотків
- •3.13. Неперервність функції
- •3.13.2. Розрив функції. Класифікація точок розриву
- •3 Рис. 7 .13.3. Властивості неперервних функцій
3.12. Задача про неперервне нарахування відсотків
Нехай початковий внесок в банк складав Р грошових одиниць. Банк виплачує щорічно R% річних. Необхідно знайти величину внеску S через t років, нараховуючи відсотки неперервно.
Відомо, що при нарахуванні складних відсотків величина внеску обчислюється за формулою
,
де
– відсоткова ставка.
Якщо
нараховувати відсотки не один раз у
році, а n
разів, то відсоткова ставка буде
,
а величина внеску за t
років
при nt
нарахуваннях буде складати
.
Будемо
вважати, що відсотки нараховуються
неперервно, тобто кількість нарахувань
протягом року
.
Тоді величину внеску за t
років можна знайти скориставшись другою
важливою границею
.
Формулу
(12)
називають формулою неперервного нарахування відсотків.
,
років.
3.13. Неперервність функції
Поняття неперервної функції, так само як і поняття границі, є одним із основних понять математичного аналізу.
3.13.1. Неперервність функції в точці і на відрізку
Означення 1. Функція , визначена в деякому околі точки , називається неперервною в цій точці, якщо:
1.
існує при
та в деякому околі цієї точки;
існує скінчена границя
;
незалежно від способу прямування до , тобто
.
Виходячи з означення неперервності функції і границі числової послідовності, можемо записати
.
Означення
2.
Якщо
функція
неперервна в кожній точці деякого
інтервалу
,
то її називають неперервною в інтервалі
.
Означення
3.
Якщо
функція
визначена при
і
,
то кажуть, що
в точці
неперервна справа.
Означення
4.
Якщо
функція
визначена при
і
,
то кажуть, що
в точці
неперервна зліва.
Означення
5.
Якщо
функція
неперервна в кожній точці інтервалу
та неперервна на кінцях інтервалу,
відповідно зліва і справа, то функція
називається неперервною на відрізку
.
Сформулюємо ще одне означення неперервності.
Нехай
задано два значення аргументу
і
або
і
,
або
і
.
Приростом аргументу
називається різниця вигляду
або
,
або
.
При
маємо
,
а при
–
.
О
Рис.
5
,
яка викликана зміною аргументу, називають
приростом функції і позначають
(рис. 5), тобто
Означення 7. Функція називається неперервною в точці , якщо вона визначена в цій точці і нескінченно малому приросту аргументу відповідає нескінченно малий приріст функції:
.
У дійсності остання рівність означає, що
або
.
Приклад.
Знайти інтервал неперервності функції
.
Будемо
користуватися означенням 6. Візьмемо
довільну точку
і позначимо через
приріст
аргументу х.
Тоді
функція
одержить приріст
.
Знайдемо
.
Отже, функція є неперервною на всій дійсній осі.
3.13.2. Розрив функції. Класифікація точок розриву
Означення8. Якщо при деякому не виконується хоча би одна із умов означення 1 неперервної функції, то кажуть, що функція в цій точці має розрив, а точка
називається точкою розриву функції.
Означення
9.
Якщо
функція
не визначена в точці
(рис.6,а) або визначена, але має місце
співвідношення
(рис.6,б), то розрив в точці
називається
усувним.
В цьому випадку функцію можна довизначити або змінити її значення в точці так, щоб виконувалась рівність
.
Рис. 6
Означення
10.
Якщо
функція
в точці
має скінчені однобічні границі, але
вони не рівні між собою, тобто
то кажуть, що функція має в точці
неусувний. розрив першого роду, а різницю
називають стрибком функції.
О
значення
11.
Якщо
хоча би одна з однобічних границь не
існує (рис.7,а), або дорівнює нескінченності
(рис.7,б), то кажуть, що в точці
функція має неусувний розрив другого
роду.